"Я більше ні для чого не придатна". Чому в XXI столітті примусово стерилізують жінок

Зішило Длудлу з Південної Африки стерилізували без її згоди. Це сталося в 2011 році в лікарні під час її третіх пологів. Зішило - одна з багатьох жінок, які зазнали примусової стерилізації за останні 20 років у 38 країнах світу, йдеться у спеціальній доповіді ООН про насильство над жінками.

Примусову стерилізацію історично використовували як інструмент євгеніки і асоціювали з нацистською Німеччиною. Однак останні дослідження показують, що ця процедура не залишилася виключно в підручниках з історії та широко застосовується у 21 столітті.

"Я ніколи б не погодилася на стерилізацію. Те, що зі мною зробили - дуже жорстоко. Тепер я відчуваю себе марною і ні для чого не придатною річчю. Я мертва", - говорить Зішило Длудлу.

У лікарняних документах ідеться, що вона сама підписала згоду на стерилізацію. За словами лікарів, жінка вже перенесла два кесаревих розтини, і це стандартна практика у ПАР - пропонувати жінкам стерилізацію після третього кесарева для того, щоб зберегти їхнє здоров'я.

Зішило заперечує, що давала згоду, і вважає, що її примусово стерилізували, зокрема тому, що вона ВІЛ-інфікована.

"Такі речі трапляються з багатьма жінками. Як правило, йдеться про темношкірих, з бідних сільських районів, багато з яких ВІЛ-позитивні. Їх просто змушують підписати форму згоди на стерилізацію під час пологів, коли вони особливо уразливі, не пояснюючи, що саме вони підписують", - говорить спеціальна доповідачка ООН з права на здоров'я докторка Тлаленг Мофокенг.

Зішило Длудлу та інші жінки подавали скарги в комісію з гендерної рівності Південної Африки. Але розслідування, проведене минулого року, наразі не мало жодного результату. Відомство публічно не визнало, що права жінок були грубо порушені.

Міністерство охорони здоров'я ПАР не відповіло на запит ВВС щодо коментарів.

Однак у всьому світі практика примусової стерилізації не обмежується ВІЛ-позитивними жінками.

Наприклад, у звіті Global Public Health описують випадок чотирьох жінок з корінного населення в Канаді, які заявили, що в період з 2005 по 2010 рік їх змусили пройти стерилізацію.

У звіті ООН також наводять дані про те, що циганських жінок у Чехії, Угорщині та Словаччині примушували погоджуватися на стерилізацію під час пологів.

Одна з них звернулася за медичною допомогою після сильної кровотечі під час вагітності. Їй сказали, що дитина померла, і що вона потребує термінового кесаревого розтину. Коли вона вже була на операційному столі, її попросили підписати форму, яку ледве можна було прочитати, частково заповнену на латині.

Після операції жінка запитала лікаря, коли вона зможе знову завагітніти. Доктор зізнався, що під час операції він стерилізував її, й лише тоді вона виявила, що форма, яку вона підписала в операційній, була її згодою на проведення процедури.

Тлаленг Мофокенг каже, що приклади недобровільної стерилізації зустрічаються у всьому світі, не тільки в Південній Африці. Крім того, наявні у різних країнах закони по суті легалізують примусову стерилізацію, не залишаючи людям права вибору.

В Японії, наприклад, стерилізація є однією з обов'язкових умов операції зі зміни статі для трансгендерних людей. Якщо вони відмовляються від стерилізації, їм відмовляють в операції.

А в Індії держава пропонує фінансові "батоги і пряники" сім'ям, у яких не більше двох дітей.

Так, у звіті ООН ідеться, що людям, які не надали довідки про стерилізацію, індійський уряд відмовляв у продуктових наборах для дітей. Або, навпаки, платив дві місячних зарплати тим, хто погоджувався на стерилізацію.

Експерти називають це дискримінаційним стимулюванням, яке призводить до того, що малозабезпечені люди вимушено погоджуються на незворотні процедури.

Законодавство Іспанії та інших країн дозволяє стерилізацію неповнолітніх із серйозними порушеннями інтелектуального розвитку.

У п'ятнадцяти штатах США діють закони, що дозволяють стерилізувати жінок, у яких є певні проблеми зі здоров'ям. "Умовою" для стерилізації може стати бідність. У доповіді описують історію американки, яка в 2009 році подала в суд позов проти лікарні після того, як її стерилізували без її згоди під час кесаревого розтину.

Жінка жила на допомогу від держави, і частина громадськості влаштовувала мітинги на підтримку лікарів, вважаючи, що вона заслуговує бути стерилізованою, щоб "не плодити злидні".

В ООН кажуть, що до насильницької та примусової стерилізації слід ставитися як до будь-якої іншої формі тортур.

Експерти організації закликають уряди різних країн переглянути законодавство та припинити використовувати стерилізацію як умову отримання матеріальної чи медичної допомоги.

"Це груба і нелюдська процедура, принизлива для жінок. Ми не повинні допускати, щоб ця практика залишалася узаконеною та безкарною", - робить висновок докторка Тлаленг Мофокенг.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!