Візит МВФ: нові кредити, старі проблеми

Місія Міжнародного валютного фонду почала працювати у Києві. Її ціль - оцінити поточну ситуацію та визначити розміри і умови надання Києву допомоги.

"Мета місії - збір інформації для оцінки поточної ситуації і обговорення реформ у сфері економічної політики, що могло б стати основою програми підтримки економіки України з боку МВФ", - йдеться у заяві голови представництва МВФ в Україні.

Місія перебуватиме у Києві до 14 березня.

Раніше український уряд заявив, що Київ розраховує отримати від МВФ до 15 млрд дол впродовж наступних двох з половиною років.

Напередодні приїзду місії МВФ до України прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що Київ виконає усі умови, які раніше не дозволяли відновити співпрацю, включно із непопулярними рішеннями щодо підвищення тарифів на газ для населення та переходу до політики гнучкого курсоутворення.

Міністр фінансів Олександр Шлапак також заявляв, що перший транш із нового кредиту МВФ може надійти в Україну вже на початку квітня.

Агенція Bloomberg із посиланням на свої джерела серед учасників переговорів повідомляє, що перший транш від МВФ може скласти до 3 млрд дол, і надійде в Україну впродовж найближчих 10-40 днів.

Крім того, у вівторок стало відомо, що США готують законопроект про надання Україні позикових гарантій на 1 млрд дол на підтримку стабільності української економіки. Як йдеться у повідомленні міністра фінансів США Джейкоба Лью, головні напрямки використання коштів із цієї позики - підготовка до прозорих виборів, боротьба із корупцією та підтримка громадянського суспільства:

"На додачу до міжнародної допомоги, Сполучені Штати розробили пакет двосторонньої співпраці, зосереджений на вирішенні чотирьох найбільш термінових потреб України", - повідомляє міністерство фінансів США і перераховує ці потреби:

Тим часом Верховна Рада ратифікувала Меморандум щодо надання Україні 610 млн євро макрофінансової допомоги від ЄС. Утім, ця допомогу Україна зможе отримати лише після того, як буде відновлено співпрацю із МВФ.

На тлі цих новин курс гривні на міжбанківському валютному ринку дещо зміцнився, - якщо вранці вівторка тоги відкрилися котуваннями 10,00-11,00 грн/дол, то вже опівдні курс становив 9,38-9,55 грн/дол. На час закриття торгів на міжбанківському валютному ринку котування становили 8,90-9,40 грн/дол. Курс гривні щодо євро також зміцнився до 12,2508-12,9362грн/дол.

Експерти кажуть, що такі події на валютному ринку свідчать про те, що одну із умов МВФ фонду вже, фактично, виконано - курс гривні до долара є цілком гнучким, а курсоутворення - вільним.

"Гарячі" тарифи

Набагато складнішим є підвищення тарифів на газ або ж приведення всіх цін на газ в Україні до ринкового рівня.

Особливо гострим це питання стає на тлі заяви керівника "Газпрому" Олексія Міллера про те, що з квітня пільгову ціну на російський газ для України скасують, і Україна платитиме повну вартість. Це означає, що ціни на російський газ для України знову повертаються на рівень близько 400 дол за тисячу кубометрів замість нинішніх 268,5 дол.

Втім, новий міністр енергетики Юрій Продан вже заявив, що Київ терміново візьметься за диверсифікацію постачання газу до України, а німецька RWE заявила, що готова постачати до України газ у разі скорочення обсягів із Росії.

Але підвищення тарифів на газ все одно не уникнути, - вважає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Він наголошує, що підвищення тарифів відбуватиметься поступово і одночасно із запровадженням механізмів адресної допомоги тим, чиї доходи не дозволяють платити за газ за ринковими цінами.

"Думаю, за цей рік це буде 30-50%, а підвищення тарифів до ринкового рівня буде розтягнуто на кілька років", - вважає Олександр Жолудь і припускає, що у разі, якщо правильно пояснити цей крок населенню, а також запровадити цільові пільги, населення, яке незабаром виступить у ролі виборців, зрозуміє нову владу.

Водночас Володимир Дубровський із Центру соціально-економічних досліджень CASE закликає новий уряд не підходити до переговорів із МВФ на засадах старої влади, і спробувати запропонувати нові. Він запевняє: корупційна складова української економіки була настільки великою, що повернення до економіки навіть частини цих коштів може дозволити не підвищувати тарифи на газ, або ж підвищувати їх підготовлено і вчасно, і не нинішнім урядом.

"МВФ висуває вимогу відновлення платоспроможності країни, він не висуває вимог щодо того, яким чином це має бути зроблено. Думаю, що це була би дуже небезпечна помилка нової влади, якби вона почала виконувати умови Меморандуму, узгодженого зі старою владою. Звісно, треба, аби це (постачання газу населенню - Ред.) була беззбиткова галузь, проте це вимагає обов'язкового проведення глибокої реформи, - вважає Володимир Дубровський. - Мають бути налагоджені системи обліку тепла, зменшення споживання, бо якщо ми просто підвищуємо тариф на тепло, а людина не може зменшити споживання тепла, то це є грабіж, і саме так і буде сприйматися".

Де робити секвестр?

Ще одним питанням, яке не лунало раніше під час переговорів з МВФ, але якого не уникнути цього разу - секвестр, або ж скорочення видатків бюджету.

Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вже заявив, що уряд буде змушений скоротити видатки бюджету приблизно на 65-80 млрд грн, або ж на 14-17%, аби уникнути дефолту.

Скорочення видатків може бути навіть більшим - вважає експерт МЦПД Олександр Жолудь.

"Секвестр бюджету є просто необхідним, тому що у тому бюджеті, що було схвалено на цей рік, показники доходів значно перевищують те, що ми можемо зібрати. ... Якщо у нас буде збалансований бюджет, у нас з'явиться можливість зменшити тиск на бізнес, бо забирати обігові кошти у бізнесу під час рецесії - не найкращий варіант виходу із кризи", - каже Олександр Жолудь.

Водночас Володимир Дубровський із CASE Україна радить урядові перш за все скорочувати "корупційні" статті бюджету - ті, де зловживання відбувалися "в особливо великих розмірах".

Наприклад, провести аудит державних підприємств, і, передусім, "Нафтогазу", у "засіках" якого, вважає Володимир Дубровський, знайдеться достатньо коштів, аби закривати бюджетні потреби і не брати нові позики.

Ще одним джерелом поповнення бюджету може бути перехід на прозору систему державних закупівель.

Крім того, новому урядові варто передивитися цілу систему "пільг для своїх", як, наприклад, "зелений" тариф для відновлюваної енергетики, або "вексельні" схеми відшкодування ПДВ чи систему надання кредитів під державні гарантії, вважає пан Дубровський.

"Все це може дозволити заощадити на порядок більше, ніж вся ця історія із субсидіями на газ, і, зрештою, взагалі відмовитися від кредитів на поточні потреби", - вважає експерт.