Дедалі менше людей читають новини у Facebook - дослідження

Дедалі менше людей користуються Facebook, щоб читати й обговорювати новини, тоді як додатки-месенджери, як-от WhatsApp, набирають популярності, вказує нове дослідження.

Сьома щорічна доповідь Digital News Report каже, що падіння популярності новин у Facebook пов'язане з побоюваннями користувачів за безпеку своїх даних і "токсичною" природою дискусії. Проте і нові алгоритми соцмережі, які зменшили пріоритетність новинних дописів, також відіграли свою роль.

Доповідь, автором якої є Інститут вивчення журналістики Reuters при Оксфордському університеті, оцінює, який доступ до новин мають люди у різних куточках світу. У дослідженні взяли участь 74 тисячі людей у 37 країнах.

У звіті йдеться, що молодша аудиторія воліє читати новини у таких додатках, як WhatsApp, Instagram і Snapchat, і часткове пояснення цьому - бажання зберегти приватність.

За останні чотири роки кількість тих, хто читає новини через WhatsApp, зросла учетверо - до 15% опитаних. У тих країнах, де висловлення своїх поглядів може бути небезпечним, як-от Малайзія чи Туреччина, цей відсоток іще вищий.

"Ми бачимо, що багато хто переходить на більш персональні, приватні платформи, як-от додатки-месенджери, для поширення й обговорення новин", - каже керівник дослідження Нік Ньюман.

"Це дає людям більше контролю над тим, де і як вони взаємодіють, проте також робить поширення і публічне обговорення новин іще більш фрагментованим і непрозорим", - додає він.

У багатьох країнах популярність Facebook для читання новин упала. Наприклад, у США - аж на 9% у порівнянні з 2017 роком.

Дехто з учасників фокус-груп припускав, що це пов'язано ще й із тим, у який спосіб відбувається обговорення новин у Facebook.

"Я значно менше став користуватися Facebook, відколи політичний контекст змінився за останні кілька років. Адже, як на мене, всі там мають свою думку", - сказав один із учасників опитування, що живе у Британії.

Криза довіри

Багато побоювань читачів онлайн-новин пов'язані із фейковими новинами: 54% респондентів відповіли, що їх це питання непокоїть. Цей відсоток найвищий у країнах, де суперечливі політичні погляди пов'язані з активним використанням соцмереж - як-от у США, Бразилії й Іспанії.

Загалом довіра до новин становить 44%, та лише 34% опитаних відповіли, що довіряють новинам, які знаходять через пошук, і лише 23% довіряють новинам у соцмережах.

Три чверті опитаних при цьому вірять, що видавці й онлайн-платформи винні у поширенні фейкових новин - через упередженість, неточність чи пряму фабрикацію фактів.

"Часте використання небезпечного і оманливого терміну "фейк-ньюз" резонує із довготривалою кризою довіри, за якої велика частина суспільства не відчуває, що може вірити новинам, особливо в тих країнах, де політика - сильно поляризована і багато ЗМІ є вразливими до надмірного економічного чи політичного впливу", - пояснює один із авторів доповіді професор Расмус Кляйс Нільсен.

Багато видань розглядають можливість переходу на платний доступ до контенту - хоча попит на це неоднозначний.

Скандинавські країни демонструють більшу готовність до платного контенту.

У інших країнах попит на платну підписку зростає повільно, хоч, наприклад, у США дедалі більше користувачів воліють платити, аби стежити за перипетіями правління президента Дональда Трампа.

Більшість із опитаних і гадки не мають про фінансові проблеми, що існують у медіа-просторі, але із тих, хто знає про це, охочих платити за доступ до новин значно більше.

"Вердикт тут чіткий: люди вважають, що за деякі новини варто платити, проте за більшість - ні", - каже професор Нільсен.

"Викликом для видавців зараз є необхідність бути певними, що журналістський контент, який вони продукують, - справді актуальний та цінний, і ефективно просувати це, щоб переконати людей оформлювати підписку", - додає він.

Серед інших висновків звіту: