Рік після анексії: що змінилося для кримчан?

Центральна площа Сімферополя заповнена людьми. Немолоді атлети у розтягнутих олімпійках разом із школярами та студентами готуються бігти марафон з нагоди річниці референдуму, після якого Крим був анексований Росією.

Стихійні мітинги і масова ейфорія поступилися місцем протокольним заходам, куди учасників привозять організованими групами.

Через рік після референдуму багато хто намагається осмислити цю подію. Якщо побоювання кримських татар і тих, хто залишив українське громадянство, були в центрі уваги ще з минулої весни, цього року про проблеми почали відкрито говорити і представники проросійського більшості.

"Скрізь черги, всюди вимагають нікому не потрібні довідки, скрізь знову бюрократія. Порядку побільшало лише в одному - пиво не можна купити ввечері. Лише в одному є певний прогрес", - так відповів ВВС один з перехожих на питання про життя в Криму через рік після приєднання до Росії.

Найперше на труднощі скаржаться представники бізнесу, які зазнають збитків у змінених реаліях. Однак голова Криму Сергій Аксьонов заявив ВВС, що на півострові існує "безліч програм" для підтримки підприємців.

При цьому багатьом пересічним мешканцям їхні проблеми не здаються такими вже страшними. "Це ж не порівняти з тим, що в Україні", - говорить інший перехожий.

Цю думку тут повторюють постійно. "Головне - мирне небо над головою", - говорить перед марафоном промовець на площі Леніна.

Цар звірів

За даними кримської влади, півострів минулого року відвідали близько 4 млн туристів, тоді як в 2013-му - близько 6 млн. Але бізнесмен Олег Зубков вважає, що ці дані завищені. Кількість відвідувачів в Ялті зоопарку "Казка", власником якого він є, знизилася у 10 разів: з 400 тисяч до 40 тисяч за сезон.

Пан Зубков, власник двох приватних зоопарків, підтримує приєднання Криму до Росії, але активно критикує нову кримську владу.

"Для мене цей рік - рік розчарувань. Як для підприємця, для мене наразі настали важкі часи", - сказав він.

Із паном Зубковим я зустрілася у парку левів "Тайган", який бізнесмен побудував на території колишньої військової бази в Білогірську. На під'їзді до Білогірська бачимо гігантську назву парка, що нагадує символ Голлівуда, а за воротами - 20 гектарів землі, готель і безліч тварин, головні з яких - 60 левів.

"Кошенята, виходьте!" - кричить він їм, коли ми зупиняємося біля вольєрів.

Пан Зубков провіз мене на гольф-карі повз вольєри з антилопами, міні-зебу, бізонами, вовками, пантерою, мавпами. Окрім справжніх тварин, всюди їхні скульптури - насамперед, звичайно ж, леви. У холодний і дощовий день парк цілком порожній, через що його кітчеве оформлення виглядає вкрай сюрреалістично.

Окрім цього недалеко від входу стоїть БТР - списаний, але в робочому стані.

"Син катається", - буденним голосом пояснив пан Зубков.

За словами власника зоопарку, він зазнав збитків не тільки через зменшення кількості відвідувачів. Вся економіка парку будується з урахуванням ціни на м'ясо для тварин: раніше бізнесмен купував дешеве українське, яке тепер стало недоступним.

"Незважаючи на великі перспективи щодо розвитку Криму загалом, сьогодні насправді дуже важко, - зізнається пан Зубков. - Законодавство - більш жорстке. Якщо раніше приходили по двоє-троє перевіряльників, то наразі - 15, і всі вони з такими посвідченнями - наприклад, "головне Слідче управління ФСБ Росії", - що спадає на думку, що тебе вся Росія прийшла перевіряти, і штрафні санкції будуть з п'ятьома, а то й шістьома нулями. Це лякає підприємництво, заганяє його в кут".

Голова Криму Сергій Аксьонов не погоджується із такою оцінкою. В інтерв'ю ВВС він заявив, що місцева влада намагається створити спрощений режим оподаткування на території республіки.

"Для бізнесменів наразі працює безліч програм підтримки з боку держави, насамперед, закон про особливу економічну зону прийняли, який містить принципи пільгового оподаткування за конкретними категоріями бізнесу, обсягами вкладених коштів і різними напрямками бізнесу", - сказав пан Аксьонов.

Проте багато хто "величезної підтримки" не відчуває. Деякі підприємці, чий бізнес був пов'язаний з Україною, тепер вимушені, наприклад, заробляти приватними перевезеннями.

Туризм перелаштовується

Коли Крим контролювала Україна, туристи з розвинених країн могли приїздити сюди без віз. Нині аеропорт Сімферополя не приймає міжнародні рейси, в порт Севастополя не заходять круїзні лайнери, а туристам із західних країн потрібні російські візи, які не так просто отримати.

Більшість іноземців, які все-таки приїздять до Криму, - це ті, хто живе чи навчається в Москві, говорить Маніта Мішина, співвласниця хостелу Funny Dolphin в Севастополі.

Маніта і її чоловік Юрій, колишній моряк і член клубу реконструкторів, були активними учасниками проросійських протестів взимку і навесні минулого року, хоча це суперечило їхньому бізнесу. Хостел сім років тому заснував їхній син, щоб приймати саме іноземних туристів.

"Ми знали, що у нас не буде іноземців. Проте ми всі були єдині, тому що є вищі цілі", - наголошує Маніта, додаючи, що вона бачить хороше в кожному періоді свого життя: радянському, українському і російському.

На початку минулого літа хостел майже ніхто не відвідував, але незабаром туристів із західних країн змінили росіяни, причому у такій кількості, що багатьом відмовляли. Більше того, туристи почали приїздити не тільки влітку. За словами Маніти, багато туристів з Росії пояснюють своїй приїзд бажанням підтримати мешканців Криму.

У хостелі до цього часу збереглися написи англійською мовою (зачиняйте двері, користуйтеся спільним комп'ютером і т.д.), а Маніта вживає велику кількість англійських слів і виразів, і тим не менш Мішини вже адаптувалися до запитів російських туристів. Росіяни не люблять ділити кімнату з незнайомцями, дійшли висновку вони, переробили одну загальну кімнату, де кожне ліжко-місце здавалося окремо, на окремий номер.

Після приєднання до Росії Маніта, яка раніше, крім того, працювала гідом-перекладачем, втратила цю частину заробітку. Проте більшість турфірм, з якими вона співпрацювала і які були орієнтовані на іноземців, за її словами, тепер перелаштувалися на російських туристів.

Аутсайдери мимоволі

Перелаштуватися, однак, змогли не всі. Валентині Мушинській належить невелика мовна школа неподалік від Ялти, яка пропонує курси української, російської та кримськотатарської мови разом з відпочинком на морі. На світлинах минулих років студенти та гості Мушинської снідають в саду, засмагають, збирають виноград.

За відсутності іноземців послуги мовної школи стали неактуальні, і торік студентів в її школі не було. Нині Мушинська обмірковує можливість перевести свій бізнес до Києва чи Одеси.

"Я 25 років працювала, до нас поїдуть і в інше місто, - заявила вона. - Ми хотіли би більше в Одесу, але боїмося, що там буде як у Дебальцевому".

Пані Мушинська - одна з тих кримчан, які вирішили зберегти український паспорт. Торік ВВС знімала, як вона їздила голосувати на виборах в Україну.

"Наші погляди не змінилися. Я вірю в те, що ситуація з Кримом зміниться, тому що було порушено міжнародне право, - зазначає вона. - Будинок (В якому розміщена школа. - Ред.) буде стояти, потрібно оформляти якісь документи. Ми сподіваємося, що ситуація якимось чином вирішиться".

Малий бізнес потерпає не лише у сфері туризму. Водій таксі Максим розповів про друга, який багато років тримав невеличкий бар у рідному селі. Він був змушений закрити його, коли зрозумів, що якщо закласти в ціну вартість російської ліцензії на продаж алкоголю, то він просто втратить постійних клієнтів, а працювати без ліцензії - занадто ризиковано.

Націоналізувати не можна залишити

Кримські підприємці наразі виказують ті ж претензії, про які російські бізнесмени говорять вже більше десятка років - численні перевірки і високі штрафи. Складнощів додає те, що всі тонкощі законодавства відразу засвоїти неможливо.

Ще важче стає, коли влада вживає заходів, які можна розтлумачити як такі, що виходять за межі правового поля.

Наприкінці лютого губернатор Севастополя Сергій Меняйло вніс на розгляд законодавчих зборів міста законопроект щодо націоналізації 35 підприємств, який депутати відхилили, визнавши його протизаконним.

Однак уряд своїм рішенням націоналізував 13 підприємств з цього переліку, зокрема "Севастопольський морський завод", що належав українському президенту Петру Порошенку.

У постанові, підписаній паном Меняйлом, йдеться про "важливе стратегічне значення" підприємств для економіки Севастополя. Їх націоналізація необхідна для "відновлення соціальної справедливості", вважає влада.

Нині на заводі ще немає нового керівництва, а на його території працює призначена урядом Севастополя комісія.

Голова комітету законодавчих зборів Севастополя з економіки Тетяна Лобач була одним з депутатів, які виступили проти націоналізації 35 підприємств.

"Юридичне управління надало негативний висновок, а законодавчі збори не можуть ухвалювати незаконні рішення, - сказала вона ВВС. - Має бути економічно-фінансове обґрунтування, а я такого обґрунтування не побачила".

Міністр у справах Криму Олег Савєльєв заявив, що націоналізація "має як позитивні, так і негативні моменти".

"З одного боку, забезпечується порядок в інфраструктурних компаніях, оскільки усувається можливість невиконання ними зобов'язань, як це було, наприклад, по високовольтних лініях електропередач, що ставило під загрозу життєзабезпечення населення", - заявив він в інтерв'ю "Газете.ру".

"З іншого боку, виникають ризики, що подібні заходи можуть насторожити нових інвесторів, які будуть побоюватися, що такі механізми можуть застосовуватися і до них", - додав він.

Держрада Криму ухвалила рішення завершити націоналізацію до 1 березня, коли закінчився процес перереєстрації підприємств у російську юрисдикцію.

Загалом за цей час, за офіційними даними, націоналізували 250 об'єктів.

Контроль виноробства

Одне з підприємств, яке значилося в севастопольському переліку для націоналізації, але поки що націоналізоване не було, - завод марочних вин "Інкерман".

Влада Севастополя хоче вимагати його націоналізації, незважаючи на заборону держради Криму. Уряд міста має намір звернутися до суду з позовом щодо "незаконного використання землі" і спробує отримати "заборгованість", яка, як вважає влада, є у заводу.

В українській компанії Inkerman International визнали, що завод має "проблемні моменти". В компанії відмовили ВВС в дозволі відвідати завод, мотивувавши це небажанням привертати увагу до можливої націоналізації.

Для забезпечення постачання вина в Україну "Інкерман" торік переніс частину виробництва до Херсонської області.

Інші великі виноробні підприємства Криму - "Массандра" і "Новый Свет" - були націоналізовані ще минулої весни. На початку року на підприємстві "Массандра" пройшли перевірки, за підсумками яких проти директора Миколи Бойка, який очолював завод 13 років, порушили кримінальну справу, а саме підприємство передали під контроль адміністрації президента.

Тепер це підприємство очолює Яніна Павленко, колишній гендиректор заводу шампанських вин "Новый Свет", яка керувала переведенням цього підприємства у режим російського законодавства.

Державне підприємство намагатиметься до нового курортного сезону розгорнути власну мережу з продажу марочних і столових вин. У 2015 році планується випустити 12 млн пляшок вина - на 1,3 млн більше, ніж у 2013 році.

"В Росії у нас великі перспективи, незважаючи на те, що ситуація досить складна. За останні 10 років кошти на розвиток підприємства не виділяли. Наразі потрібне технічне переоснащення заводів первинного виноробства і посадка нових виноградників", - заявила пані Павленко в одному з інтерв'ю.

Приватним підприємствам у цій галузі часом доводиться складніше. Так, виробництво на Сімферопольському винно-коньячному заводі зупинили два місяці тому, і робітникам місяць не сплачують зарплату, розповіла співробітниця Валерія Камишева. Пауза викликана тим, що перереєстрація підприємства проходить із проблемами.

Організація "Кримське бюро винограду і вина", яку очолює пані Павленко, зверталася до російської влади з вимогою обмежити імпорт вина з ЄС, ввести квоти на кримське вино в магазинах, а також подовжити до 2016 року термін переходу на виробництво вина за російськими стандартами. Останнє прохання почули, і виноробам дали ще рік на технічне переобладнання.

Тріумф маленьких банків

За словами міністра у справах Криму, великий російський бізнес починає інвестувати в економіку півострова.

"Але механізми санкцій залишаються не дуже зрозумілими, а великий російський бізнес має здебільшого міжнародний характер, - зазначає пан Савельєв. - Тому при інвестуванні в Крим, звичайно, застосовують гігієнічні заходи, щоб не створити ризики для активів за кордоном".

Наочна демонстрація гігієнічних заходів - це банки, що працюють в Криму. РНКБ, "Генбанк" тощо - назви цих банків навряд чи знайомі пересічному росіянину.

З найбільших банків в Криму працюють тільки акціонерний банк "Росія", що належить Юрію Ковальчуку і перший з російських банків, який потрапив під санкції. Йому вже нічого втрачати, а решта - маленькі банки, що прийшли до Криму, і просто не мають іноземних активів.

Так, "Російський національний комерційний банк" був дочірньою структурою Банку Москви, яка не володіла значними активами і перейшла до ВТБ разом з іншими структурами банку. До Криму банк прийшов вже 31 березня минулого року, переважно використовуючи приміщення "Приватбанку" Ігоря Коломойського. Щоб захистити банк Москви від санкцій, РНКБ передали уряду Криму, який, зі свого боку, передав його маловідомій фінансово-промисловій групі "Комплексні енергетичні рішення".

Згідно з відкритими даними, за 2014 РНКБ збільшив активи на неймовірні 1446%, а чистий прибуток - на 5553%. Для порівняння, "Генбанк" збільшив активи на 120%, а прибуток - на більш ніж 300%.

Через повний крах банківської системи на півострові залишилися у виграші люди, які взяли кредит, і програли ті, які мали депозити (втім, вони отримали можливість повернути їх через Фонд страхування). Так, водій таксі Максим розповів, що йому не довелося повертати банку тисячу доларів.

"Деякі люди знали, чим це закінчиться, і взяли, наприклад, квартиру в іпотеку", - говорить він.

Наприкінці минулого року Visa і MasterCard припинили обслуговувати банки в Криму. Влада півострова обіцяє з квітня забезпечити можливість користуватися картами через Національні платіжні системи.

Якщо в звичайному житті складнощі з банківською системою не завдають кримчанам великих незручностей, бо всі розрахунки в магазинах і кафе відбуваються готівкою, то бізнес поки стикається зі складнощами під час оформлення кредитів, оскільки збір необхідних документів потребує занадто багато часу.

Ціни і зарплати

Логістика залишається однією з найбільших проблем Криму. У шторм пороми на Керченській переправі не ходять, тому часом трапляються перебої з постачаннями. Фури, що йдуть з України, також іноді впродовж кількох днів стоять на кордоні. У магазинах часом зустрічаються порожні полиці, але дефіциту продуктів немає.

"Насправді це було до Нового року, коли і з митницею була проблема, і з України йшла незначна поставка. З молоком були проблеми, один тиждень навіть з хлібом. Але зараз все є", - говорить працівниця коньячного заводу пані Камишева.

Проблеми логістики не так активно зачіпають тих, хто продає місцеву продукцію, зокрема, овочі на місцевих ринках здебільшого з Криму. Торгівля на сімферопольському ринку "Привоз", де купують продукти більшість ринкових торговців, йде наповну.

На зауваження про те, що ціни на продукти підвищилися, влада відповідає, що зарплати теж підвищилися.

"У нас подвоїлися практично пенсії вчителям, викладачам, працівникам охорони здоров'я, військовослужбовцям, - заявив в інтерв'ю ВВС пан Аксьонов. - Зарплати бюджетникам і всім іншим зросли від півтора до двох разів. Тож щодо людей, які працюють у бюджетній сфері, у нас все гаразд", - говорить голова Криму пан Аксьонов.

Однак зростання зарплат "не встигає" за ростом цін, розповідає пані Камишева. "У нас ціни, як у Москві. У мене син ходить в садочок, і зарплата виховательки - 7500. Молоко коштує 40 рублів. Якщо додати всі витрати, то я не знаю, як так можна жити", - говорить вона.

При цьому нещодавно зарплати бюджетникам зменшили. Наприклад, ті, хто отримував 22-25 тисяч рублів, тепер заробляють близько 11 тисяч, розповідають місцеві жителі. Без роботи залишилися, наприклад, залізничники, багато з яких наразі заробляють приватними перевезеннями.

Пенсія 100 тисяч?

Категорія людей, чиє фінансове становище, дійсно, серйозно покращилося - пенсіонери. Кілька співрозмовників Російської служби Бі-бі-сі повідомили, що замість трьох тисяч рублів (у перерахунку з гривень) тепер отримують 12-15 тисяч.

Але деякі отримують набагато більше. Пенсіонерка Катерина Гордійчук, яка за свою результативну роботу дояркою в 1998 році отримала медаль "Героя України", тепер задоволена тим, що вона громадянка Росії.

Пані Гордійчук, яка говорить на суміші російської та української, скромно зізнається, що зараз отримує пенсію в 100 тисяч рублів. Побачивши подив на обличчях знімальної групи ВВС, вона пояснює, що пенсію, яка становила в перерахунку на рублі 12 тисяч, їй раніше платили нерегулярно і зараз виплачують заборгованість.

Найбільше пані Гордійчук задоволена доступом до безкоштовної медицини. Вона страждає на важку форму діабету, яка призвела до часткової ампутації пальців рук. За її словами, за української влади їй доводилося платити за все: з особливим болем вона перераховує операції для невістки, яка потрапила в серйозну аварію.

"Раніше в магазинах все було дешевше, але я нічого купити не могла. Зараз все коштує дорожче, але я можу купити все необхідне", - говорить вона.

Надії на майбутнє

Натомість ті, у кого доходи збільшилися не так відчутно, як правило посилаються на перехідний період.

"Із зарплатою наразі невеликі труднощі. Але вважаємо, все буде добре", - заявила одна дівчина під час опитування ВВС на вулиці Сімферополя.

У хостелі в Севастополі я зустріла студентку Катю з Томська, яка вирішила переїхати до Криму після закінчення вузу. Катя - майбутній митний менеджер, і зараз проходить переддипломну практику на митниці у Севастополі.

Здавалося б, це доволі дивний вибір: за півтора місяці практики вона жодного разу не була присутньою на огляді вантажу, тому що вантажі у порт Севастополя наразі просто не йдуть.

"Тут поки трохи важкувато з роботою. Ми - ті, хто з Росії, звикли працювати на хороших посадах і отримувати хорошу зарплату. А оскільки тут ще постукраїнський період, поки зарплати не зовсім відповідають середньому російському рівню", - говорить вона.

За її словами, її стартова зарплата на митниці становитиме близько 17-18 тисяч рублів.

"Для Севастополя на даний момент це дуже мало. Логістичний шлях продуктів дуже довгий, тому продукти коштують дорого, а орендувати хорошу однокімнатну квартиру, яка буде хоча б мінімально мебльована, - це коштує 20 тисяч", - описує вона.

Проте Катя каже, що закохалася у це місто і готова переїхати сюди, попри все. За її словами, тих, хто, як вона, вирішив переїхати у Крим або поки ще "придивляється", досить багато.

Через рік після приєднання Крим і Росія тільки звикають один до одного. Цей процес покликаний спростити збільшений вдвічі бюджет Криму.

Такі розрахунки проводить Сергій Аксьонов: "При Україні бюджет республіки був еквівалентний п'ятистам мільйонам доларів. ... На сьогоднішній день, навіть незважаючи на те, що рубль трохи програв з точки зору курсів по відношенню до долара, у нас бюджет майже 68 млрд рублів - це, вибачте, практично мільярд доларів. Плюс ще федеральна цільова програма буде працювати на території республіки, тільки цього року буде освоєно близько 40 мільярдів додаткових грошей".

Поки що багато кримчан і російська влада на питання про труднощі відповідають мантрами про "мирне небо над головою" і "перехідний період".

Однак важко передбачити, як довго триватиме цей період і чи на довго у Росії вистачить грошей, щоб його спонсорувати.