Чи справді війна призвела до зникнення олігархів в Україні?
Автор фото, Getty Images
Десятиліттями багаті бізнесмени України мали величезну економічну та політичну владу у своїй країні. Однак після російського вторгнення вони втратили мільярди доходів.
У щорічному рейтингу журналу Forbes статки 20 найбагатших людей України загалом зменшилися на понад $20 млрд порівняно з початком лютого 2022.
Семеро людей випали з першої двадцятки. Хтось втратив українське громадянство як Ігор Коломойський, хтось, як Віктор Медведчук, отримав звинувачення в держзраді, пише Forbes.
Інших замінили підприємці з інноваційної економіки. Більшість з них не живе в Україні і переважно ще до війни вела свій бізнес в основному за межами України.
Чи означає це, що правлінню українських олігархів нарешті настав кінець?
"Король Донбасу" більше не король?
Найбагатша людина України - 56-річний Рінат Ахметов - для багатьох є уособленням олігарха.
Син шахтаря, який став мільярдером, відомий на всю Україну як "король Донбасу".
Крім того, що він володів величезними частками металургійної та вугільної промисловості на сході України, зокрема металургійним заводом "Азовсталь", який російська армія зруйнувала у Маріуполі, він також володіє донецьким "Шахтарем", однією з найкращих футбольних команд країни ФК "Шахтар", а донедавна - одним із головних телеканалів країни - ТРК "Україна".
Але окрім надзвичайних статків, українські олігархи також відомі своєю політичною владою.
У 2017 році лондонський аналітичний центр Chatham House заявив, що вони становлять "найбільшу небезпеку для України".
Через широку мережу союзників і лояльних депутатів українські олігархи неодноразово впливали на ухвалення законів на користь своїх власних бізнес-імперій.
Президент Володимир Зеленський назвав їх "групою людей, які вважають себе важливішими за депутатів, урядовців чи суддів".
Хоча самого його під час виборів 2019 року пов'язували з Ігорем Коломойським, канал якого дуже допоміг Зеленському.
Але, як і у багатьох звичайних українців, з початку російського вторгнення на схід України в 2014 році вони втратили своє майно через російську окупацію.
Багато хто вважав, що як найбагатша людина України Рінат Ахметов мав би зробити більше з самого початку, щоби викорінити сепаратизм, який розпалює Росія, у його рідному регіоні.
Коли вплив Росії, підкріплений військовою силою, поширився на Донбасі, він наказав своїм заводам включити сирени на знак протесту. Він також тоді оприлюднив критичні заяви щодо сепаратистів.
Автор фото, Getty Images
Але щодо фінансування та підтримки опору, його критикували за те, що він робив занадто мало. Особливо у порівнянні з іншим українським олігархом, мільярдером Ігорем Коломойським.
У березні 2014 року Коломойського призначили губернатором Дніпропетровської області.
У міру ескалації конфлікту Коломойський вкладав мільйони в українські добровольчі батальйони. Він пропонував винагороду за захоплення проросійських бойовиків і постачав українській армії пальне.
Але ще у 2015 році він посварився з попередником президента Зеленського Петром Порошенком.
За Порошенка ж парламент ухвалив закон, який призвів до втрати Коломойським контролю над державною нафтовою компанією.
Потім держава націоналізувала банк Коломойського "Приватбанк", з якого, як твердять слідчі, вивели мільярди доларів і держава мала його докапіталізувати.
Коломойський заперечував махінації і став затятим опонентом Порошенка і підтримав на виборах 2019 року Зеленського.
Війна на сході з 2014 року загалом призвела до втрати олігархами великої кількості заводів, шахт і родючих сільськогосподарських угідь.
Наступний удар стався наприкінці 2021 року, коли Україна ухвалила так званий "законопроєкт про деолігархізацію".
Новий закон президента Зеленського визначив олігарха як людину, яка відповідає трьом із наступних чотирьох умов:
• Вплив на ЗМІ чи політику
• Володіння монополією
• Заробіток у мільйон доларів на рік.
Усі, хто відповідав цим вимогам, піддали додатковим перевіркам і заборонили фінансувати політичні партії.
Щоб не потрапити до цього списку, Рінат Ахметов почав позбуватись медійних активів.
Петро Порошенко теж формально передав контроль над своїми каналами трудовим колективам.
Після цього відбулася драматична ескалація конфлікту Росією - вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Тоді ж влітку Ахметов зовсім закрив свої телеканали.
А канал 1+1, пов'язаний з Коломойським, досі є одним з найвпливовіших, який досить лояльно ставиться до президента.
Війна лише посилила втрату прибутків для надбагатих українців. Промисловість Донбасу практично знищили, зокрема заводи у Маріуполі. Знищили багато підприємств і в інших регіонах сходу та півдня країни.
Соратник по бізнесу Ахметова Вадим Новинський виїхав до Німеччини. Він втратив левову частку бізнесу, а під кінець року взагалі потрапив під санкції РНБО через фінансування УПЦ Московського патріархату.
Зеленський оголосив кампанію з послаблення впливу Кремля на церкву України.
Щодо ще одного олігарха Костянтина Жеваго розслідують кримінальні справи щодо розтрат у його банку. Його нещодавно арештували у Франції на вимогу України.
Бізнес іншого олігарха Віктора Пінчука, який володіє низкою телеканалів, зокрема ICTV, постраждав набагато менше, ніж у Ахметова. Поки що його заводи лишились практично цілими.
А загалом канали Коломойського та Пінчука є основою для єдиного телемарафону, якому дозволено мовити й показувати новини під час війни на доступному цифровому телебаченні.
Канали Порошенка та Жеваго звідти прибрали.
Але чи зміцнить послаблення олігархів демократію в Україні?
"Абсолютно, — каже Севгіль Мусаєва, головний редактор популярного новинного сайту "Українська правда". - Ця війна — початок кінця для олігархів в Україні".
"Закон про деолігархізацію був одним із перших серйозних механізмів їхнього падіння", — каже Сергій Лещенко, колишній один із найвідоміших українських журналістів-розслідувачів, а нині радник глави офісу Зеленського.
"Але ескалація війни ще більше ускладнила життя олігархів, — розповідає він BBC. - Вони були змушені зосередитися на виживанні, а не на внутрішній політиці".
Тепер, каже Севгіль Мусаєва, українське громадянське суспільство та антикорупційні інституції повинні не допустити появи нових олігархів. І, звичайно, саме виживання демократії в Україні залежить від результату війни з Росією.
