HRW: ситуація з правами людини в Криму погіршується

Права людини в Криму зазнали серйозних утисків з тих пір, як Росія анексувала півострів. Про це сказано в останньому <link type="page"><caption> звіті</caption><url href="http://www.hrw.org/news/2014/11/17/crimea-human-rights-decline" platform="highweb"/></link> міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch (HRW) щодо ситуації з правами людини в регіоні.

HRW відзначає, що використовує у доповіді термін "влада" для позначення тих, хто де-факто контролює півострів.

Організація повідомляє, що надіслала висновки звіту владі Криму 6 листопада, однак не отримала відповіді.

Натомість уповноважена з прав людини в Криму заявила ВВС, що не має звернень від активістів чи журналістів, які зазнавали тиску. Водночас, за її словами, у Криму роблять все можливе, щоб розслідувати зникнення кримських татар.

Звіт HRW базується на інтерв'ю з 42-ма представниками кримськотатарської громади, активістами, журналістами, юристами та іншими у Криму, Києві, Львові та Москві.

Залякування та переслідування

"Росія порушила кілька зобов'язань, які вона має як окупаційна влада, відповідно до міжнародного гуманітарного права, - зокрема, щодо захисту громадянських прав", - заявляють у HRW.

Правозахисники вказують на порушення Женевських конвенцій 1949 року, згідно з якими територія Криму може вважатись окупованою Росією.

HRW заявляє, що задокументувала "залякування та переслідування жителів Криму, які виступають проти дій Росії". Зокрема, у доповіді йдеться про утиски кримських татар та проукраїнських активістів, зловживання з боку так званої "самооборони", а також про примусовий перехід на російське громадянство. Місцеві жителі мали лише місяць, аби вирішити, чи прийняти російське громадянство.

Правозахисники відзначають, що з громадянами України поводяться як з "іноземними мігрантами в їхній власній країні", а чоловіки призовного віку, які взяли російське громадянство, мають служити в армії РФ.

Обмеження свобод і обшуки

"В останні вісім місяців фактична влада Криму обмежила свободу слова та свободу мирних зібрань та залякувала і переслідувала тих, хто виступає проти дій Росії в Криму", - сказано у підсумку звіту правозахисників.

Вони відзначають, що дії місцевої влади спрямовані проти кримськотатарської громади - мусульманської меншості, яка є корінним населенням півострова та відкрито виступає проти Росії.

Також правозахисники відзначають, що місцева влада не змогла зупинити або ефективно розслідувати порушення, скоєні воєнізованими формуваннями, "причетними до насильницьких зникнень, незаконних затримань та жорстокого поводження щодо кримських татар, активістів, журналістів та інших осіб з проукраїнською позицією".

Правозахисники відзначають, що від березня російська та кримська влада почала впроваджувати у Криму законодавство РФ, зокрема, щодо реєстрації ЗМІ та екстремізму.

Згадується, що з серпня до жовтня місцева влада провела обшуки в мечетях та ісламських школах, а також в приватних будинках кримських татар, в тому числі членів Меджлісу.

"Обшуки, які, як каже влада, проводились, щоб виявити "наркотики, зброю і заборонену літературу", проводилися спільно місцевою поліцією та Федеральною службою безпеки Росії із залученням десятка невідомих озброєних чоловіків у масках", - йдеться у звіті.

Також сказано, що місцева влада "переслідувала проукраїнські та кримськотатарські ЗМІ, обшукувала їхні офіси, закрила деякі з них, а іншим погрожувала закриттям".

"ФСБ та кримська прокуратура винесла офіційні та неофіційні попередження провідним кримськотатарським ЗМІ щодо публікації "екстремістських матеріалів" та запрошувала редакторів у свої офіси для зустрічей, під час яких вони погрожували, що їм не дозволять перереєструватись відповідно до російського законодавства, якщо вони не змінять, як вони називали, їхню антиросійську редакційну політику", - сказано в звіті HRW.

Втім, у коментарі Російській службі Бі-бі-сі уповноважена з прав людини в Криму Людмила Лубіна розповіла,що наразі у неї немає конкретних звернень від активістів чи журналістів, які б зазнали тиску через свою діяльність.

"Я кажу: дайте мені такий матеріал, ми з вами будемо його обговорювати, звертатися, вирішувати. Ви кажете, що вас переслідують, ви боїтеся. Давайте конкретно працювати по якомусь матеріалу... Але конкретних звернень до мене немає", - говорить кримський омбудсман.

Водночас вона наголосила, що за підсумками обшуків не були порушені справи: "Я робила запити у прокуратуру щодо обшуків, чи були порушені кримінальні справи. Жодних кримінальних справ щодо поширення забороненої літератури не було станом на вересень. Обшуки були, але результатів поки немає, адже поширення поки не доведене".

Не покарана самооборона

Правозахисники відзначають, що місцева влада продовжує підтримувати так звані загони самооборони, представників яких кримські татари звинувачують у викраденні та катуванні їхніх активістів.

У звіті сказано, що місцева влада не розслідує їхні дії. Згадується, що улітку були ініціативи узаконити ці групи та надати їм ширші повноваження, зокрема так званий "глава Криму" Сергій Аксьонов подав законопроект щодо амністії всіх учасників самооборони, а зараз у Держдумі Росії розглядається інший законопроект про ширшу амністію для представників цих груп.

Омбудсман Людмила Лубіна переконує: кримська влада робить все можливе, щоб розслідувати факти зникнення кримських татар. За її словами, ці питання - на контролі у "глави республіки", відповідна комісія збирається щомісяця за участі всіх силових відомств та громадськості.

"На жаль, є злочин, який не завжди розкривається. Ось маємо таку ситуацію", - констатує Людмила Лубіна.

Human Rights Watch рекомендує владі Криму швидко та ефективно розслідувати всі випадки порушення прав людини на півострові, порушення з боку представників самооборони, а також припинити "необґрунтоване втручання" в дії кримськотатарських ЗМІ. Правозахисники також закликають до ширшої міжнародної місії спостереження за дотриманням прав людини у Криму.

"Немає і не може бути"

Раніше влада анексованого Росією Криму заперечувала твердження про значне зростання злочинів проти кримських татар, і стверджувала, що розслідує усі випадки викрадення людей.

14 жовтня на засіданні Ради РФ з прав людини торкнулися питання становища кримських татар в анексованому Криму.

Президент Росії Володимир Путін пообіцяв, що російська влада буде допомагати кримським татарам, зокрема у питаннях оформлення прав власності на нерухомість.

"Для всіх об'єктивних спостерігачів зрозуміло, що у нас, у сучасній Росії, немає і не може бути жодних проблем з кримськими татарами", - наголосив він.

За його словами, Україна не ухвалила тих рішень, які прийняла РФ про реабілітацію кримських татар.

Водночас у відповідь на питання журналіста російський президент сказав, що нічого не знає про викрадення кримськотатарських активістів.

"Перший раз чую, що там є якісь зникнення людей. Незрозуміло, хто це робить, і навіщо це робити", - заявив Володимир Путін.

Наприкінці жовтня Європейський Союз <link type="page"><caption> засудив</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2014/10/141021_eu_crimea_statement_rl.shtml" platform="highweb"/></link> ситуацію із правами людини у Криму яка, на думку Ради міністрів закордонних справ ЄС, погіршилась після анексії території.