Спостерігачі про вибори: добре для надзвичайних обставин

Як міжнародні спостерігачі, так і представники українських організацій кажуть, що попри складні умови, включно із збройним конфліктом, парламентські вибори 2014 відповідали демократичним стандартам.

У Комітеті Виборців кажуть, що цього разу українські виборці мали можливість зробити свідомий вибір та вільно проголосувати - без значного впливу адміністративного ресурсу.

При цьому, як каже голова правління КВУ Олексій Кошель, більша частина зафіксований спостерігачами порушень стосувалася виборів у мажоритарних округах: "Кожна виборча система має свої "плюси" та "мінуси". Ми вважаємо, що на даному етапі варто відмовитися від мажоритарної складової і перейти до повністю пропорційної системи".

Про проблеми, пов'язані із змішаною системою, чи, точніше, із їх мажоритарною складовою, говорять і у Громадянській мережі ОПОРА. Координатор виборчих та парламентських програм ОПОРИ Ольга Айвазовська зазначає, що саме із одномандатними округами пов'язані не тільки порушення, але й проблеми при підрахунку голосів.

Загалом, вважають у КВУ, більшості проблем, що виникли під час цих виборів, можна було б запобігти, вчасно змінивши виборче законодавство. Саме до цього - виправити помилки, не чекаючи на наступні вибори - закликають нині нових депутатів представники громадської організації.

Говорячи про інші зміни до виборчого законодавства, представники КВУ звертають увагу на те, що у них не змогли взяти участь величезна кількість громадян України, рахунок яких йде на мільйони.

І йдеться не тільки про мешканців Криму чи Донбасу, але й, наприклад, великої кількості українців, які живуть та працюють у Європі, і вже не перші вибори не можуть проголосувати:

"Близько півтора мільйони українських громадян, що працюють у країнах ЄС, фактично не мають можливості проголосувати. Нам треба зробити механізми голосування простими і доступними, щоб, наприклад, кримчанин не ризикував своїм паспортом і не їздив двічі на "материк", а міг проголосувати в електронному режимі. Так само електронне голосування могло б значно спростити участь у виборах для українських заробітчан у ЄС. Нам потрібна серйозна виборча реформа", - каже Олексій Кошель.

Події у Донецькій та Луганській областях ще раз засвідчили і ще одну проблему українських виборів, на яку звертають увагу експерти.

"Необхідно на рівні закону встановлювати критичну межу дільничних виборчих комісій, які в межах округу обов'язково мають взяти участь у голосуванні, щоб результат виборів вважався легітимним", - каже Ольга Айвазовська.

Вона додає, що поки такого обмеження не існує, вибори на кшталт тих, що відбулися на 45 окрузі на Донеччині, не можна називати такими, що не відбулися лише на тій підставі, що низка дільниць на цьому окрузі не працювали.

В ОПОРІ так само вважають, що голосування під час цих виборів відбувалося "у штатному режимі", без значних порушень, які могли б вплинути на результати виборів.Спостерігачі від цієї громадської організації звітують про зменшення фактів контрольованого голосування (так звані "каруселі") та спроб шахрайства у день виборів, так само, як і використання адмінресурсу та підкупу виборців під час виборчої кампанії.

Водночас там додають, що хоч більшість кандидатів були у рівних умовах, назвати кампанію цілком вільною у межах країни не можна, через те, що і передвиборча агітація, і саме голосування у Донецькій та Луганській областях "значно ускладнювалося виступами незаконних збройних формувань за підтримки регулярної армії Російської Федерації".

Погляд ззовні

Про особливості виборів на сході країни говорили у понеділок і міжнародні спостерігачі.

Як наголосила голова делегації ПА ОБСЄ Доріс Барнетт, міжнародні спостерігачі були вражені тим, як Україні вдалося організувати демократичні вибори у ситуації збройного конфлікту в країні, підтриманого ззовні. Вона також заявила, що 27 незаповнених місць у новому парламенті "слугуватимуть потужним нагадуванням про те, що незаконні збройні угруповання не дозволили виборцям у деяких частинах країни скористатися правом голосу".

На думку міжнародних спостерігачів, "такі незаконні дії не ставлять під сумнів легітимність виборів в цілому", які вони називають кроком вперед і порівнянні із тим, що відбувалося на останніх парламентських виборах в Україні у 2012 році.

Міжнародні спостерігачі, як і українські, відзначили, що використання адміністративного ресурсу стало значно меншою проблемою під час цих виборів. Водночас вони звернули увагу, що "президент та прем'єр-міністр напередодні виборів несправедливо скористалися своїми посадами у телевізійних зверненнях, де закликали виборців обрати реформістський парламент".

Спостерігачі заявляють про демократичність виборів та їх відповідність міжнародним стандартам, у своїх порадах більше уваги приділяють очікуванням важливих реформістських рішень від майбутніх українських парламентарів.

"Вони (українці - Ред.) обрали нову Верховну Раду, склад якої буде істотно відрізнятися від попереднього скликання. Таким чином, українці продемонстрували бажання побачити дії, які б вирішували їхні потреби, - заявив голова делегації ПАРЄ Крістофер Чоуп (Велика Британія). - Верховна Рада має прийняти цей мандат і діяти швидко задля реалізації реформ, які мали бути проведені вже давно".

Ще один аспект останніх виборів в Україні - якими є подальші перспективи Києва у справі євроінтеграції - охочіше коментували міжнародні спостерігачі, що представляли "нові" європейські країни.

"Думаю, результати виборів, особливо для партій, що здобули найбільшу підтримку, є дуже чітким свідченням європейських прагнень українців", - заявив голова делегації Європейського парламенту Андрєй Плєнкович (Хорватія), додавши, що далі все залежатиме від того, наскільки швидко буде сформовано уряду, який так само швидко має почати втілювати реформи.

Водночас пан Плєнкович підкреслив, що "після цих виборів, коли надійшов потужний сигнал від більшості населення України, ніхто не може ставити під сумнів європейські прагнення країни".

Керівник делегації ПА НАТО Раса Юкнявічене (Литва) заявила, що Україна має отримати підтримку своїм європейським прагненням, "якщо ми хочемо використати унікальну можливість відновлення цілісності Європи у демократичний спосіб", і запропонувала не забувати контекст цих виборів в Україні: анексія частини території та збройний конфлікт на іншій частині, понад 3 тисячі загиблих у цьому конфлікті, а також тисячі внутрішньо переміщених осіб.

Явка: замала чи нормальна?

Саме надзвичайними умовами міжнародні спостерігачі пояснюють нижчу, порівняно із попередніми виборами, явку виборців.

"Маємо ситуацію, коли частина країни незаконно анексована Росією, а в іншій частині ситуація, фактично, схожа на війну. Ми маємо сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб. Складну економічну ситуацію. Внутрішні та зовнішні загрози безпеці країни. Я б до цього додав і певні сумніви населення у політиках після тривалого часу кризи. За всіх цих умов громадянам було надано можливість проголосувати, інша справа, як громадяни використали цю можливість", - заявив голова короткострокової місії спостерігачів від ОБСЄ Кент Харстедт (Швеція), додавши, що явка на рівні у 52% є цілком нормальною і для розвинених та мирних демократій.

У ОПОРІ, спираючись на дані власного паралельного підрахунку, кажуть, що явка виборів була на рівні 51,2% в цілому по Україні, і дещо вищою - 59,7% та 55,1% відповідно - на заході в центрі країни. Меншу явку на півдні та, особливо, сході країни, пояснюють "неможливістю забезпечення вільного та безпечного волевиявлення" на деяких територіях.

"Явка 2014 року не набагато різниться із регулярними, спокійними і черговими виборами інших років, але, все ж таки, вона є дещо нижчою", - каже Ольга Айвазовська. Вона додає, що в ОПОРІ вважають, що "активність громадян є нормальною, заважаючи на виступи озброєних терористичних груп на сході України, спрямовані на залякування виборців".