Звіт Нємцова: як Росія втручалася у конфлікт в Україні

Не менше 150 російських солдатів загинули під час конфлікту на сході України у серпні минулого року, а ще близько 70 - у січні-лютому цього року в боях під Дебальцевим. Про це йдеться у презентованій у вівторок доповіді "Путін. Війна", яку підготували використовуючи напрацювання покійного політика Бориса Нємцова.

Мета цієї праці – оцінити втрати, завдані Росії в результаті її втручання у події в Криму та на Донбасі, твердять автори.

Кремль заперечує інформацію України, НАТО та західних країн про те, що вона постачає озброєним прибічникам самопроголошених "республік" військову техніку та фінансує їх.

Також у Москві відкидають дані, що на боці збройних формувань "ДНР" та "ЛНР" воюють кадрові військовослужбовці російської армії.

Відкриті джерела

"Ідея цієї доповіді належить Борису Нємцову. Одного разу він зайшов у партійний штаб і голосно повідомив: "Я придумав, що робити. Треба написати доповідь "Путін. Війна", видати її величезним тиражем і роздавати на вулицях. Розповімо, як Путін розв'язав цю війну. Тільки так ми переможемо пропаганду", – йдеться у передмові до <link type="page"><caption> 64-сторінкового документу</caption><url href="http://www.putin-itogi.ru/putin-voina/" platform="highweb"/></link>.

Повідомляється, що матеріали для доповіді пан Нємцов почав збирати "з початку 2015 року".

Після смерті політика цю роботу, використовуючи розроблену ним структуру та зібрані дані, завершили його соратники.

Переважна більшість фактів, викладених у доповіді, - матеріали з відкритих джерел.

Наприкінці документу перелічено понад 150 джерел – посилань на інформаційні сайти та Youtube, які використали автори.

За словами координатора та співавтора проекту, російського політика Іллі Яшина, автори доповіді їздили у регіони Росії, аби зустрітися з людьми, котрі мали необхідну інформацію, та підтвердити раніше озвучені дані.

Автори твердять, що поспілкувалися з неназваними представниками офіційної влади у Києві, а також анонімно – з представниками російської влади.

Запити на отримання інформації, котрі висилав до офіційних органів влади Борис Нємцов, залишилися без відповіді, констатує документ.

Пан Яшин розповів, що багато часу в авторів доповіді зайняло відсіювання "липових доказів" причетності Росії до подій в Україні та доказів, котрі не знайшли підтвердження.

У інших же доказах, сказав він, "перевірили кожну букву, кожне слово, кожне свідчення".

Підсумковий документ, за словами пана Яшина, містить "вичерпні докази втручання Кремля у конфлікт в Україні".

"Вантаж 200"

Автори доповіді стверджують, що ключові військові успіхи збройних формувань самопроголошених "республік" досягнуті з залученням російської армії.

Саме з цим пов’язують вони зупинку наступу українських військ у серпні 2014 року, котрі завершилися боями біля Іловайська, а також бої в районі міста Дебальцеве узимку цього року.

У серпні минулого року в Україні загинули "за найскромнішою оцінкою, не менше 150 солдатів російської армії", а у січні-лютому – "не менше 70 військових".

Родичі загиблих військових відмовляються від публічних заяв. Частина з них отримали компенсації розміром у кілька мільйонів рублів, інші – не отримали таких грошей, однак побоюються переслідування та загроз своєму життю, йдеться у доповіді.

"Якщо Нємцова розстріляли біля стін Кремля, то з нашими підзахисними у Іванові можуть зробити все що завгодно. Ніхто й не помітить", – сформулював авторам доповіді позицію родичів двох загиблих в Україні десантників юрист, який представляє їхні інтереси.

Також йдеться про те, що перші документальні свідчення загибелі громадян Росії на Донбасі датовані ще червнем минулого року.

Гроші і техніка

У доповіді стверджується, що окрім кадрових військовослужбовців російської армії, частину з яких офіційно звільняли зі збройних сил на вимогу керівництва, у боях на Донбасі брали участь "тисячі добровольців", котрі прибувають до України з території Росії.

Автори документу заявляють, що "російські добровольці" отримують гроші за участь у бойових діях. У документі йдеться, що сума винагороди може варіюватися від 60-90 тисяч рублів для рядового складу до 120-150 тисяч старшому складу.

Це дає підстави кваліфікувати дії "добровольців" як найманство, тобто кримінальний злочин, кажуть у документі.

"Утім, російські слідчі органи переслідують виключно тих громадян Росії, які беруть участь у бойових діях на боці українських силовиків... Ті ж бойовики, які поповнили лави сепаратистів, не відчувають у Росії проблем з законом", – йдеться у доповіді.

Автори відзначають, що ключову роль у вербуванні та відправленні "добровольців" на Донбас відіграють районні військкомати, а також ветеранські та козачі організації.

"Гроші на забезпечення бійців надходять з російських фондів, котрі наповнюються за активної підтримки російської влади", – пишуть вони.

Окремий розділ доповіді присвячений доказам того, що військова техніка, котру використовують збройні формування самопроголошених "республік", походить з Росії. Вони перелічують низку "ексклюзивних" моделей техніки, котрі перебувають виключно на озброєнні російської армії.

"Незважаючи на офіційні спростування Кремля, російські озброєння надходять у розпорядження і активно використовуються проти української армії. Постачання озброєнь до зони конфлікту неможливо розглядати інакше як військове втручання у справи сусідньої держави", – йдеться у документі.

Втрати Росії

Розраховуючи вартість кампанії на Донбасі для російського бюджету, автори доповіді виходять з того, що "пряма ціна війни", тобто вартість забезпечення військових та "добровольців", експлуатацію, ремонт та обслуговування військової техніки тощо, складає близько 53 млрд рублів за минулі десять місяців.

"Це не так багато, якщо враховувати, що річні витрати федерального бюджету Росії складають 15 трильйонів рублів", – констатує доповідь.

Однак, додають її автори, до вартості події на Донбасі для Росії необхідно додати низку супутніх витрат.

Так, пишуть вони, з липня минулого року регіональні бюджети Росії витратили близько 80 млрд рублів на утримання біженців, що вимушено залишили України і втекли до цієї країни.

"Поки бойові дії (на Донбасі. – Ред.) не завершені, оцінити навіть приблизно масштаб... руйнувань не є можливим. Неможливо зараз говорити і про те, чи зазнає Росія якихось пов’язаних з відбудовою втрат", – йдеться у документі.

У той самий час, продовжують автори доповіді, фінансування цільової програми з соціально-економічного розвитку анексованого Росією Криму до 2020 року забере з державного бюджету понад 658 млрд рублів, а за 2014-2015 роки додаткове навантаження на Пенсійний фонд Росії складе 160 млрд рублів.

До втрат Росії від втручання в українські події автори доповіді зараховують і збитки російської економіки від санкцій, що їх ввели західні країни проти Росії, та викликані ними наслідки.

"Платою за конфронтацію з Україною для громадян РФ стало додаткове зростання цін на 5,5% за рік, що минув після приєднання Криму. Ці 5,5% інфляції означають, що росіяни втратили приблизно 2 трильйони рублів зі своєї зарплати і приблизно 750 млрд рублів зі своїх заощаджень", – констатує документ.

Збір коштів

Співавтор доповіді Ілля Яшин наголошує, що презентований у вівторок документ "не є обвинувальним актом", а мета, котру ставили перед собою його автори – це "розповісти правду громадянам Росії".

Утім, додав він, автори вітатимуть використання матеріалів у іншому контексті.

У вівторок в інтернеті почався збір коштів на друк цієї доповіді, аби її можна було розповсюджувати не лише на презентаціях, але й звичайним людям.

На презентації доповіді пан Яшин заявив, що її автори вважатимуть неприйнятними внески від іноземних урядів та громадян інших країн, додавши, що метою документа є "захист національних інтересів Росії", яким, на його думку, суперечить нинішня політика російського керівництва.

Пан Яшин заявив, що типографії відмовлялися друкувати навіть нинішній, мінімальний тираж екземплярів документу, однак виразив, за його власним виразом, "наївне" сподівання на те, що російська влада не чинитиме перешкод друкові та розповсюдженню доповіді у майбутньому.

Вбивство Нємцова

Бориса Нємцова вбили у ніч на 28 лютого цього року в центрі Москви.

За даними слідства, вбивця шість разів вистрілив у спину опозиціонера.

Ілля Яшин каже, що робота Бориса Нємцова над доповіддю "Путін. Війна" могла бути однією з причин його вбивства, у той же час зазначаючи, що не може стверджувати цього напевно.

Він звернувся до слідчих, котрі працюють над цією справою з проханням "ретельно перевірити версію про те, що Нємцова було вбито через роботу над доповіддю".

У справі про вбивство політика арештували п’ятьох уродженців Чечні – Заура Дадаєва, Анзора та Шадіда Губашева, Хамзата Бахаєва та Тимерлана Ескерханова. Ще один підозрюваний у цій справі – Беслан Шаванов – влаштував самопідрив, коли співробітники правоохоронних органів намагалися затримати його у Грозному.

Заур Дадаєв спочатку зізнався в убивстві, однак потім відмовився від цих показів, заявивши, що дав їх під тортурами.

Слідство у справі про вбивство пана Нємцова продовжили до літа, а наприкінці квітня про готовність дати свідчення заявив глава Чечні Рамзан Кадиров. Раніше він охарактеризував Заура Дадаєва, котрого слідство вважає безпосереднім виконавцем вбивства, як "справжнього воїна та патріота".