Борги та мораторій: тиск на кредиторів чи підготовка до дефолту?

Президент Порошенко впевнений, що Україна успішно завершить переговори з кредиторами і уникне дефолту.

Міністр фінансів Наталія Яресько запевняє, що український уряд зробить все можливе, аби не використовувати <bold><link type="page"><caption> право на замороження виплат</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2015/05/150519_yatseniuk_debts_sx" platform="highweb"/></link></bold> комерційних зовнішніх боргів, яке отримав від парламенту, і продовжить домовлятися з кредиторами.

Водночас президент Росії Путін вже назвав ухвалення цього закону оголошенням про майбутній дефолт.

Експерти вважають, що право мораторію на зовнішні виплати можна вважати і елементом тиску на кредиторів під час переговорів про реструктуризацію, і спробою підстрахуватися на той випадок, коли згоди щодо реструктуризації не досягнуть вчасно.

"Не дочекаєтеся"

"Я впевнений, що реструктуризація українських боргових зобов'язань українським урядом буде пройдена за підтримки наших партнерів", - заявив президент Порошенко на спільній прес-конференції із президентом Словаччини.

А запитання щодо можливого дефолту України прокоментував так: "Не дочекаєтеся".

"Наші двосторонні та багатосторонні офіційні партнери долучилися до підтримки нашого народу. І зараз ми просто просимо, щоб наші міжнародні комерційні кредитори також брали участь у цьому. Законопроекти, які були прийняті, просто надають уряду можливість у разі необхідності зупинити оплати за цими кредитами в процесі переговорів", - заявила Наталія Яресько в інтерв'ю ICTV.

Пані Яресько каже, що цей важіль український уряд може використати лише коли переговори вчасно не дійдуть кінця і сторони не зможуть "дійти рішення на прозорій, добросовісній основі".

Міністр фінансів також наголосила, що, згідно з законом, отримане урядом право призупиняти виплати стосуватиметься лише конкретного списку міжнародних комерційних зобов’язань, який не включає державні банки, "Укрзалізницю" і українські внутрішні борги.

"Я думаю, що ніхто не хоче дійти до того. Це спонукає до пришвидшення наших переговорів. Я думаю, що ні кредитори, ні ми не хочемо погіршення фінансового стану України", - заявила Наталія Яресько.

Міністр фінансів США Джейкоб Лью заявив, що власникам українських облігацій варто піти на певні поступки Україні під час переговорів щодо реструктуризації боргу.

"У цій ситуації необхідна комбінація готовності піти на жертви та дотриманням власних інтересів", - цитує Reuters міністра фінансів США.

Позиція кредиторів

Україна почала переговори про реструктуризацію зовнішнього боргу в березні 2015 року.

"Ціна питання", як тоді заявляла міністр фінансів Яресько, становить 15 млрд доларів.

Минулого тижня переговори зайшли в глухий кут. Комітет приватних кредиторів України, які володіють українськими облігаціями на 8,9 млрд доларів, відмовився пристати на пропозицію Києва щодо списання частини боргу.

19 травня Верховна Рада за прискореною процедурою розглянула та ухвалила Закон про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом і місцевим боргом.

Згідно з документом, "Кабінет Міністрів України має право приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення платежів за всіма або деякими відповідними борговими зобов’язаннями".

Перелік цих боргових зобов'язань, які датуються 2005-2013 роками, міститься у додатку до закону.

У Росії вже відреагували на цей акт, адже 3 з 15 мільярдів доларів, призначених до реструктуризації, - це сума позики, яку Росія надала Україні наприкінці 2013 року, за два місяці до усунення від влади президента Януковича.

Позику оформлено в єврооблігаціях, термін погашення яких спливає в грудні цього року.

Росія послідовно заявляла, що не погоджується на будь-яке відтермінування виплат з цього боргу.

Тепер президент Володимир Путін заявив, що Росія має право вже вимагати дострокового погашення боргу, бо український борг перевищив 60% ВВП. Однак досі Росія цього не зробила через прохання самої України та МВФ.

Пан Путін також назвав "оголошення фактично про майбутній дефолт" свідченням "невисокого рівня професіоналізму" української влади і доручив прем'єру пильно стежити за тим, як Україна виконує свої боргові зобов'язання.

Втім, у Москві визнають, що поки що Київ повністю дотримувався графіків платежів.

"Ніж до горла"

Надання уряду права тимчасово не виплачувати борги є одночасно спробою натиснути на кредиторів, і намаганням підстрахуватися на випадок, коли згоди щодо реструктуризації не досягнуть вчасно, вважає Ірина Клименко, головний радник Інституту стратегічних досліджень "Нова Україна".

"Ситуація є справді складною, бо немає не тільки домовленості щодо реструктуризації боргів, але й не видно перспективи, як це буде досягнуто. А до кінця травня термін, визначений для досягнення домовленості, спливає. Тому і маємо це рішення на перспективу в разі негативного результату, а також рішення на випадок, якщо буде погіршуватися динаміка конфлікту на сході", - каже Ірина Клименко.

"Наразі це, по суті, шантаж, коли приставили ніж до горла і вимагають прийняти умови, вигідні українській стороні", - каже ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко.

Водночас, зауважує експерт, Київ взагалі не з того боку почав вирішувати проблему зовнішніх боргів.

"Головною проблемою нині є Росія. А Україна досі не виставила Росії жодного рахунку за анексію Криму чи за те, що відбувається на Донбасі. Суми там можуть бути досить великі, принаймні більше за три мільярди", - каже Олександр Савченко.

Експерт пропонує свій варіант: не виплачувати борг перед Росією, висунувши їй зустрічні вимоги, а з іншими кредиторами домовлятися про відкладення виплат на рік.

"Насправді сума у 15 мільярдів не є великою, із них три мільярди можна було би вже списати, виставивши зустрічні претензії до Росії, і вимагаючи setoff (взаємозаліку вимог. - Ред.)", - каже він.

Позичити час

Якщо уряд вирішить скористатися правом мораторію, це може потягти за собою ще більші втрати, вважає Олександр Савченко.

"Політика неплатежів старим кредиторам і прохання позичити у нових не приведе до стратегічного виграшу України", - каже він.

До того ж, на його думку, варто пам'ятати про репутаційні ризики, які можуть набагато перевищити суму у 15 млрд доларів.

"На один долар, який Україна нібито виграє у кредиторів, у наступні два-три роки вона програє 3-4 долари", - говорить експерт.

На його думку, уряду варто враховувати, що бажання не платити не означає автоматичного списання боргу.

"Той, хто захоче повернути свої гроші, судитиметься з Україною до кінця, переслідуватиме і арештовуватиме майно, рахунки. Це втрата авторитету і втрата часу для прямих іноземних інвестицій", - каже економіст.

За його словами, дефолт України був би "тріумфом політики Путіна".

Водночас Ірина Клименко не вважає дефолт катастрофою. Однак реструктуризація, на її думку, є набагато кращим виходом.

"Можна оголосити, що кому винен, всім прощаю. А можна сказати: я хочу заплатити, я буду працювати, але зараз не можу повернути борг. Тоді говорять про технічний дефолт, коли компанія чи країна фізично не має грошей, аби здійснити платіж у певний термін. Одразу ж після цього переговори, зазвичай, інтенсифікуються, і сторони шукають узгодженого рішення. Бо кредитори теж не хочуть ситуації, коли вони нічого не отримають", - пояснює економіст.

На думку пані Клименко, зараз головний сенс переговорів України із кредиторами полягає у тому, аби "взяти у борг час".