Татуювання на роботі: все ще проблема?

Наявність видимого татуювання на роботі довгий час не схвалювалась у деяких сферах, таких як право, охорона здоров'я та фінанси.

Але Деббі Дарлінг, яка керує власною агенцією з маркетингу та PR, каже, що її боді-арт — це лише бонус у кар'єрі.

Вона має 15 татуювань, включаючи татуювання на половину рукава на руках, татуювання на нижній частині руки й одне на краю долоні.

"Я працюю з будівельною галуззю, де люди можуть бути трохи чутливими до цього питання. Але, як правило, вони навпаки дуже вражені детальністю моїх татуювань. Старші хлопці, від яких ви могли б очікувати консервативності, так само цікавляться ними, як і молоді".

Вона каже, що її татуювання стали приводом до розмов, коли вона йде на різноманітні події, і завдяки ним її запам'ятовують.

"Люди запитують, чи є у вас ще татуювання, що надихнуло вас зробити їх, що вони означають? Люди, від яких ви не очікували б татуювання, раптом кажуть: у мене теж є одне на нозі або на спині. Це робить розмову більш людяною".

І, здається, роботодавці стають більш терпимими до видимих татуювань.

На цьому тижні Новозеландські авіалінії оголосили, що скасують заборону на татуювання, аби дати можливість працівникам проявити свою індивідуальність і культурну спадщину.

Минулого року лондонська поліція послабила заборону на приймання новобранців із татуюваннями, стверджуючи, що конкретні випадки боді-арту тепер розглядатимуть "на індивідуальній основі".

Пояснюючи цей крок, комісар поліції Крессіда Дік заявила, що політика заважала залучати новачків. У 2017 році 10% кандидатів у полісмени не прийняли до лав правоохоронців через татуювання.

Невідомо скільки людей мають татуювання, але дослідження показують, що їхня кількість зростає.

У 2014 році 40% американців сказали, що хтось у їхній сім'ї має татуювання, а у 1999 році таких було тільки 21%, зазначається у результатах опитування NBC News/Wall Street Journal.

Професор Ендрю Тіммінгс, експерт з боді-арту в Університеті Західної Австралії, каже, що ставлення до татуювань на роботі змінюється протягом останніх двох десятиліть. Але він зазаначає, що ситуація не є "чорно-білою", і багато фірм все ще не наймуть вас, якщо у вас є видиме тату.

"Іноді це залежить від того, де саме на тілі знаходиться татуювання, і те, на яких клієнтів орієнтується компанія. Якщо ви орієнтуєтесь на молодих клієнтів, які можуть й самі мати татуювання, як правило, проблем не виникає. Проте, якщо ваші основні клієнти — люди старшого віку, то вас можуть попросити прикрити свій бодіарт".

За останні п'ять років з'явилися повідомлення про те, що електрики, консультанти, працівники аеропортів і офіціантки втрачають роботу через бодіарт.

Якщо роботодавець просить дотримуватись певної форми одягу, або ж зовнішнього вигляду, то працівники повинні виконувати таку вимогу, якщо проти цього не існує якихось чітких релігійних або культурних застережень.

Також не існує ніякого правового захисту боді-арту, говорить Сюзан Гарріс, юридичний директор об'єднання GMB.

"Тільки працівники, які мають певну ознаку, наявність якої захищена законом, мають абсолютне право не бути звільненим через неї. Наявність татуювання не є такою характеристикою. Щоправда, за наявності дворічного досвіду на цьому робочому місці працівник може спробувати довести, що жоден розумний роботодавець не стане звільняти працівника просто через тату".

Персональний тренер та експерт з бойових мистецтв 45-річний Скот Тадгоуп має татуювання на спині, руках і ногах. Він не жалкує про свій боді-арт, але говорить, що люди повинні ретельно подумати, перш ніж робити татуювання на руках, або шиї.

"У минулому я втратив декілька можливостей для працевлаштування через мої тату. Я не міг бути помічником викладача. Мене просили прикривати руки, коли я працював у місцевій раді, навіть попри те, що там не було такої офіційної вимоги".

Він вважає, що роботодавці пов'язують татуювання з "бандитизмом" або "грубою" поведінкою і тому нервують, чи брати вас на роботу.

"Вони помиляються, але це те, що є", - говорить чоловік.

Деякі люди стверджують, що для татуювань є свої час і місце, і що клієнта може відлякати видимий боді-арт, особливо якщо він містить оголені образи або образливі слова.

Роббі Герлі зі служби вирішення трудових спорів Acas каже, що наявність татуювання "ніколи не має бути причиною, аби відмовити комусь у роботі".

"Але ви маєте бути готові прикрити, або приховати татуювання, коли роботодавець висуває законну вимогу дотримання дрес-коду".

Він рекомендує перед тим як робити татуювання, яке ви не зможете, чи не захочете прикривати, поговорити зі своїм менеджером — хоча ви можете бути приємно здивовані.

"Зараз багато роботодавців переглядають свою політику", - говорить пан Герлі.

Пані Дарлінг також вважає, що ставлення змінюється, і вона продовжує додавати нові татуювання до своєї колекції.

"Я мала негативні коментарі про мої татуювання в селі, де я живу, в основному від людей похилого віку, але на роботі ситуація інша. На диво, чим більше у мене татуювань, тим кращим приводом для розмови вони стають".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.