Соціологічне дослідження: парадокси Слов’янська та Краматорська

Соціологи дослідили громадську думку мешканців Слов’янська та Краматорська, в яких тривалий час господарювали бойовики "ДНР".

Мешканці цих міст у більшості виступають за єдину Україну, не бояться приходу "Правого сектора" та не турбуються про можливі утиски російської мови.

Настрої мешканців Краматорська та Слов’янська відрізняються: в Краматорську підтримують вступ до ЄС, українську армію й бачать агресію Росії, а в Слов’янську – ні.

Слов’янськ також "приховує" безліч сюрпризів – там УПЦ Київського патріархату підтримують більше, ніж Московський патріархат.

Дослідження на замовлення USAID проводили з 22 по 27 листопада одразу три компанії: "Демократичні ініціативи", центр Разумкова та Ukrainian sociology service.

У кожному місті опитали по 500 людей, а похибка не перевищує 3,2%.

Майбутнє у складі України

Більшість мешканців Слов’янська та Краматорська – понад 70%, виступають за свій регіон у складі України.

27% мешканців міст задовольняє нинішній статус у складі України, а ще 45% хочуть більшої автономії від Києва.

7% мешканців виступають за незалежність "ДНР" та "ЛНР", ще 5% хочуть бачити регіон у складі Росії.

Насамперед громадянами України себе відчувають 33% мешканців Слов’янська, мешканцями Донбасу – 18%, а свого міста – 34%.

В Краматорську половина мешканців перш за все вважає себе громадянином України, а ще майже по 15% - свого регіону та міста.

Громадянами Росії себе відчувають 0% у Слов’янську та 1,8% - у Краматорську.

Мешканці Краматорська та Слов’янська схильні звинувачувати у початку конфлікту на Донбасі нинішнє керівництво України – близько 78% у Слов’янську та 68% - у Краматорську.

Близько 40% мешканців бачать у цьому провину Віктора Януковича та його оточення.

У Слов’янську ще близько третини респондентів звинувачують у розпалюванні конфлікту США, українських олігархів та Майдан.

У Краматорську навпаки - серед головних винуватців конфлікту назвали Росію – 37% респондентів.

Показово, що в Слов’янську майже порівну мешканців підтримує присутність українських військ у місті, або вважає, що їм краще піти - по 35%.

Протилежна ситуація у Краматорську - 61% за присутність українських військ, а 27% воліють, аби ті пішли.

Чинник Росії

У двох цих містах по-різному ставляться до ролі Росії у конфлікті.

У Краматорську більшість вважає, що між Україною та Росією йде війна – 43% опитаних, заперечують це 33%, а 24% - не визначились.

Натомість у Слов’янську 26% визнають війну між Україною та Росією, а 40% - її не бачать.

В Краматорську майже 50% населення вважає, що Росія є стороною конфлікту. Серед них більшість переконані, що Росія постачає бойовикам зброю, а 42% вважає, що збройні сили РФ напряму воюють на боці "ДНР".

У Слов’янську третина людей вважає Росію учасником конфлікту, третина з цим не погоджується, а третина не змогла сформулювати відповідь.

Серед мешканців Слов’янська, які визнають участь Росії у конфлікті, 54% бачать цю участь у допомозі гуманітарними конвоями, а 42% - у постачанні зброї та прямій військовій участі на боці сепаратистів.

Більшість населення цих міст виступає за компроміс з РФ щодо досягнення миру. У Слов’янську 67% населення підтримує будь-який компроміс, а в Краматорську на будь-які поступки готові йти тільки 23%.

Приблизно такий же розподіл у містах тих, хто підтримує компроміс з самопроголошеними "ДНР" та "ЛНР" – у Слов’янську 63%, а Краматорську – 22%.

Навіть у цих двох містах Донбасу зовнішньополітичний вибір України бачать по-різному.

До прикладу, вступ у ЄС підтримують 31% мешканців Краматорська, у Митний союз – 20%, а ще 31% - проти вступу в обидва союзи.

У Слов’янську інша ситуація - за ЄС тут 16%, за Митний союз - 40%, проти обох – 21%.

Війна і російська мова

Найбільше в обох містах українського Донбасу бояться відновлення бойових дій – 86% у Слов’янську і 66% - Краматорську. Потім ідуть страхи втрати роботу, невиплати пенсії чи зарплати.

Дуже показові ідеологічні страхи, якими часто лякають людей в російських ЗМІ.

Утисків російської мови у Слов’янську бояться 0%, тоді як у Краматорську переживають за неї 3,6%.

Схожа ситуація зі вступом до НАТО. Цього бояться всього 2,5% у Слов’янську й 4% - у Краматорську.

При цьому військового нападу Росії бояться у Слов’янську майже 2%, а у Краматорську – 10%.

Повернення влади "ДНР" у обох містах бояться по 15% мешканців.

Водночас, у містах, які були під владою "ДНР", приходу "Правого сектору" і націоналістів бояться 5,8% мешканців.

Національність та релігія

В Краматорську та Слов’янську 75% респондентів сказали, що є українцями за національністю, а по 20% заявили, що є росіянами.

При цьому тільки українською мовою спілкуються 2%, а російською 60%. Майже третина спілкуються обома мовами у залежності від ситуації.

Несподівано мешканці Слов’янська відповіли на питання про зарахування себе до релігійної конфесії.

Тут 28% вважають себе вірними УПЦ Київського патріархату, а 24% - Московського. У Краматорську Київський патріархат підтримують 8%, а Московський – 46%.

Життя під обстрілами

У Слов’янську 42% населення не покидало місто під час господарювання бойовиків, а в Краматорську - 75%.

При цьому серед тих, хто покидав міста, більшість їздили в інші області України. На територію Росії виїздило по 6% тих, хто покидав свої помешкання.

За час бойових дій у 6% мешканців загинули родичі чи близькі, а в 1% мешканців знищено житло.

Самі зазнали поранення трохи більше 0,5% мешканців міст.

Дуже цікава відповідь на питання, чи довелось посваритись з родичами через різне бачення подій на Донбасі: у Слов’янську таких 2%, а в Краматорську - 22%.

Зараз майже у 100% мешканців обох міст є доступ до українських телеканалів. При цьому 76% дізнаються про події з українських каналів, а 13% - російських. Також третина мешканців читає новини в Інтернеті.

Показово, що у Слов’янську благодійну допомогу отримували 42% населення, переважно від волонтерів та приватних структур.

У Краматорську "гуманітарку" отримали 13%, переважно від державних структур та міжнародних організацій.

У чому різниця

Обидва міста були взяті під контроль бойовиками у середині квітня, а відбиті українськими військовими на початку липня.

Проте, якщо навколо Слов’янська тривали запеклі бої та обстріли, то в Краматорську бойових дій, окрім аеропорту, майже не було.

"Ситуація в Краматорську краща Слов’янська. Там не велись такі інтенсивні бойові дії. Великі підприємства не постраждали", - вказує директор центру Ukraine sociologic service Олександр Вишняк.

Соціолог Оксана Панькова з інституту соціальної та політичної психології, яка повернулась із відрядження на Донбас, дала своє пояснення різниці настроїв у Слов’янську та Краматорську.

"В Краматорську була розвинена промисловість, зараз вже працюють більшість підприємств, налагодити туризм, який був у Слов’янську, складніше", - пояснює експерт.

Вона розповідає, що через складну ситуацію в Донецьку Краматорськ став економічним центром регіону.

"Населення Донецька перекочовує до Краматорська, тут росте готельний бізнес та торгівля", - пояснює Оксана Панькова.

"Різниця у поглядах між Слов’янськом і Краматорськом дає підстави припускати, що в інших містах, які під контролем України, ситуація дуже різниться", - зауважив керівник соціологічної служби центру Разумкова Андрій Биченко.