Приватизація під час війни

Згідно з бюджетом на 2015 рік, уряд планує отримати від приватизації 17 млрд грн. Кабмін оголосив про плани відновити приватизацію навіть попри війну, але поки що не уточнив, про які підприємства може йтися. Оглядачі вважають, що за певних умов уряд може досягти успіху.

Минулого року уряд розраховував отримати цю саму суму від приватизації держмайна, проте фактичні надходження від приватизації становили лише 466 млн грн, що в 3,2 разу менше за результат 2013 року. Переважно приватизаційні плани виконувалися наприкінці року за рахунок біржового продажу акцій обленерго.

Проте провалу можна уникнути цього року, і війна - не перешкода приватизації, вважають в уряді. Як приклад урядовці наводять конкурс з STY37476500За 3G-частоти заплатили майже 9 млрд грнЗа 3G-частоти заплатили майже 9 млрд грнПерший лот на торгах з продажу частот 3G виграла компанія "Астеліт", запропонувавши 3,355 млрд грн, другий - "МТС-Україна", третій - "Київстар".2015-02-23T11:22:57+02:002015-02-23T11:52:53+02:002015-02-23T11:52:53+02:002015-02-23T11:52:53+02:00PUBLISHEDuktopcat2true, який лише за один день приніс до бюджету 9 млрд грн.

"Ви вже бачили інтерес до продажу ліцензій 3G. Інтерес інвесторів до України, особливо до окремих цікавих активів, зберігається на високому рівні. Тому будемо змінювати процедуру та розпочинати приватизацію", - заявив міністр економіки Айварас Абромавичус.

Міністр фінансів Наталія Яресько також оголосила про плани уряду "приватизувати всі, що можна, підприємства, починаючи від цього року".

"Ми тепер бачимо, що після нашого успішного продажу 3G по окремих об'єктах можна успішно приватизувати і можна робити це вже зараз. По конкретних, дуже цікавих об'єктах можна залучити іноземних інвесторів вже сьогодні. Тяжко, але можливо", - сказала вона.

Водночас ані міністр економіки, ані міністр фінансів не уточнили, що це можуть бути за активи і скільки уряд розраховує отримати від такої приватизації.

Натяк на те, що це може бути, пролунав того ж дня від прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, який STY37758590Яценюк закликав створити "нову енергетичну мапу Європи"Яценюк закликав створити "нову енергетичну мапу Європи"Прем'єр Арсеній Яценюк закликав американських та європейських інвесторів створити "нову енергетичну мапу Європи". 2015-03-12T13:35:48+02:002015-03-12T13:46:09+02:002015-03-12T13:46:09+02:002015-03-12T13:46:09+02:00PUBLISHEDuktopcat2 американських і європейських інвесторів створити "нову енергетичну мапу Європи", використовуючи українську газотранспортну систему.

Пан Яценюк заявив, що з ухваленням законів про функціонування газотранспортної системи в Україні створені всі умови для залучення іноземних інвесторів для роботи з одним з найбільших українських активів.

"Шановні європейці та американці, ви маєте можливість стати акціонерами української ГТС. Україна може захищати себе не тільки військом, а й іноземними активами, які розміщені на території держави. Ми можемо разом мати нову енергетичну мапу Європи", - відзначив Арсеній Яценюк.

Він також наголосив, що у Києві очікують не лише економічних, але й політичних рішень західних партнерів з цього питання.

Під час розгляду бюджету у парламенті йшлося також про можливість продажу Одеського припортового заводу (ОПЗ) і деяких активів у енергетиці.

Можливість з багатьма зауваженнями

Про продаж української ГТС навряд чи йтиметься цього року, а от продаж енергетичних об'єктів, а також, за певних умов, ОПЗ, є цілком можливим, - каже голова аналітичного департаменту Dragon Capital Андрій Безп’ятов.

"У нас є ще обленерго - не всі, але 3-5 обленерго з контрольним пакетом, які можна продати і на які буде попит. Залишилася єдина генеруюча компанія - "Центренерго". Вона взагалі згадується у Меморандумі із МВФ - уряд запевняє, що готовий її продавати. Власне, це єдина назва підприємства, що там наведена. Мабуть, це буде перший кандидат на приватизацію", - каже Андрій Безп’ятов.

Що ж до Одеського припортового заводу, то тут можуть виникнути проблеми особливого порядку, але ї їх можна подолати, - вважає аналітик.

"Майже у кожного великого підприємства в Україні є якісь "скелети у шафі", - каже він. - В ОПЗ можуть бути проблеми із кредиторською заборгованістю. З іншого боку, країна була одним із найвідоміших гравців на ринку мінеральних добрив. Тобто ОПЗ може бути якісним продуктом, і не можна казати, що не знайдеться жодного міжнародного гравця, який за певну ціну не захоче його придбати".

Загалом, як каже Андрій Безп’ятов, приватизація цього року можлива, але з двома зауваженнями: якою буде її процедура та яка ціна об'єктів на продаж. Крім того, вважає аналітик, у приватизації можна було б рухатися шляхом "малих справ".

"Якщо ми говоримо, що хочеться продати дорого і знайти найкращого стратегічного інвестора, то, мабуть, це буде досить важким завданням. Але у нас є досить багато невеликих державних підприємств, на які кожного року витрачаються час і ресурси уряду для того, аби відстежити, що з ними і як вони працюють. Тому якщо ми кажемо про великі підприємства, то тут одна справа, а якщо про дрібні - то інша".

Аналітик також передбачає, що якщо уряд візьметься за приватизацію великих підприємств, то одразу ж наштовхнеться на дві перешкоди: низька ціна і не кращий час для продажу з точки зору упевненості інвесторів. З іншого боку, каже Андрій Безп’ятов, ситуація в українській економіці може бути нестабільною ще певний час. І замість тримати у державній власності підприємства, яким держава так і не змогла дати раду, можливо, краще їх віддати у приватні руки.

Як зробити win-win

Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації, також каже, що те, наскільки успішною буде нова приватизація і чи дасть вона позитивний сигнал для інвесторів, залежатиме від того, як буде організований приватизаційний процес. За словами пані Дерев’янко, мова йде про прозорість, послідовність, масштабність і навіть про політичний контекст нової хвилі приватизації.

"Для успішної приватизації держава має вибудувати свого роду маркетингову кампанію підприємства, пробудити інтерес потенційних інвесторів – що зараз непросто, провести його передпродажну підготовку, організувати прозорі приватизаційні аукціони. Для цього потрібні політична воля та професійний управлінський підхід", - каже виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації.

Вона вважає, що продаж ліцензії на зв'язок 3G дійсно "підтвердив серйозні наміри великих гравців ринку залишатися і працювати в України". Водночас Анна Дерев’янко зауважує, що вочевидь, нині існують і високі ризики для інвесторів - потенційних покупців державних підприємств. Але приватизацію можна і потрібно проводити.

"Грамотна приватизація – це, кажучи мовою бізнесу, ситуація win-win (коли виграють обидві сторони. - Ред.), це можливість перетворити неприбуткові підприємства-баласти на механізми, що функціонують, що генерують податки та створюють робочі місця. Держава отримує надходження до бюджету, оптимізуються бізнес-процеси, підприємство переходить із категорії "другого ешелону" до розряду "голубих фішок".