Експерти: нового Майдану не буде

<link type="page"><caption> <bold>Пікет Верховної Ради</bold></caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/08/150831_protest_rada_report_ko" platform="highweb"/></link>з вимогою не голосувати за <bold><link type="page"><caption> зміни до Конституції</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/07/150716_rada_constitution_donbas_vc.shtml" platform="highweb"/></link></bold> закінчився кривавими сутичками з міліцією, в яких один правоохоронець загинув і більше сотні отримали поранення.

Вперше з подій Євромайдану у сутичках міліції та протестувальників загинула людина, і так багато отримали поранення. Більшість з них поранило від кинутого у лави правоохоронців вибухового пристрою, який у міліції назвали гранатою.

Чи варто чекати нових заворушень або чергового Майдану, яка доля конституційної децентралізації та, які партії отримали найбільше бонусів від трагедії?

З цими питаннями ВВС Україна звернулася до політичних експертів.

Володимир Фесенко, політолог:

Сьогоднішні сутички я б не називав якоюсь точкою неповернення чи початком нового Майдану. Це попередження для праворадикальних сил – до чого можуть призвести подібні дії.

Позицію не сприйняття конституційних змін й пункт про особливий порядок самоврядування поділяють далеко не всі. Не всі підтримують мінські домовленості, але не багатьом хочеться починати нову революцію.

Я бачу два пояснення трагедії – неврівноважена, емоційна та збуджена людина, яка почала використовувати зброю. Проблема зброї обговорюється давно, треба посилювати покарання за її зберігання та використання.

Інша версія – це свідома провокація. Я відкидаю, що це провокація українських силовиків. Є лише одна сторона, яка зацікавлена в таких подіях під ВР – Росія.

Тому треба провести неофіційні переговори з керівництвом правоохоронних органів та керівництвом радикальних організацій. Ініціатори акцій мають нести відповідальність за їхню організацію і самим виявляти провокаторів, а не кивати тільки на міліцію.

Ми бачили, чиї там прапори були і що керівники "Свободи" брали участь у бійках. Вони позапарламентська партія – побачили для себе можливість проявити і показати "бойовим загоном революції", заробити політичні бали.

Але ж є межа, все це може погано закінчитись. Треба згадати досвід сторічної давнини, як загинула українська держава, всі патріоти якої воювали не з ворогом зовнішнім, а між собою.

Щодо змін Конституції, то я не вірю, що норма про особливий порядок самоврядування Донбасу запрацює. До грудня, коли може бути друге читання, не треба чекати, все стане зрозумілою в листопаді.

Якщо 18 жовтня та 1 листопада "ЛНР" та "ДНР" проведуть вибори, не узгоджені з Україною, то можуть поховати Мінські угоди. Минулого року такі ж вибори фактично поховали Мінськ-1.

Коли ці вибори відбудуться, українська сторона має офіційно заявити, що вона знімає з себе певні зобов’язання. Зокрема, можна зняти після тих виборів з проекту децентралізації 18-ий пункт про окремі райони. Тоді вже і 300 голосів будуть за документ.

Сьогоднішні події також є сигналом міжнародним партнерам: не можна заради ілюзій про політичні домовленості з сепаратистами провокувати серйозний політичний конфлікт в Києві.

Хай меншість, але достатньо войовнича – абсолютно не сприймає політичні мінські домовленості. Очевидно, що частина політичних домовленостей у Мінську не може бути реалізована в демократичному українському суспільстві.

Вадим Карасьов, політолог:

Ми побачили репетицію моделі осіннього політичного сезону. Треба виконувати мінські домовленості, хоча б якусь їхню частину, навіть попри невиконання тією стороною. У тому числі через "побажання" наших західних партнерів.

Ми бачимо, що навіть не доленосні голосуванні щодо Конституції в першому читанні викликають такі політичні реакції.

Порошенко має проблеми: він не охоче йде на поправки щодо особливих прав самоврядування, але з іншого боку, який у нього вибір – йти у наступ?

Цю фішку підхопили інші, навіть Тимошенко. Її фракція голосувала перший раз за зміни, а зараз - ні. Вона розуміє, що президентська команда в зоні випробувань. Ляшко і "Самопоміч" давно цю лінію тримали, а от приєднання Тимошенко - це виклик президенту.

Це питання не тільки місцевих виборів, а більш глибока боротьба за владу. Чим завжди відрізнялась Україна – демократія та свободи використовуються як інструмент жорсткої боротьби за владу.

"Свобода" діяла найактивніше та агресивніше під парламентом, але що їм лишається робити? З їхньої ніші їх відтіснив "Правий сектор" й вони залишились у тіні. Їм треба реабілітація і нова радикальна форма бренду.

Бачу два варіанти долі конституційних поправок – або виконується Мінськ і проблем з голосуванням не буде, або ж Мінськ не виконають бойовики, і зміни будуть не актуальними. Такого конфлікту біля Ради більше не має бути.