Москва та Брюссель закликають Україну до газових переговорів

У Москві занепокоєні, що дату наступних газових переговорів так і не вдалося погодити цього тижня.

Єврокомісія пропонує провести ці переговори 21 жовтня. А Україна несподівано заявляє про те, що почала отримувати газ від іншого постачальника - Норвегії.

Дата наступний газових переговорів у тристоронньому форматі - Україна-ЄС-Росія - залишається невизначеною - заявив керівник російського "Газпрому" Олексій Міллер.

"Поки що немає жодної інформації, навіть пропозицій", - каже керівник "Газпрому".

Олексій Міллер також твердить, що наразі Росія не отримала від України і роз'яснень щодо графіку повернення боргів.

Водночас європейський комісар з питань енергетики Гюнтер Еттінгер закликав Україну та Росію провести наступний раунд газових переговорів у Берліні 21 жовтня.

Український міністр енергетики Юрій Продан каже, що не проти: "21 жовтня нас влаштовує".

Після попереднього раунду переговорів у тристоронньому форматі, що відбулися 26 вересня у Берліні, сторони домовилися, що Україна має виплатити "Газпрому" борги, а також може закупити 5 млрд кубів російського газу за ціною у 385 дол. за тис. кубів.

Проте учасники тих переговорів дещо по-різному розтлумачили досягнуті домовленості. Єврокомісар із питань енергетики Гюнтер Еттінгер заявив, що Єврокомісія запропонувала Україні погасити борг перед Росією за газ до рішення арбітражу. За його словами, борг у 3,1 млрд дол. має бути сплачено до кінця року, із них 2 млрд дол. - до кінця жовтня.

Проте український міністр енергетики Юрій Продан заявив, що українська сторона розглядає платіж "Газпрому" в 3,1 млрд дол. як передоплату за постачання газу.

Сторони також мають різні погляди на запропоновану під час переговорів "тимчасову" ціну на російський газ. Українська сторона наполягає, що ціну у 385 дол. за тисячу кубів було зафіксовано у контракті. Російська ж сторона, як і раніше, вираховує її із формули газового контракту 2009 року за "мінусом" знижки у 100 доларів, яку російський уряд може надати Україні своїм рішенням.

Очікувалося, що переговори мають відновитися цього тижня, але цього так і не відбулося.

Фактори норвезького газу і сланцевої нафти

Заяви керівника російського "Газпрому" про те, що через Україну учасники тристоронніх газових переговорів не можуть домовитися навіть про дату наступної зустрічі, пролунали по тому, як український прем'єр заявив, що від 1 жовтня Україна почала отримувати газ за контрактом із норвезькою Statoil.

Норвезький газ надходить до України через Словаччину за так званим "реверсним" маршрутом. Арсеній Яценюк також заявив про два варіанти вирішення газового питання, які розглядає українська влада: спільні дії із ЄС щодо постачання газу до України до рішення Стокгольмського арбітражу, або ж тимчасова угода із Росією на основі тимчасового висновку Стокгольмського арбітражу щодо ціни, за яким звернеться Україна.

Як пише 9 жовтня польська Gazeta Wyborcza, Україна платить на норвезький газ менше, ніж Польща - за російський. Тоді як російський газ коштує польським споживачам 400 дол. за тисячу кубів, норвезький газ для України коштує 340 дол. за тисячу кубометрів.

Втім, названі виданням цифри не є офіційними, а базуються на "джерелах" та припущеннях експертів, адже компанії, що укладали газові угоди:"Газпром", "Нафтогаз", Statoil та PGNIG - не розголошували дані про контрактні ціни. Gazeta Wyborcza також подає ціни на газ на європейському спотовому ринку, які нині коливаються від 291 до 361 дол. за тисячу кубів.

Український міністр енергетики Юрій Продан, відповідаючи на запитання щодо ціни на норвезький газ, заявив, що вона є "істотно нижча 385 дол." Водночас він не назвав ані конкретну ціну, ані обсяги поставок газу, пославшись на таємницю контракту.

Раніше експерти очікували, що із наближенням зими ціни на газ на європейському спотовому ринку почнуть зростати, і газ, який Україна теоретично могла б придбати у Європі та отримати реверсними маршрутами через Польщу, Словаччину та Угорщину, коштував би їй приблизно стільки ж, як і російський - близько 385 дол. за тисячу кубометрів. Проте із падінням цін на нафту, яка впливає на формування спотової ціни на газ, такі припущення можуть не справдитися.

Ціни на нафту марки Brent почали знижуватися ще із червня цього року, і за цей час падіння ціни перевищує 20%. Спочатку оглядачі називали головною причиною цього повільніше, ніж очікувалося, зростання китайської економіки, а відтак, і падіння попиту на нафту. Говорили також і про бумвидобутку сланцевої нафти у США.

Проте дедалі більше оглядачів розглядають падіння цін на нафту у контексті конфлікту між Україною та Росією, для якої надходження від експорту нафти складають левову частку доходів бюджету. За підрахунками Financial Times, для нормального виконання бюджету Росії потрібно, аби цього року нафта коштувала не менше 105 дол. за барель, а наступного - 107 дол. Проте нині нафта коштує менше 100 дол. за барель.

Міністр економіки Австрії, яку також розглядали як можливого посередника у газових переговорах, заявив, що Європі не варто розраховувати на швидке вирішення суперечки між Росією та Україною:

"Є посередницькі зусилля на рівні ЄС із різними сторонами, але все одно жодного результату немає. (Сторони - ред.) не хочуть мати результату з політичних причин, тому конфлікт супроводжуватиме нас і взимку", - цитує австрійського міністра Deutsche Welle.