Сто днів голови НБУ: суперечливі дії у надзвичайній ситуації

Призначення Валерії Гонтаревої на посаду голови НБУ відбулося із рекордною підтримкою - 19 червня за неї проголосували 249 депутатів. Проте перші 100 днів її перебування на посаді отримують неоднозначні коментарі від учасників ринку та експертів.

Якщо на день призначення пані Гонтаревої на посаду курс гривні до долара становив менше 12 грн/дол, то у вересні він впритул наблизився до 15 грн/дол. Валютні резерви від 1 липня до 1 вересня скоротилися на 1,25 млрд дол., а банківська система втратила мільярди гривень депозитів. Лише за перші два тижні вересня відтік банківських вкладів становив 6,4 млрд грн., - про це голова НБУ заявила в інтерв'ю "Дзеркалу тижня".

Черговий, вересневий стрибок курсу відбувся вже по тому, як Україна отримала чергову порцію кредиту МВФ, від надходження якого впродовж усього літа і у НБУ, і в експертному середовищі STY34252825Курс гривні б'є "антирекорди" в очікуванні миру і грошей МВФКурс гривні б'є "антирекорди" в очікуванні миру і грошей МВФ26 серпня під час торгів на міжбанківському валютному ринку курс гривні до долара побив новий "рекорд", перетнувши рівень у 14 грн за долар.2014-08-26T13:50:45+03:002014-08-26T15:47:51+03:002014-08-26T15:47:51+03:002014-08-31T20:36:36+03:00PUBLISHEDuktopcat2 на валютному ринку.

Впродовж усього цього часу НБУ запроваджував нові або подовжував дію старих обмежень на валютному ринку. Останнім із них стало обмеження продажу готівкової валюти для населення сумою у 3 тис. грн., запроваджене від 22 вересня. Проте стабілізація настала лише після 23 вересня, коли із керівництвом НБУ та банкірами зустрівся президент Петро Порошенко.

Після цієї зустрічі офіційний курс гривні до долара тримаються на рівні, близькому до 12,95 грн/дол, хоча ще напередодні зустрічі офіційний курс долара становив 13,48 грн/дол. За збігом обставин, саме такий курс президент назвав прийнятним та об'єктивним, а уряд заклав у розрахунки бюджету наступного року. Так само кілька днів поспіль стабільним - на рівні 13.4 грн/дол. - є і курс торгів на міжбанківському ринку.

29 вересня у листі до комерційних банків НБУ також попередив, що у разі виявлення недобросовісних операцій з валютою, Нацбанк "застосовуватиме до банків жорсткі заходи впливу, включаючи відкликання генеральної ліцензії на проведення валютних операцій". Вже 1 жовтня НБУ повідомив про відсторонення від валютних аукціонів чотирьох банків. Від цього долари в обмінних пунктах не з'явилися.

Пацієнт з раною

Такі драматичні події сама голова НБУ Валерія Гонтарева неодноразово пояснювала надзвичайними обставинами, із якими зіштовхнулася Україна та її економіка - збройний конфлікт, анексія та непідконтрольність урядові частини території, криза в економіці, втрата значної частини податкових та експортних надходжень.

"Якщо користуватися мовою медиків, то у нас до останнього часу був пацієнт, у якого з відкритої рани текла кров. Тому реальний ринковий курс ми спробуємо віднайти, коли у нас стабілізується ситуація", - заявила Валерія Гонтарева в інтерв'ю 5 Каналу минулого тижня.

Вона також пояснила, що саме із надзвичайними подіями в Україні пов'язаний панічний попит на валюту від усіх учасників ринку, і пов'язала покращення настроїв та зняття адміністративних обмежень із відновленням миру в країні.

"Національний банк тому і почав вводити адміністративні обмеження, що ситуація, яка складається в країні, говорить про те, що панічні настрої формують надлишковий попит на валюту. При цьому цей надлишковий попит формує як населення, так і представники бізнес-кіл. Як тільки наше перемир'я перетвориться на тривалий мир, ми побачимо приток депозитів, і ми відреагуємо поступовим зняттям адміністративних обмежень, які ми запроваджували тимчасово".

Дзеркала і пастки

Експерти та учасники ринку, оцінюючи роботу Національного банку, з одного боку, погоджуються, що проблеми, із якими стикнулося керівництво центробанку та українська влада загалом, є безпрецедентними для України. З іншого боку, оглядачі кажуть, що ключові рішення регулятора могли б бути більш дієвими.

"Банківська система – це лише дзеркало економіки України", - каже голова правління Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей.

Він додає, наприклад, валютні надходження від експортерів скоротилися через об'єктивні причини, адже чверть цих надходжень давали виробники із Донецької та Луганської областей. Але якусь частину цього скорочення додали дії НБУ, який то підвищує норму обов'язкового продажу валюти до 100%, то зменшує її до 75%.

"Той хаос, який ми сьогодні бачимо серед експортерів та імпортерів, пов'язаний із відсутністю чітких вказівок Національного банку щодо стратегії і бачення тієї ситуації, у якій сьогодні знаходиться Україна", - каже пан Гулей і закликає не тільки НБУ, але і уряд до більш визначеної спільної політики, спрямованої на подолання кризової ситуації.

"Безсистемність та непослідовність – так я би охарактеризував діяльність НБУ", - говорить про відсутність чіткої зрозумілої політики НБУ і віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин В'ячеслав Бутко. Але він робить акцент на діяльності НБУ як регулятора банківської системи, яка стикнулася із масовим відтоком вкладів із банків, а також відкликанням ліцензії та банкрутством низки банків, а з іншого - отримала десятки мільярдів рефінансування від НБУ.

Питання до принципів, за якими НБУ виділяє рефінансування для комерційних банків, з'явилися у експертів ще за часів Степана Кубіва, попередника пані Гонтаревої на посаді голови Нацбанку. Оглядачі вважають, що велика частина коштів, які НБУ видавав певним банкам для підтримки ліквідності, опинилися на валютному ринку, провокуючи більший попит на валюту та вищий курс долара.

"Ситуацію було "зірвано" ще навесні - божевільним рефінансуванням банків, яке пішло на валютний ринок", - вважає директор "Інтербізнесконсалтинг" Павло Бакланов. Але після цього регулятором не було зроблено нічого для відновлення довіри до банківської системи, у якій дедалі щільніше затягується спіраль "відтік депозитів-брак коштів-рефінансування-розгойдування валютного ринку".

23 вересня НБУ ухвалив рішення про виділення додаткових 6 млрд грн. Фонду гарантування вкладів, якій відчуває дефіцит ресурсів.

"Не фінансувати Фонд гарантування вкладів не можна. А фінансувати – це розігрівати девальваційні очікування та інфляційну спіраль. Який з варіантів гірший? Обидва", - каже В'ячеслав Бутко, додаючи, що Нацбанк сам себе загнав у патову ситуацію, намагаючись "вирішити проблеми без їхнього вирішення".

Обсяги емісії від початку року можуть становити до 200 млрд грн. - вважає колишній заступник голови НБУ Олександр Савченко, додаючи, що "через таку емісію навіть ідеальний НБУ не втримав би курс". Серед складових емісії - не тільки останній кредит Фонду гарантування вкладів і рефінансування банків, але, наприклад, і багатомільярдна докапіталізація "Нафтогазу", - каже пан Савченко.

Він вважає, що "50% відповідальності за девальвацію несе на собі уряд" через те, що так і не зміг відмовитися від популізму і почати реальні реформи.

Втім, наголошує Олександр Савченко, інші країни проходили і більш жорсткі кризи, а відтак, за правильної політики, яку втілюватимуть "посилений кадровий потенціал" НБУ та економічного блоку уряду, стабілізувати ситуацію із курсом на рівні 12-13 грн/дол. можна досить швидко - за кілька місяців. Втілення ліберальної політики, декларованої НБУ, має бути повноцінним і послідовним.

Інший екс-заступник керівника Нацбанку Сергій Яременко пропонує подивитися ще глибше - у засади співпраці НБУ із Міжнародним валютним фондом. Він висловлює сумніви у дієвості рецептів МВФ для України за нинішніх обставин, коли економіка країни переживає глибоку кризу. Сергій Яременко твердить, що проблеми почалися ще від попередньої кредитної програми з МВФ у кризовому 2008 році, коли фонд прописав Україні "монетарний голод", аби зайва грошова маса не виливалася на валютний ринок. Банкір наголошує, що саме через таку політику "ми потрапили у монетарну пастку".

"Не давати гроші не можна, і давати - також", - каже Сергій Яременко, додаючи, що зміна кадрів нічого не змінить у діяльності НБУ, оскільки його службовці просто втілюють схвалену на рівні керівництва стратегію.

Маючи різні погляди на шляхи виходу із кризової ситуації на валютному ринку та у банківській і фінансовій системі загалом, експерти погоджуються у тому, що покращити ситуацію адміністративними заходами НБУ не вдасться.

"Курс - це ціна долара. Вона визначається попитом і пропозицією. Чим більше доларів на ринку - тим менше курс. Ви знаєте, що коли в Україні хтось береться регулювати ціни, це закінчується дефіцитом цього товару і ще більшим підвищенням цін. Якщо ми хочемо менший курс, треба збільшувати пропозицію доларів на ринку", - каже Олександр Савченко.