Опитування: більшості не подобається, як розвивається ситуація в Україні

Понад дві третини населення України вважають, що події в державі розвиваються у неправильному напрямі, і лише 17% - що в правильному.

Про це свідчать результати соціологічного дослідження Центру Разумкова, результати якого оприлюднили у вівторок.

Разом з тим, наголосили соціологи, українське суспільство характеризується значним "запасом терпіння": понад 40% респондентів готові миритися з матеріальними труднощами протягом року і більше.

Терпіти труднощі

Дослідження Центру Разумкова показало, що 66,9% населення України вважають, що події в державі розвиваються у неправильному напрямі, і 17% притримуються протилежної думки.

"В умовах, коли в країні війна і економічні проблеми, важко очікувати позитивного сприйняття", - коментує ці результати заступник генерального директора Центру Разумкова з аналітичної роботи Юрій Якименко.

Утім, за його словами, схожі цифри соціологи фіксували ще у 2013 році, до початку політичної кризи, котра призвела до зміни влади в Україні, хоча тоді правильним розвиток подій називали дещо більше респондентів.

Разом з тим, соціологи кажуть, що понад 60% населення України вважають, що їхня держава здатна подолати наявні проблеми та труднощі, причому майже 22% впевнені, що це станеться протягом найближчих кількох років.

21,6% респондентів вважають, що подолати нинішні труднощі Україна не здатна.

Короткострокові перспективи розвитку України учасники дослідження оцінюють стриманіше.

Юрій Якименко каже, що респонденти поділилися на три групи - приблизно по 30% населення у кожній. Перші вважають, що у нинішньому році слід очікувати покращення або стабілізації, другі - що криза поглиблюватиметься, проте без катастрофічних наслідків, ще третина – очікують масового закриття виробництв, дефолту та різкого знецінення національної валюти.

"Ці оцінки дуже різняться залежно від регіону. Бачення катастрофічних і песимістичних сценаріїв переважає на сході та півдні України. На заході та в центрі короткотермінове сприйняття краще", - відзначає пан Якименко.

12% населення України кажуть, що готові терпіти зниження рівня життя, якщо це справді приведе до успіху держави. Майже 29% кажуть, що можуть терпіти, але не більше року. 23,3% населення кажуть, що в успіх реформ не вірять, а отже і терпіти пов’язані з ними труднощі не готові. Майже 30% кажуть, що вже сьогодні їхнє матеріальне становище є нестерпним.

Юрій Якименко каже, що на відповідях українців позначалися регіональні відмінності: меншу готовність терпіти висловлювали мешканці регіонів, ближчих до зони бойових дій.

Де реформи?

Центр Разумкова запитував українців про їхнє ставлення до реформ, здійснення яких оголосила пріоритетом нинішня влада.

Висновок експертів: громадяни майже не відчувають впливу реформ та говорять про замалу інтенсивність реформування.

Соціологи попросили оцінити перебіг 15 реформ з Національного плану реформ за десятибальною шкалою. Виявилося, що абсолютна більшість з них набрали менше трьох балів.

Вище українці оцінили лише "Популяризацію України у світі" - чотири бали з десяти можливих. Найнижчу інтенсивність мають реформи фінансового сектору та сільського господарства, відзначають соціологи.

"Це свідчить про те, що реформи перебувають на початковій фазі: тобто приймаються якісь закони, створюються якісь інші умови діяльності, запроваджуються нові і скасовуються старі податки... Відбуваються речі, які до людей ще не дійшли. Вони доходять до них через ЗМІ", - коментує цифри Юрій Якименко.

"Це – не провалені реформи, це – початок реформ, який ще не відчутний у суспільстві", - додає він.

"Неприємна ситуація"

Замірявши рівень довіри українців до різних суспільних та політичних інституцій, соціологи констатують: найбільше громадяни довіряють церкві, Збройним Силам України, Національній гвардії, громадським організаціям та українським засобам масової інформації.

Експерти наголошують, що йдеться саме про українські ЗМІ. Російські медії, рівень довіри до яких замірявся окремо, - серед лідерів недовіри.

Інші інституції, яким не довіряє українське суспільство, - це політичні партії, прокуратура, банки та суди.

"Ми бачимо дуже неприємну ситуацію. Банківська і судова система засновані на довірі, і без довіри вони існувати не можуть. І ми бачимо, що саме тут довіри немає. Мені здається, що нинішня влада дуже серйозно недопрацьовує саме у цих сферах", – коментує глава соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.

Досі за Майдан

Окреме питання у опитувальнику Центру Разумкова стосувалося ставлення до подій на Майдані Незалежності річної давнини.

Соціологи запропонували визначитися, чи підтримали б вони масові протести, якби вони відбувалися зараз.

Виявилося, що 42% населення України і сьогодні підтримали б Майдан, а 8,7% заявили, що підтримали б Антимайдан. 37,7% сказали, що не підтримали б жоден з цих протестних рухів, а 11,6% - завагалися з відповіддю.

Соціологи відзначають: кількість тих, хто і сьогодні підтримав би Майдан, є більшою за кількість його опонентів у всіх регіонах України включно з підконтрольною Києву територією Донбасу.

Однак регіональні відмінності є дуже помітними. На заході майже 72% підтримують Майдан і менше одного відсотка називають себе його опонентами. Натомість на півдні та сході України найпопулярнішою відповіддю респондентів було "Не підтримав би нікого з них".

Дослідження Центру Разумкова проводилося з 6 по 12 березня. У його рамках опитали 2009 респондентів у всіх регіонах України, крім Криму та підконтрольних бойовикам частин Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Дослідження провели за підтримки уряду Швеції, зазначили у Центрі Разумкова.