Кримські татари на Херсонщині: довга дорога додому

Після анексії Криму Херсонщина стала своєрідним перевалочним пунктом для кримських татар: сюди виїжджають ті, хто відчуває тиск з боку нової влади півострова, і тут же осідають ті, хто не може потрапити до Криму.

"Ми на своїй землі", - так Азан Алієв пояснює, чому місцевий меджліс проти того, щоби кримські татари їхали з анексованого півострова. Щоправда, вони все одно їдуть, і їх на Херсонщині все одно приймають.

Пан Алієв очолює херсонський регіональний Меджліс. Ми спілкуємося у його кабінеті в Новоолексіївці. Ще кілька місяців це містечко на півдні Херсонщини було мало відоме за межами регіону, а зараз воно перетворилося на транспортний хаб: це найближча до Криму точка, куди можна доїхати залізницею. Далі - автобуси і таксі до адміністративної межі з Кримом, а потім - прикордонники, спершу українські, а потім і російські.

Ніколи не міг уявити, що колись ходитиме потяг Київ - Новоолексіївка, жартує заступник голови Генічеської райдержадміністрації Олексій Сищенко.

З 10 тисяч мешканців Новоолексіївки майже 40% - це кримські татари. Ще в минулому столітті вони селилися тут, повертаючись з Узбекистану, коли не могли влаштуватися в Криму: не знаходили там роботи чи не могли купити будинок. Зараз декому з них знову доводиться виїжджати з півострова.

Ми спілкуємося з молодим кримським татарином, який тільки нещодавно виїхав з Криму. Він просить не називати його імені, але не на камеру розповідає, що брав участь у протесті 26 лютого 2014 року у Сімферополі. На кадрах з акції протесту видно, як він заходить з іншими протестувальниками до тодішньої Верховної Ради Криму. Це було майже за два тижні до так званого референдуму і за понад три - до голосування Державної Думи Росії, яким Крим оголосили суб'єктом Російської Федерації. Попри це, кримські татари розповідають, що російські слідчі органи зараз активно розшукують учасників тих подій в Україні і звинувачують в організації масових безладів. Наш співрозмовник зізнається, що виїхав з Криму, бо отримав від друзів звістку: ним цікавляться поліцейські.

"Я все своє життя там залишив і сюди приїхав. Поки я розгублений, не знаю, що робити", - каже чоловік і додає, що таких, як він, багато.

"Без бумажки..."

З Криму до материкової України, за словами Азана Алієва, найбільше виїжджають учасники національного руху кримських татар, члени меджлісу, є молоді люди призовного віку, яких з Криму відправляють батьки.

"З Криму їдуть тільки ті, кого переслідують російські окупаційні війська", - каже заступник голови Генічеської РДА Олексій Сищенко.

При цьому влада анексованого Криму раніше не раз спростовувала заяви кримських татар та правозахисників про утиски.

У Новоолексіївці та навколо неї застрягають і ті, хто на момент анексії Криму з якихось причин не мали українського паспорту.

Кримчани і мешканці Херсонщини розповідають про ціле розмаїття проблем з документами, які виникли після анексії. Є такі, хто, переїхавши багато років тому з Узбекистану, так і не оформили собі громадянство, а отже не можуть виїхати з Криму чи потрапити туди. Є й такі, хто вийшов із в'язниці з довідкою і без паспорту, а тепер не можуть повернутися до Криму через кордон, якого немає, але який начебто і є.

Ще одна поширена ситуація: кримчани з українськими паспортами, які не вклеїли туди фотографію у 45 років. Такий паспорт стає недійсним, відповідно виїхати на материк з ним не можна. А вклеїти фото можна лише у материковій Україні, куди не можна в'їхати з недійсним паспортом. У Меджлісі кажуть, що в таких випадках намагаються долучитися до переговорів з міграційною службою, залучають представника президента України в Криму.

Глава місцевого меджлісу розповідає, що людей, "завислих у повітрі" через проблеми з документами, тут намагаються розмістити в родинах, поки не вирішиться їхня справа. А тих, кому зовсім нікуди йти, приймають у місцевій мечеті. Там облаштована кімнатка, де можуть жити до семи людей. Наприклад, один з татар жив там, поки йому не вдалося отримати довідку з посольства Узбекистану, з якою він вже міг подаватися на український паспорт.

Там же зараз живе і один з наших співрозмовників, яким цікавиться російська поліція після минулорічних мітингів у Сімферополі.

"Син не може приїхати, тільки по Skype може говорити з батьком-матір'ю, це взагалі страшно", - розповідає голова херсонського Меджлісу Азан Алієв одну з типових історій "застряглих" людей.

Інша проблемна категорія - діти. Наприклад ті, хто народився в Криму після анексії і не має українських документів, або підлітки, які хочуть вчитися в українських університетах. Для цього, навіть проживаючи в Криму, потрібно отримати українські атестати.

За цими документами кримські школярі їдуть до материкових шкіл і екстерном здають там іспити.

З'явилися такі кримські школярі і в Новоолексіївці, розповідає директор однієї з двох місцевих шкіл Ленур Люманов.

Пан Люманов показує нам клас кримськотатарської мови: це єдина школа в районі, де цю мову викладають як обов'язковий предмет. Понад 60% учнів тут - кримські татари.

Через анексію у цій школі очікують проблем із браком підручників кримськотатарської мови. В усі попередні роки їх друкували в Криму.

"Не можемо забезпечити роботою"

У Генічеському районі, куди входить Новоолексіївка, за останні місяці з'явилися близько 1000 нових мешканців - переселенці зі східних областей, серед них є і кримські татари, які переїхали з Луганщини. Для самого глави херсонського Меджлісу несподіваним виявилося, яка велика кримськотатарська громада мешкає у Гранітному Луганської області, яке дуже постраждало від обстрілів.

Переселенців намагаються облаштувати у місцевих родинах. Як і в багатьох інших регіонах України тут дуже вдячні волонтерам, а про державу кажуть, що допомагає, але "звичайно, хотілося б більше уваги".

У Генічеській райдержадміністрації розповідають, що переселенці вподобали цей район за порівняно невисоку вартість життя. Але, каже Олексій Сищенко з РДА, забезпечити їх усіх роботою держава не може.

Місцевий ринок праці сильно підірвав зіпсований туристичний сезон. Наприклад, в Новоолексіївці багато родин заробляли тим, що продавали продукти вздовж траси Харків - Сімферополь. У хороші роки мешканці Новоолексіївці розгортали там до 80 точок продажу.

Але торік, каже директор школи Ленур Люманов, більшість батьків його учнів залишилися без заробітку, бо до Криму майже ніхто не їхав.

Місцеві кримські татари не приховують своїх емоцій щодо Росії, називають тамтешню владу та її діячів "окупантами". Кримські татари порівнюють нинішню ситуацію з поневіряннями свого народу у минулому столітті, але попри це наполягають - своєю землею не поступляться: "Кримські татари з Криму не поїдуть".

"У кримських татар більше землі немає, це наша батьківщина. ... Знаєте, я 33 роки прожив в Узбекистані, але мої батьки з Бахчисарайського району. І я коли приїжджаю до Бахчисараю, саме повітря, сама земля - щось спрацьовує всередині на рівні генів, радість якась", - розповідає Азан Алієв.

Востаннє він був у Бахчисараї кілька місяців тому.