Крим: жалобні заходи під супровід російської авіації

У Криму жалобні заходи до 70-их роковин депортації кримських татар пройшли за значної присутності міліції та російської військової авіації.

Кореспонденти ВВС повідомляють, що військові вертольоти кружляли під час мітингів у Бахчисараї та Сімферополі.

Центральна площа Леніна у Сімферополі із суботи оточена бійцями ОМОНу. Влада заборонила кримським татарам тут збиратися.

Натомість жалобний мітинг у Сімферополі пройшов біля мечеті у кримськотатарському мікрорайоні Ак-Мечеть.

За даними кореспондента ВВС Україна, на мітингу зібралося близько 10 тисяч людей.

Прав та визнання

Учасники мітингу принесли з собою національні прапори та гасла з вимогою відновити права кримських татар.

Лідер Меджлісу Рефат Чубаров у своєму виступі закликав владу Криму припинити дискримінацію кримських татар, відновити історичні назви, гарантувати кримським татарам представництво в органах влади.

Він також закликав кримських татар до об'єднання довкола Меджлісу і довкола духовного управління мусульман Криму - Муфтіату, а також відкривати татарські школи, класи і будувати мечеті по всьому Криму.

"Ми є, ми були і будемо в Криму. Попри все Меджліс працюватиме в Криму", - заявив пан Чубаров.

Лідер кримських татар також звернувся до світової спільноти із проханням гарантувати їм "вільний розвиток на своїй батьківщині". Крім того татари вимагають надати їм статус національно-територіальної автономії в Криму.

Кримська влада, посилаючись на можливі провокації, заборонила проводити масові акції до 6 червня, але потім частково дозволила кримським татарам зібратися і провести локальні пам'ятні заходи у містах і райцентрах Криму 18 травня.

Як повідомляє координатор групи "Інформаційний опір" Дмитро Тимчук на своїй сторінці в Facebook, за його даними, загалом участь у жалобних заходах взяли близько 60 тисяч людей по всьому Криму.

Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв сказав, що не поїхав до Криму на вшанування, щоб не створювати проблем для співвітчизників.

Він сказав, що питання про заборону його в'їзду намагаються вирішити дипломатичним шляхом.

Альтернативні зібрання

Дві великі акції на згадку про жертв депортації кримськотатарського народу пройшли у Києві.

У суботу на Михайлівській площі відбулася <link type="page"><caption> акція</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/multimedia/2014/05/140517_tatars_kyiv_gallery_ko.shtml" platform="highweb"/></link> "Запали вогник у своєму серці".

Учасники запалили свічки, побудовані у вигляді кримськотатарської символіки і написи "NO GENOCIDE".

Участь у цій акції взяв лідер кримських татар Мустафа Джемілєв, який не поїхав до Криму, щоб, як він каже, не створювати проблем для співвітчизників.

Він сказав, що питання про заборону його в'їзду намагаються вирішити дипломатичним шляхом.

У неділю в Києві в парку Шевченка розгорнули найбільший в Україні прапор кримськотатарського народу під час акції "Єдина країна - Крим - Україна".

CША і ЄС підтримують татар

Свою підтримку кримським татарам висловили представники США та Євросоюзу.

Держсекретар США Джон Керрі висловив свою підтримку кримськотатарському народу "перед новою загрозою, що постала перед спільнотою".

"Страждання, викликані цим масового вигнанням є невимовними. Ті, хто пережив жахливу дорогу до Центральної Азії, зіткнулися з голодом, хворобами і репресіями. Майже половина депортованих, в основному жінки і діти, загинули між 1944 і 1947 роками", - йдеться у прес-релізі Держдепартаменту США.

За словами Керрі, багато кримських татар та їх нащадків залишаються у вигнанні і сьогодні.

"Для багатьох кримських татар ці зловживання досі свіжі в їх пам'яті, а російська окупація і незаконна спроба анексувати Крим знову відкрили старі рани", - йдеться у заяві Керрі.

"Список порушень прав людини, скоєних сьогодні в Криму, довгий і з кожним тижнем стає все довшим", - зазначив Керрі.

Водночас, комісар Європейського Союзу з питань розширення і європейської політики сусідства Штефан Фюле заявив, що Європейський Союз не визнає анексії Криму і не забуде про кримських татар.

Пан Фюле запевнив, що Європа буде наполягати дотриманні прав кримських татар.

Раніше президент Росії Володимир Путін заявив, що готовий "подумати" над тим, щоб визнати кримських татар корінним народом півострова, але має застереження з цього приводу: мовляв, ще раніше там жили греки.