Нові "рекорди" гривні: стрибає чи падає?

Офіційний курс НБУ на вівторок, 11 листопада становить 15,77 грн/дол., що майже на гривню нижче офіційного курсу, встановленого у понеділок. Котирування гривні на міжбанківському валютному ринку перевищили рівень у 16 грн за долар. Вартість євро на міжбанку також перетнула психологічну планку у 20 грн за євро.

Таким чином, менше, ніж за рік, гривня впала в ціні майже на 100%.

Напередодні під час зустрічі керівництво НБУ та представники найбільших українських банків домовилися утримувати курс гривні у межах 15-16 грн/дол.

Перед цим голова НБУ Валерія Гонтарева в інтерв'ю телеканалу 1+1 заявила, що країна "більше не буде жити за фіксованим курсом", і що вона і надалі вважає економічно виправданим курс у 12,95 грн/дол.

Водночас пані Гонтарева не виключила, що незабаром Нацбанк може вдатися до нових обмежень у банківській сфері. Зокрема, запровадити заборону на дострокове зняття депозитів, а також на обмеження готівкових платежів сумою, еквівалентною 1 тис. євро.

Від 5 листопада НБУ запровадив практику щоденних валютних аукціонів за так званою "голландською схемою", коли торги починаються із найвищої заявки і знижують до ціни, на яку погоджується перший покупець.

Повідомляючи про запровадження цієї нової практики минулого тижня голова НБУ STY35648691НБУ: економіка України почувається краще, ніж очікувалиНБУ: економіка України почувається краще, ніж очікувалиКращі економічні показники та зростання експорту дозволять стабілізувати ситуацію на валютному ринку, вважають в Нацбанку. 2014-11-03T16:45:20+02:002014-11-03T18:16:51+02:002014-11-03T18:16:51+02:002014-11-03T18:16:51+02:00PUBLISHEDuktopcat2true валютного ринку.

Водночас оглядачі та учасники ринку вже тоді зауважували, що обсяги відкладеного попиту на валюту є досить серйозними, і це може призвести до чергового стрибка курсу долара.

Тепер, коли цей стрибок відбувся, банкіри кажуть, що відповідальний за це не тільки Нацбанк, а й загальний стан економіки.

Вони визнають, що без стабілізації валютного ринку годі сподіватися на відновлення довіри українців до банків, а відтак, і на припинення відтоку депозитів із банків, який від початку року перевищив 100 млрд дол.

"Це питання не тільки Національного банку, це питання загальної економічної ситуації, експорту, імпорту, валютних надходжень. Якщо в країні їх немає, а головний експортний потенціал був на сході, то зараз, звичайно із цим будуть проблеми, - каже заступник голови правління "Ощадбанку" Антон Тютюн. - Але, дійсно, повернення довіри до банків залежить від стабілізації курсу, від загальної стабілізації в країні, і сподіваємося, що це таки буде відбуватися. Я сподіваюся, що курс буде стабілізовано, і це буде певним сигналом до вкладників повертатися до (банківської - ред.) системи".

Ані якоря, ані перспективи

Експерти дозволяють собі більш відверті оцінки.

Відмовившись від політики фіксованого курсу чи валютного коридору, Нацбанк так і не перейшов до політики таргетування інфляції, а відтак, було втрачено "якір", до якого уся економіка, зокрема, і банки, прив'язують свою діяльність, - вважає експерт Ліги фінансово розвитку Андрій Блінов.

Він твердить, що НБУ варто було б відновити якийсь орієнтир для того, щоб учасники ринку могли б хоч від чогось відштовхуватися у своїй діяльності та плануванні, якого, за словами експерта, ніхто всерйоз не робить навіть на наступний рік. Водночас експерт додає, що всі розрахунки марні, коли починає діяти психологія, панічні настрої та тотальна недовіра: ,

"У громадян з державою на сьогодні стосунки такі: все, що каже держава, треба робити навпаки. Казали, що долари не треба купувати, - а вийшло, що хто не купив - той дурень. Відповідно люди починають відверто грати проти держави, і не тому, що вони дійсно проти, а тому, що сама держава веде абсолютно непослідовну політику".

Експерт також звертає увагу і на ще одну деталь: падіння курсу гривні щоденно зменшує вартість капіталів банків, і ця проблема може дуже гостро постати вже за кілька тижнів.

Наприкінці жовтня за підсумками стрес-тестування банків першої групи – найбільших та великих, НБУ дійшов висновку, що понад половина із них потребуватимуть додаткового капіталу на більш як 56 млрд грн.

На відсутність послідовної політики нарікає і Ерік Найман, керівний партнер інвестиційної компанії Capital Times і колишній банкір.

"Сьогодні банки стали заручниками непослідовної, безхребетної політики чи, може, взагалі відсутності політики (влади - ред.). Взагалі, чи є у нас якась монетарна політика, валютна політика?" - каже пан Найман.

Він додає, що все це відбувається тоді, коли "ми маємо справу із двома фактами: на сході країни не громадянський конфлікт, а повноцінна війна, Україна втратила частину території, але жодної відповіді в економічному плані на це немає".

Із цим погоджується і керівник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.

Він каже, що економічна ситуація в країні визначається не тільки циклічною економічною кризою, але і війною, із якою Україна зіткнулася вперше за часи свого існування.

А відтак, оцінюючи усі економічні показники, включно із курсом гривні, треба враховувати і людські жертви, і величезну кількість внутрішньо переміщених осіб, і незаплановані витрати на оборону та безпеку, і втрати бюджетних та експортних надходжень через втрату частини території країни:

"Як би ми сьогодні не називали нашу ситуацію, ми маємо військовий конфлікт, і очевидно, що цей конфлікт матиме затяжний характер".