Останні потуги парламенту: вакцина, спадщина і біженці

Верховна Рада 7 скликання востаннє зібралась на засідання й ухвалила закони про переселенців зі Сходу, а також урегулювала оформлення спадщини у селах.

Проте депутати не підтримали проект, який дозволяв бійцям АТО голосувати за місцем служби.

Заборона на показ в Україні російських серіалів, які героїзують військових РФ, також не набрала достатньо голосів.

Верховна Рада більше не збиратиметься на засідання до обрання депутатів нового скликання на виборах 26 жовтня.

Низька явка

Минуле засідання парламенту спікер закрив достроково через спробу штурму будівлі десятками молодиків.

Саме подіями тижневої давності, а також зайнятістю багатьох депутатів на виборчій кампанії обранці пояснювали низьку явку на засіданні 20 жовтня.

Спочатку в залі зареєструвались менше половини депутатів, тож спікер оголосив півгодинну перерву, аби дочекатися кворуму в 226 нардепів.

Першими у порядку денному стояли проекти виборчих змін, через які парламентарі одразу ж пересварились, а спікер ще раз оголосив перерву.

Питання стосувалося голосування у зоні антитерористичної операції, у чому багато нардепів одразу ж розгледіли шпаринку для фальсифікацій.

Тому їх відклали, а по перерві до залу прийшов прем’єр-міністр Арсеній Яценюк представляти урядові ініціативи.

Суперечки про вакцину

Першим Рада ухвалила поправки до закону про лікарські засоби, якими змінили процедуру перереєстрації препаратів.

Суперечки велися навколо 509 тисяч доз антитуберкульозної вакцини БЦЖ, які вже були закуплені державою, проте їх не могли використовувати.

Під час закупівлі вакцина мала державну реєстрацію, проте невдовзі термін реєстрації закінчився.

Тож, згідно із законом, препарат підлягав перереєстрації, а це потребувало грошей і часу, з плином якого у вакцини міг закінчитись термін придатності.

Тому уряд запропонував дозволити використовувати препарати, закуплені у час дії дозволу на обіг в України, до закінчення фізичного строку придатності.

"Зараз існує процедура перереєстрації, яка не має нічого спільного з реальною якістю лікарських засобів, це тільки корупція", - заявив Арсеній Яценюк.

Деякі депутати вказували, що ці 509 тисяч вакцин закупили ще до зміни влади в державі за корупційною схемою.

Інші стверджували, що питання строків дії препаратів має вирішувати міністерство охорони здоров’я без участі Ради.

Врешті з другої спроби закон набрав 230 голосів.

Наступним законом депутати без обговорення схвалили державну програму боротьби зі СНІДом до 2018 року.

Проект передбачав отримання кількох мільярдів міжнародної допомоги від донорів, тож сперечатися з цього приводу не стали.

Так само без суперечок Рада внесла правки в бюджет на 2014 рік, виділивши 7 мільйонів гривень на протезування поранених бійців АТО за кордоном.

Ще 2,1 мільйона гривень дали на новостворену службу з питань учасників антитерористичної операції.

Біженці з Донбасу

Верховна Рада зуміла ухвалити закон про статус внутрішньо переміщених осіб, простіше кажучи – біженців з Донбасу та Криму.

Таких, за даними уряду, в Україні вже 420 тисяч осіб.

Депутати вже були готові ухвалити узгоджений законопроект, проте в останній момент автори проекту внесли до нього кілька поправок.

Головна з них - так звані внутрішні біженці позбавлялися привілейованого права на отримання у власність земельних ділянок на новому місці.

Також у законі встановлюється місячна виплата з бюджету для працездатних біженців у розмірі 884 гривні. Для непрацездатних, зокрема дітей, ця сума буде двічі менша.

Її платитимуть 6 місяців.

За словами прем’єра, за півроку на виплати внутрішнім біженцям треба знайти 2 мільярди гривень.

Представники Партії регіонів вимагали збільшити місячні суми у півтора рази й надати їм право безоплатно проживати у пунктах тимчасового утримання.

Після довгих суперечок й аргументів прем’єра, що у бюджеті не буде коштів на задоволення всіх пропозицій, документ таки ухвалили.

Спадщина селян

Позафракційні мажоритарники майже у кожному своєму виступі згадували про необхідність змінити процедури отримання спадщини у сільській місцевості.

Ще кілька років тому Рада провела реформу, за якою сільські ради позбавили права оформляти спадщину мешканців сіл.

Ці процедури покладались на нотаріусів. Набуття спадщини в селі значно ускладнювалось, до того ж значно підвищувалась вартість - іноді вона сягала десятків тисяч гривень.

Тому депутати знову наділили сільські ради повноваженням проводити операції зі спадщиною.

Ця проблема мала велике значення для кандидатів мажоритарників, які балотуються у сільській місцевості.

Коли ж закон ухвалили, багато депутатів просто покинула сесійну залу.

Спікер спеціально тягнув із розглядом питання про спадщину, адже передбачав, що після нього зала спорожніє.

"Хто розійдеться й піде з Ради – той зрадник українського народу", - намагався утримувати депутатів Олександр Турчинов.

Так і сталося, після голосування свої картки, за словами спікера, забрали 30 депутатів.

Бійці АТО не проголосують

Для ухвалення змін до виборчого законодавства голосів вже не вистачило.

Депутатам пропонували дозволити військовим голосувати не у місцях постійної дислокації, а на базах в зоні АТО.

Голосувати вони мали тільки за списки партій, а не за мажоритарників.

Проте представники Партії регіонів і більшість позафракційних за такі зміни не голосували, тож учасники АТО зяти участь у виборах не зможуть.

"В них має бути право голосувати, коли вони щоденно віддають своє життя і душу там", - емоційно закликала депутатів підтримати поправки Ірина Луценко, розповівши, що її син воює під донецьким аеропортом.

За оцінками віце-спікера Руслана Кошулинського, проголосувати не зможуть близько 30 тисяч бійців.

Колишній глава адміністрації президента Сергій Пашинський назвав цифру у 50 тисяч людей.

Наостанок депутати спробували заборонити показ в Україні російських серіалів, у яких героїзували військових, міліцію та спецназ РФ.

Для цього рішення також не вистачило голосів, а в залі тоді лишилось менше половини нардепів.

Після цього спікер закрив останнє засідання перед виборами.

Згідно з календарним планом сесії, до присяги нової Ради депутати більше не збиратимуться, проте спікер має право зібрати позачергове засідання.