Росія і Захід: брязкання зброєю чи нова холодна війна?

Нарощування військових потужностей Росії на кордоні з Україною, активізація військових навчань НАТО і заяви, що лунають від лідерів США, Росії, європейських країн та очільників ЄС та НАТО, дали підстави експертам говорити про руйнацію системи безпеки, яка створювалася десятиліттями.

Експерти в Україні і за її межами сходяться у тому, що ідеться якщо не про початок нової "холодної війни", то про посилення недовіри, наслідком чого стане подальше нарощування військової сили як Росії, так і країн Заходу.

Привид "холодної війни"?

Головнокомандувач НАТО в Європі Філіп Брідлав нещодавно заявив, що Росія розгортає на своєму західному кордоні стратегічні системи, здатні завдавати ядерні удари. Пан Брідлав, якого цитує <link type="page"><caption> Bloomberg</caption><url href="http://www.bloomberg.com/news/articles/2015-05-21/russia-deployed-nuclear-capable-gear-nato-commander-says" platform="highweb"/></link>, сказав, що є непрямі докази того, що розгорнуті під час конфлікту в Східній Україні системи є системами подвійного призначення і можуть бути використані як для звичайної, так і для ядерної зброї.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також висловив стурбованість заявами, які лунають із Москви, зокрема, про наміри розміщення в Калінінграді ракет, здатних нести ядерну зброю, а також про використання території анексованого Криму для розміщення систем, здатних завдавати ядерних ударів.

Раніше Володимир Путін у фільмі про анексію Криму "Крим. Шлях на Батьківщину" заявив, що Росія була готова взимку 2014 року після подій на Майдані привести у бойову готовність ядерний арсенал. Представники міноборони РФ заявляли про розміщення оперативно-тактичних комплексів "Іскандер-М" на території Калінінградської області і про посилення військової присутності в анексованому Криму.

"Ще з часів "холодної війни" ми усі засвоїли, що коли ідеться про ядерну зброю, обережність, передбачуваність та транспарентність мають життєво важливе значення. Брязкання ядерною зброєю з боку Росії є невиправданим, дестабілізуючим і небезпечним", – <link type="page"><caption> сказав</caption><url href="http://www.nato.int/cps/en/natohq/opinions_120166.htm?selectedLocale=en" platform="highweb"/></link> генеральний секретар НАТО наприкінці травня, перебуваючи у Вашингтоні.

Єнс Столтенберг, втім, cказав, що Росія не становить загрози для країн НАТО. Водночас, згадавши Грузію, Крим, Схід України, він наголосив, що "бажання Росії силою змінювати кордони в Європі" становлять реальну загрозу.

Росія також бачить загрози

У Росії пояснюють заяви і наміри Кремля кроками у відповідь на розміщення систем ПРО усе ближче до кордонів Росії і Білорусі.

Наприкінці травня заступник міністра оборони Росії Анатолій Антонов заявив, що Росія змушена буде вживати заходів у відповідь.

"У ситуації необмеженого розвитку протиракетної оборони (ПРО), яка володіє здатністю перехоплення російських міжконтинентальних балістичних ракет, буде потрібно, як ми неодноразово підкреслювали, вжиття відповідних заходів", - сказав наприкінці травня представник міноборони, якого цитує агентство РИА Новости.

Про загрозу від встановлення ПРО згадується і у затвердженій Володимиром Путіним наприкінці 2014 року новій військовій доктрині. Серед інших загроз у ній названо, зокрема, і події в Україні.

Про те, що Росію змушують до таких кроків, в інтерв'ю ВВС Україна переконував і російський експерт, редактор журналу "Арсенал Отечества" Віктор Мураховський. За його словами, у Криму збільшилася кількість підрозділів сухопутних військ, військ протиповітряної оборони, оскільки "через особливість географічного розташування півострова" Росія прагне мати там самодостатнє військове угруповання.

"А щодо концентрації військ на кордоні із південно-східними областями України, то до загострення ситуації у жодній із п'яти областей, які межують із Україною, досі не було дислоковано жодного загальновійськового формування. Але зараз Росія зрозуміла, що військова загроза з цього напрямку цілком реальна, і тому в останні місяці ухвалені рішення про розгортання там кількох загальновійськових з’єднань постійної готовності", - сказав Віктор Мураховський.

США та їхні союзники по НАТО наполягають, що система Європейської протиракетної оборони має на меті захист Європи від потенційно ворожих країн, таких як Іран і не спрямована проти Росії.

У той же час, 15 червня з'явилася інформація про те, що США найближчим часом ухвалять рішення про розміщення в Польщі важкого озброєння, включно з танками і БМП. Про це повідомив міністр оборони Польщі. Таке розміщення американської зброї на території екс-комуністичних країн НАТО буде першим після закінчення "холодної війни".

Україна не мовчала

Тим часом секретар РНБО України Олександр Турчинов заявив, що Київ не виключає консультацій щодо розміщення компонентів системи ПРО на своїй території слідом за Румунією і Польщею, аби мати захист від ядерної небезпеки. Причина – докази, що їх має РНБО, про розміщення у Криму наступальної ядерної зброї.

"Ми посилюємо оборону кордону від агресора. Крім того, не порушуючи міжнародних угод, відновлюємо наш ракетний щит, головне завдання якого - оборона від агресії Росії", - <link type="page"><caption> заявляв</caption><url href="http://www.ukrinform.ua/ukr/news/oleksandr_turchinov_yaderna_zagroza_z_boku_rosiii___realnist_2054841" platform="highweb"/></link> він в інтерв'ю агентству Укрінформ.

Олександр Турчинов твердить, що Російська Федерація на території Криму швидко нарощує число своїх ядерних озброєнь.

За словами секретаря РНБО, керівництво Росії поставило завдання розгорнути у Криму полк бомбардувальників Ту-22М3, обладнаних для несення ракет із ядерними бойовими частинами, три дивізіони оперативно-тактичних ракетних комплексів (ОТРК) "Іскандер-К" та "Іскандер-М", зокрема укомплектованих ракетами з ядерними боєголовками. Крім того, Росія планує завершити створення потужної бази підводного флоту, озброїти підводні човни системою ракет з ядерними боєголовками. Секретар РНБО назвав іще цілу низку об'єктів у Криму, які Росія переобладнує задля ядерного озброєння на суші і на морі.

Згодом президент Петро Порошенко сказав, що Україна поки не вела переговорів із НАТО про розміщення систем ПРО на своїй території.

Ще не "холодна війна", але...

Усі ці події дають підстави політикам і експертам вести мову про руйнацію системи безпеки у Європі і світі загалом. А деякі з них кажуть про початок нового витка "холодної війни" між Росією і Заходом.

Генсек НАТО Янс Столтенберг заявляв, що дії Росії стосовно України у Криму та на Сході дають підстави говорити про "фундаментальні зміни у балансі безпеки в Європі".

З цим погоджуються українські і закордонні експерти.

"Ми є свідками того, що руйнується світова система безпеки, утворена після Другої світової війни. І ця руйнація почалася внаслідок агресивних дій Росії. Вона перейшла межу, причому наголошую, це одна із п'яти країн на планеті, яка є гарантом системи безпеки у світі. Це справді руйнація міжнародного законодавства у сфері безпеки. Тому надалі будь-які кроки з нарощування арсеналів зброї цілком реальні", - сказав ВВС Україна колишній міністр оборони України Анатолій Гриценко.

"Немає ніяких сумнівів, що сьогодні Росія і Захід увійшли у стадію "холодної війни". Цим диктуються дії і заяви обидвох сторін", - сказав ВВС Україна російський військовий експерт Олександр Гольц.

"Тієї системи безпеки, що існувала на території Європи майже 25 років після розпаду СРСР, більше не існує. Та система базувалася на договорах. Але Москва продемонструвала, що готова порушувати будь-які договори", - констатував він.

"Тепер система безпеки, як і у роки попередньої "холодної війни", базуватиметься на військовому стримуванні, на протиставленні однієї сили іншій силі. Власне, зараз ми спостерігаємо початок формування таких стосунків", - переконаний Олександр Гольц.

З ним не погоджується інший російський експерт, редактор журналу "Арсенал Отечества" Віктор Мураховський.

"Я би в жодному разі не порівнював сьогоднішні події із "холодною війною". Це абсолютно неспівставні масштаби. Сьогодні це мінімальний розмах. Гонка озброєнь характеризується, перш за все, нарощуванням військових бюджетів. Я не бачу такої тенденції ані з боку Росії, ані з боку НАТО. Я би не сказав, що ідеться про фундаментальні зміни у системі безпеки. Насправді вони відбулися після 91 року, коли відбулося дві хвилі розширення НАТО", - вважає він.

"Так що тут "гонка", швидше, відбувається в інформаційному просторі", - додав експерт у коментарі ВВС Україна.

Директор Варшавського інституту ім. Романа Рибарського Маріуш Патей також каже, що не варто говорити про "холодну війну", бо в ній не зацікавлена жодна зі сторін.

"Натомість є всі передумови, і саме тому я наважусь зробити припущення, що може ітися про "другу Ялту", тобто новий поділ Європи", - сказав польський політолог у коментарі ВВС Україна.

"Аналогія із новою "холодною війною" не вдала. Це лунає гучно, але з низки причин дає неправильне уявлення про те, що відбувається сьогодні", - зазначив ВВС Україна Кір Гайлс із британського Дослідницького центру конфліктології.

"Ідеться про те, що Росія знову повернулася до ідеї ХІХ століття мати статус "супердержави", у той час як Європа пішла вперед. Звідси і нерозуміння дій Росії. Якщо й вести мову про нову "гонку озброєнь", то на сьогодні існує тільки один бігун - це сама Росія", - додав Кір Гайлс.

Чи буде право вето?

Напружені стосунки між Заходом і Росією дали підстави британським дослідникам <link type="page"><caption> зробити висновок</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/06/150604_russia_west_experts_warning_rl" platform="highweb"/></link> про необхідність масштабної програми переозброєння у Європі.

Фахівці Королівського інституту міжнародних відносин у Лондоні пояснюють це тим, що український конфлікт може спричинити пряме зіткнення Росії та європейських держав. Автори документа зазначають також, що неможливо гарантувати, що в разі ескалації конфлікту Росія не застосує тактичну ядерну зброю.

"НАТО має зберегти свій авторитет і свою роль у стримуванні російської агресії. Особливо альянс повинен продемонструвати, що обмежений збройний конфлікт неможливий і що реакція на "гібридну" війну буде жорсткою", - пишуть автори доповіді.

Однак, як нагадує польський експерт Маріуш Патей, можливості російської армії значно менші, ніж можливості НАТО, сили Росії у рази програють силам альянсу.

"Путін це чудово знає та розуміє, тому використовує Калінінград та окупований Крим виключно з метою медійного тиску, дезорієнтації суспільства та посіву паніки", - каже він.

Сам президент Росії в інтерв'ю італійській газеті <link type="page"><caption> Corriere della Sera</caption><url href="http://www.corriere.it/esteri/15_giugno_06/intervista-putin-corriere-non-sono-aggressore-patto-europa-ab5eeffe-0c0a-11e5-81da-8596be76a029.shtml" platform="highweb"/></link> заявив, що лише "нездорова людина може уявити собі ситуацію, що Росія нападе на країни НАТО".

Якими будуть наслідки протистояння НАТО і США з одного боку і Росії - з іншого?

"Україна - це фрагмент в устремліннях Кремля, проте не найголовніший, хоч і дуже важливий. До того була Грузія. Для Володимира Путіна мало дестабілізувати Україну чи взяти її під контроль. Задум набагато більший", - припускає Анатолій Гриценко.

"Я вважаю, що Путін поставив ціль (і він близький до її досягнення) мати право вето на ключові рішення, що ухвалються у Європі, а також наростити свою економічну і військову потугу у світі", - каже він.

Експерт Кір Гайлс із британського Дослідницького центру конфліктології прогнозує, що наслідки затягування конфлікту можуть виявитися тяжкими за будь-якого сценарію: або Європа вступає у нову фазу прямих зіткнень і відкритих конфліктів з Росією, або нинішнє протистояння ще довго залишиться невирішеним, і це підриватиме економіку і політику всієї Європи.

"Але один позитивний результат є. І він полягає в тому, що дії Росії спонукали низку європейських країн знову виявити інтерес до національної оборони. Що, в підсумку, означатиме зменшення загроз російської інтервенції у майбутньому", - зазначив Кір Гайлс у коментарі ВВС Україна.