Закон про деолігархізацію в Раді: як Зеленський "мінусуватиме" олігархів
Автор фото, Getty Images
Президент Зеленський подав до Верховної Ради як невідкладний законопроєкт про деолігархізацію.
Сама довга назва проєкту закону - "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" - свідчить, що президент ставиться до олігархів, як загрози, і хоче обмежити їхній вплив.
Ключова роль у боротьбі з олігархами відводиться підконтрольній президенту РНБО.
Також одразу впадає в око увага проєкту закону до впливу олігархів на ЗМІ.
У тексті є багато визначень, пов'язаних із різними засобами масової інформації - телебаченням, друкованими та інтернет-виданнями, а також про те, кому вони можуть належати. Що наштовхує на думку, що одна з головних цілей - обмежити вплив олігархів на політику та вибори, який їм дають підконтрольні ЗМІ.
Водночас значно менше уваги приділяється впливу олігархів на економіку, хоч, власне, цього насамперед очікували від ініціативи "будувати країну без олігархів" експерти.
Якщо законопроєкт схвалять, він почне працювати через пів року після того, як набере чинності, і діятиме впродовж 10 років.
Що конкретно пропонує президент стосовно олігархів?
Як впізнати олігарха
За проєктом закону, олігарх має такі ознаки:
1) бере участь у політичному житті;
2) має значний вплив на засоби масової інформації;
3) є кінцевим бенефіціаром суб'єкта господарювання, що є природною монополією чи має монопольні позиції на ринку понад рік, а також підтримує або посилює таке становище;
4) має підтверджені активи у понад 1 мільйон прожиткових мінімумів станом на 1 січня відповідного року (зараз це 2, 227 млрд грн). При цьому медійні активи у розрахунку статків олігарху не враховуються.
Для отримання статусу олігарха треба відповідати щонайменше трьом критеріям з чотирьох.
Участь у політичному житті визначається тим, що певна особа обіймає найвищі державні посади (від президента до депутата чи міністра, керівника Нацбанку та Генпрокурора) або ж є особою, пов'язаною з бенефіціаром певної компанії.
Рахується також для статусу олігарха і участь у керівництві політичною партією чи її фінансування.
Вплив на ЗМІ
За проєктом закону, медійний вплив визначається тим, що підозрювана в олігархії особа є бенефіціаром або контролером певного ЗМІ, тобто отримує прибутки чи керує ним.
Ця норма може також застосовуватися і ретроспективно, коли такі ознаки були на час введення закону в дію, а потім ЗМІ опинилося в руках "пов'язаної особи", наприклад, телеканал "переписали на кота".
Кому належать головні "кнопки" країни
Автор фото, Getty Images
Майже всі українські політичні та інформаційні телеканали належать особам, яких президент Зеленський перелічив у своєму березневому зверненні, коли оголосив про наміри приборкати олігархів.
За даними оголошеної структури власності, яку мають публікувати телевізійники, телеканал "Україна" та "Україна 24" входять до групи SCM, контрольованої найбагатшим українським бізнесменом Рінатом Ахметовим.
Серед власників "Інтеру" вказані Дмитро Фірташ, а також Сергій Льовочкін та Валерій Хорошковський.
Телеканал "1+1" належить Ігорю Коломойському.
Телеканали ICTV та СТБ належать бізнесмену Віктору Пінчуку та його дружині Олені, доньці президента Леоніда Кучми.
"5 канал" та "Прямий" належать експрезиденту та члену парламенту Петру Порошенку.
Канал "Еспресо" - сину бізнесмена Костянтина Жеваго, Івану Жеваго.
У лютому цього року президент Зеленський затвердив рішення РНБО про запровадження санкцій щодо народного депутата "ОПЗЖ" Тараса Козака, а також телеканалів "112", "ZIK" та "NewsOne", які йому належать.
Ці канали також пов'язували із Віктором Медведчуком. Вони зникли з ефіру.
Прикметно, що якщо медійні активи особи, підозрюваної в олігархії, перейдуть до особи з бездоганною діловою репутацією, то нового власника ЗМІ вже не розглядатимуть як можливого олігарха.
Бездоганність репутації покупця ЗМІ підтверджує Національна Рада з телебачення та радіомовлення.
Хто визначає олігархів
Подання про те, щоб визнати певну особу олігархом, може робити уряд, член РНБО, НБУ, СБУ або ж Антимонопольного комітету.
Проте остаточне рішення - за Радою національної безпеки та оборони, яку очолює президент. А в дію воно вводиться указом президента.
РНБО - це координаційний орган при керівнику держави, а її персональний склад формує саме президент України.
Що потім
Якщо РНБО визнало якусь особу олігархом, вона потрапляє у спеціальний реєстр. Цей реєстр використовується для того, щоб зібрати інформацію про олігархів та впливати на них, - "з метою забезпечення доступу до інформації про таких осіб та застосування до них заходів впливу".
Тим, хто потрапить до реєстру, заборонено:
1) фінансово підтримувати політичні партії,
2) бути покупцем чи бенефіціаром при приватизації об'єктів великої приватизації.
Крім того, олігархи повинні подавати такі самі декларації, як і держслужбовці за законом "Про запобігання корупції".
Вийти з реєстру олігархів можна "у випадку встановлення факту відсутності у такої особи не менше двох ознак" із перелічених у проєкті закону чотирьох.
Рішення про це також ухвалює РНБО, але перед цим олігарх має звернутися туди із заявою та документально підтвердити, що більше не підпадає під ознаки олігарха.
Поговорив з олігархом - прозвітуй
Проєкт закону має і ще одну цікаву норму - державні службовці мають подавати інформацію про свої контакти із тими, хто потрапив до реєстру олігархів.
Автор фото, Офіс президента
У декларації про контакти треба вказати, хто її подає, з ким із олігархів чи їхніх представників розмовляв, а також дату, місце і короткий зміст розмови.
Ці декларації треба буде подавати у спеціальний орган, який створить РНБО.
"Що це"?
Секретар РНБО Олексій Данілов назвав президенський законопроєкт важливим кроком до деолігархізації, але зауважив, що до нього потрібні й додаткові важелі.
"Цей крок - безпрецедентний в історії України, і, без перебільшення, вирішальний для її сучасності і майбутнього, - заявив секретар РНБО в коментарі "Українській правді". - Але оскільки корупційна олігархічна система послідовно і системно будувалася протягом трьох десятиріч, її неможливо зламати одразу, і тому необхідним є комплексний підхід".
У цьому комплексному підході, за словами Олексія Данілова, зокрема мають з'явитися закони щодо лобізму, "ефективних антитрастових заходів протидії діяльності олігархічних монополій", захисту інвестицій через ефективну судову систему.
Власне, саме таких "комплексних кроків" очікували від президента, коли він на початку весни озвучив наміри приборкати олігархів в Україні.
Але, як написав у своєму Telegram перший заступник голови парламенстького фінансового комітету Ярослав Железняк, коментуючи головні норми проєкту закону, "Що це? Ну, це все. Реально все? Ага…А розмов було".
