Як Туреччина та США сваряться через винищувачі. І до чого тут Росія?

Президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що його країна готова звернутися в міжнародний арбітраж у разі, якщо США всупереч укладеним контрактам відмовляться постачати турецькій армії винищувачі F-35.

"Нам тепер ще й погрожують. Кажуть, не дадуть F-35. Якщо так - існують міжнародні арбітражі. І ми до них звернемося. А якщо знадобиться - є й альтернативи [американському винищувачу]", - заявив він.

Конфлікт навколо постачання літаків, узгодженого ще 10 років тому, триває вже кілька місяців. Як він розвивався і до чого тут Росія, пояснює Російська служба ВВС.

З чим пов'язані заяви Ердогана?

У вересні 2017 року Туреччина підписала з Росією договір на постачання зенітно-ракетних комплексів С-400. Ці комплекси можуть використовуватись не тільки для протиповітряної, але і для протиракетної оборони.

Очікується, що перші російські комплекси надійдуть на озброєння Туреччини в наступному році. Вона стане першою країною НАТО, у якій є такі комплекси, і четвертою у світі після Білорусі, Китаю і самої Росії.

Укладення угоди викликало різку реакцію з боку США. Зокрема, американська сторона відзначала, що російські комплекси несумісні з системами НАТО. Тому Туреччина не зможе стати частиною єдиної системи протиракетної оборони.

Крім того, американські сенатори нагадували, що Росія перебуває під санкціями, які стосуються і закупівель російської зброї. У зв'язку з цим у США вимагали перевірити Туреччину, чи дотримується та американського закону щодо санкцій проти Москви.

Навесні 2018 року в конгресі все частіше стали звучати заклики заблокувати продаж в Туреччину новітніх винищувачів F-35 у разі, якщо Анкара не відмовиться від купівлі російських зенітних комплексів. У червні президент США Дональд Трамп пообіцяв, що літаки все ж поставлять.

Однак конгрес США вніс в оборонний бюджет поправку, з якої виходить, що міністр оборони повинен заново оцінити доцільність постачання новітніх американських літаків в країну, яка купує російські зенітні комплекси.

На час вивчення цього питання постачання винищувачів в Туреччину, яка залишається третім у світі імпортером американського озброєння, запропонували заморозити.

Чому Туреччина обрала С-400?

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявляв, що вибір на користь російських комплексів зробили після того, як американські та європейські виробники відмовились постачати свою продукцію на необхідних турецькій стороні умовах.

З 2013 року американці розмістили в Туреччині свої зенітні комплекси Patriot для захисту країни від загрози з боку Сирії. Однак у 2015 році їх почали виводити з країни, пояснивши такий крок тим, що у Сирії знизився військовий потенціал.

В результаті Туреччина залишилася без сучасних систем протиповітряної оборони. Кілька років вона домовлялась про купівлю систем Patriot, але перемовини з кількох причин закінчились невдало. Одна з них - незгода американців передавати технології.

Туреччина прагне самостійно виробляти високотехнологічне озброєння і зацікавлена не просто купувати імпортну зброю, але й локалізувати виробництво.

Так вона може отримати технології, на самостійне освоєння яких пішли б роки.

Американці ж не вперше відмовляються ділитися своїми технологічними секретами, що призводить до відмови Туреччини купувати техніку.

Саме тому Туреччина свого часу купила італійський гвинтокрил A-129 Mangusta замість американського ударного гелікоптера AH-1Z Viper.

Тоді початковий конкурс виграла американська машина, проте США відмовилися передавати Анкарі низку засекречених технологій. Результати тендеру скасували, і Туреччина домовилася з італійцями про спільне виробництво модифікованої версії їх A-129.

Після відмови американців передати Туреччині права на виробництво комплексів Patriot Анкара теж звернулася до європейців - італійців і французів - але і вони до такого кроку виявилися не готові.

Передати потрібні технології погодився лише Китай - проте з ним домовитися теж не вдалося.

Тільки після провалу переговорів з китайцями Туреччина звернулася до Росії. За неофіційною інформацією, Москва погодилася продати Анкарі чотири дивізіони С-400. При цьому дані про те, чи отримає Туреччина доступ до технологій, розходяться.

Зокрема, за даними ТАСС, помічник російського президента Володимир Кожин заявив, що питання передачі технологій навіть не обговорюється. Водночас, Ердоган говорив, що, хоча на першій стадії контракту спільне виробництво систем не планується, він сподівається, що на другій стадії воно все ж буде.

Про готовність Росії передати частину технологій і організувати спільне виробництво комплексів С-400 повідомляли й багато турецьких ЗМІ з посиланням на власні джерела, але офіційного підтвердження ця інформація так і не отримала.

Навіщо Туреччині F-35?

Туреччина планує створити власний винищувач п'ятого покоління. Проект отримав назву TFX, і крім турецьких інженерів над ним буде працювати й британська BAE Systems. Наявність вже готових літаків такого типу могла б прискорити процес.

F-35 - багатоцільовий винищувач п'ятого покоління, розробка якого почалася в США ще в 1990-х роках. Очікується, що він замінить у військово-повітряних силах США практично всі інші винищувачі.

Попередній американський літак п'ятого покоління - винищувач F-22 - досі засекречений і ніколи не експортувався. Натомість F-35 з самого початку розроблявся з прицілом на його продаж союзникам США.

Вони також брали участь в розробці та вкладали в неї власні кошти. Зокрема, Британія збирається придбати 138 таких літаків, а Ізраїль вже став першою державою, що випробувала їх в бою - в травні країна застосувала F-35 в Сирії.

Туреччина приєдналася до проекту в 2002 році. У 2007-му вона підписала договір, згідно з яким візьме участь в будівництві літаків. Всього турецькі військово-повітряні сили планували отримати 100 таких винищувачів.

Анкара вже вклала в розробку літака близько мільярда доларів, а загальна вартість контракту, включно з купівлею літаків та подальшим обслуговуванням, оцінюється в 16 млрд доларів.

У червні Туреччині урочисто передали перші два F-35, проте церемонія була скоріше символічною: вона проходила на заводі в Техасі й насправді перші винищувачі залишаться в США, де турецьких пілотів будуть вчити управляти ними.

Чим Туреччина може замінити F-35?

Про те, що в разі зриву постачання F-35 Туреччина може звернутися за аналогічними літаками до інших постачальників, ще до Ердогана заявляв прем'єр-міністр Туреччини Біна Йилдирим.

При цьому він не уточнив, про які саме літаки та постачальники йдеться.

У травні на тлі перших розмов про виключення Туреччини з програми F-35 турецькі ЗМІ писали, що Анкара готова розглянути можливість замінити їх на російські винищувачі п'ятого покоління Су-57.

Це опосередковано підтвердив міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу. Він сказав, що необхідні літаки можна замовити у Росії або у партнерів по НАТО, що займають в цьому питанні більш м'яку позицію, ніж США.

Російський винищувач Су-57 поки не прийнятий на озброєння і все ще проходить випробування. Проте російське міністерство оборони заявляло, що літаки вже перевірені в Сирії у бойових умовах.

У решти країн НАТО літаків п'ятого покоління немає, але є кілька винищувачів, що трохи поступаються їм за характеристиками. Зокрема, це французькі винищувачі Rafale і розроблений Німеччиною, Британією, Італією та Іспанією Eurofighter Typhoon.

За межами НАТО літаки п'ятого покоління демонстрував, зокрема, Китай - це винищувачі J-20 і J-31. Однак про них досі відомо дуже мало. При цьому J-20 вже прийнятий на озброєння, а J-31 проходить випробування.

Це єдиний конфлікт Туреччини зі США?

Відносини між Анкарою і Вашингтоном в останні роки переживають не найкращі часи. Турецька влада незадоволена відмовою США видати їй проповідника Фетхуллаха Ґюлена, якого в Туреччині вважають відповідальним за невдалу спробу державного перевороту в 2016 році.

Крім того, влада Туреччини висловлювала обурення тим, що США співпрацюють в Сирії з курдським ополченням. Анкара вважає його філією Робітничої партії Курдистану (РПК), яка бореться за курдську автономію з 1984 року. У Туреччині вона визнана терористичною організацією.

У лютому 2018 року міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що відносини між Туреччиною і США ще ніколи не були настільки поганими. Він зазначив, що їх потрібно терміново налагоджувати, поки така можливість ще залишається.

У підсумку після переговорів з американцями були створені робочі групи, покликані працювати над нормалізацією відносин. Але буквально через місяць Чавушоглу звинуватив Вашингтон в невиконанні обіцянок і знову заявив, що відносини з США перебувають на межі краху.

Які ще санкції загрожують Туреччині?

Крім можливого виключення з програми F-35 Туреччині загрожують і економічні санкції з боку США. Вони пов'язані із затриманням пастора Ендрю Брансона, якого в Туреччині звинувачують у співпраці з Ґюленом.

США вимагають негайно звільнити пастора. Президент США Дональд Трамп заявив, що інакше готовий покарати Туреччину санкціями. З аналогічною заявою виступив і американський віце-президент Майк Пенс.

Коментуючи слова Трампа, президент Туреччини сказав, що ці погрози його не лякають і, що його позиція щодо Брансона, який провів за ґратами вже майже два роки, не зміниться.

У своїй промові Ердоган зазначив, що таке ставлення американців до його країни може мати і більш далекосяжні наслідки. За його словами, США ризикують і зовсім втратити Туреччину як свого союзника - причому союзника сильного і надійного.