Як Балтія долає російську загрозу

"Захід стільки говорить про загрозу нападу, що наближається, з боку Росії на Балтиці. Ми боїмося, що це тільки підвищує шанси того, що Путін що-небудь зробить!".

22-річний випускник юридичного факультету Лукас Борусевічюс і його друг Лаурінас Юозапайтас зустрілися зі мною в кафе у Вільнюсі, щоб обговорити відносини з Росією і раптове повернення військової повинності через "геополітичну ситуацію", яка сформувалася.

Насильство в Україні і побоювання, що воно може поширитися по регіону, стали для Балтії справжнім шоком.

25 років з моменту розпаду СРСР пройшли відносно мирно - до цього моменту.

Але Росія дедалі частіше проводить раптові військові навчання біля кордонів своїх сусідів зі східної Європи, не кажучи вже про польоти бомбардувальників і військово-морські навчання на Балтійському морі.

Литовська "інструкція про війну" - наспіх складена брошура, випущена в цьому році і доступна у всіх публічних бібліотеках.

"Не панікуйте і зберігайте ясне мислення", - пропонується в ній.

"Стрілянина біля вашого вікна - це ще не кінець світу", - втішає керівництво.

Кібервійна

Лукас і Лаурінас були цілком зайняті плануванням свого майбутнього в сфері мобільних технологій, однак тепер їм, можливо, доведеться змінити свої стильні костюми на військову форму.

"Всі мої друзі говорять про це по телефону, у Facebook. З'явився навіть новий сайт під назвою "Чи призовуть тебе?", - говорить Лукас.

"Але я піду. Я думаю, що люди, які відмовляються йти служити, тільки наближають агресію. Мій дід боровся за свободу. Мій батько боровся за незалежність Литви, і в мене в серці - готовність до боротьби за мою країну", - заявляє він .

Малоймовірно, що російський президент Володимир Путін введе російські танки на вулиці міст балтійських країн найближчим часом.

Естонський прем'єр-міністр Тааві Рийвас каже, що було б божевіллям відкрито напасти на Балтії, адже Естонія, Латвія і Литва - такі ж члени НАТО, як Велика Британія чи США.

Однак балтійські країни вважають, що вони вже перебувають під ударом Росії, яка використовує нетрадиційні військові засоби, такі як кіберзброя і російська пропаганда на телеканалах, які дивиться значна російськомовна меншина в Латвії та Естонії.

Гроші вирішують все

Я не можу позбутися думки, що всі ми трохи піддаємося цій пропаганді. Володимир Путін лякає Європу своєю рішучістю, агресією і непередбачуваністю.

Вторгнутися і захопити три балтійські країни - занадто дорого і небезпечно для Росії. Наводити страх та посилювати розбіжності між російськомовними жителями Балтії і рештою населення - набагато легше.

І проблема з втручанням Путіна виникає не тільки тут, на кордонах Європи. Російський президент ніколи не відмовлявся від ідеї розширення впливу Росії після розпаду СРСР.

Він вважає загрозою не окремі європейські країни, а Євросоюз в цілому, куди тепер входять і колишні радянські республіки.

Путін грає на проблемах, які існують, і шукає можливі важелі впливу на Європу за допомогою експорту російського газу, вибудовуючи відносини з усе більш популярними крайніми лівими і ультраправими партіями (Австрійська партія свободи, французький Національний фронт), і за допомогою інвестицій.

Гроші вирішують все, особливо в маленьких країнах, таких як Кіпр або Словаччина. А Путін знає, що Євросоюзу необхідно одноголосне схвалення всіх країн для введення нових санкцій.

Натомість Росія звинувачує Захід у пропаганді і спробі експансії. Москва каже, що НАТО використовує ситуацію в Україні як привід для наближення до російських кордонів.

У п'ятницю представники міністерств закордонних справ Євросоюзу зустрічаються в Ризі, щоб обговорити ситуацію в Україні, а Росія тим часом проводить великі військові навчання в анексованому Криму та грузинських регіонах, що відкололися, тоді як НАТО починає навчання в Чорному морі.

Навряд чи це допоможе людям в Балтії почуватися впевнено.