Бюджет 2013: неадекватні плани, неадекватне виконання

Поки уряд зберігає свій прогноз щодо зростання ВВП України на 3,4%, бюджет, при скороченні економіки, отримує все менше коштів. Щоб поповнити бюджет, у влади виникають досить екзотичні ідеї на кшталт оподаткування закордонних подорожей українців.

Висловлена на засіданні уряду ідея голови Державної агенції з питань туризму щодо запровадження податку на закордонні подорожі українців - по одному відсотку від мінімальної зарплатні, - набула широкого розголосу.

Про можливість запровадження такого податку прем'єр-міністра Миколи Азарова питали на його сторінці у Facebook. Прем'єр відповів, що ця ідея поки що не оформлена в законопроект, але не виключив, що її таки можуть втілити у вигляді одноразового платежу з кожного українця, якщо він виїжджає за кордон як турист.

Подібні пропозиції належать до категорії урядових ініціатив, що викликають посмішку експертів. Проте коментуючи ці ініціативи, оглядачі додають, що ситуація в українській економіці є настільки складною, що не слід виключати ухвалення навіть найфантастичніших законопроектів.

Дефіцитно-боргова економіка

Згідно із даними міністерства фінансів, дефіцит зведеного бюджету за січень-квітень зріс до майже 19 млрд гривень. Це утричі більше, ніж за то самий період минулого року.

Тільки заборгованість із виплати зарплати перевищила 1 млрд гривень. Приблизно такою ж є сума виграних у судах позовах пільговиків.

Дефіцит Пенсійного фонду взагалі може вважатися окремим бюджетом в бюджеті. У 2011 році, при проведенні так званої "пенсійної реформи," українська влада заявила про наміри повністю ліквідувати цей дефіцит до 2013 року. Проте на 1 січня цього року борг Пенсійного фонду перед Державним казначейством становив 49 млрд гривень.

В уряді наполягають, що завдяки зусиллям, спрямованим на виведення української економіки із тіні, і попри уповільнення економіки, бюджет отримує не менше, а навіть трохи більше податків, ніж це було минулого року.

Утім, згідно із даними Державного казначейства, у травні цього року загальний фонд державного бюджету отримав 25,6 млрд гривень, що на 2 млрд гривень менше, ніж у травні минулого року. Уповільнюється також і динаміка зростання доходів бюджету. За перший квартал динаміка приросту надходжень складала 9,1%, за січень-квітень - 5,5%, а за п'ять місяців - вже лише 2,4%.

Оглядачі та учасники ринку кажуть, що наразі - це все, що можна "витиснути" з економіки, особливо за умов її уповільнення, яке не хочуть визнавати в уряді.

Покращення погіршення

У бюджеті на 2013 рік уряд запланував, що цього року український ВВП має зрости на 3,4%. На початку червня Державний комітет статистики дещо покращив свої ж оцінки падіння українського ВВП у першому кварталі цього року порівняно із відповідним періодом минулого, - із "мінус" 1,3% до "мінус" 1,1%. У четвертому кварталі 2012 року українська економіка скоротилася на 2,5%, а у третьому - на 1,3%.

Міжнародні фінансові організації, інвестиційні та консалтингові компанії, а також експерти дають набагато скромніші прогнози.

Європейський банк реконструкції та розвитку прогнозує падіння на 0,5%, МВФ вважає, що на кінець року українська економіка матиме нульове зростання, Світовий банк прогнозує не більше 1% зростання, міжнародна аудиторська компанія Ernst&Young - 1,1%.

До негативних прогнозів щодо України долучилися і міжнародні рейтингові агенції.

У Moody's очікують, що зростання українського ВВП за підсумками року буде незначним - лише 0,2%, а відтак, як йдеться у повідомленні агенції, матиме місце "зростання дефіциту рахунку поточних операцій і швидкого виснаження валютних резервів". У Moody's також очікують, що до кінця року гривня девальвує на 10-15%.

У Standard&Poors прогнозують, що саме уповільнення української економіки може призвести до того, що до кінця року валютні резерви НБУ скоротяться до 20 млрд доларів (порівняно із нинішніми 24,5 млрд доларів), а курс долара зросте до 9 гривень за долар.

У S&P також вважають, що рішення НБУ подовжити обов'язковий продаж валюти для експортерів лише дещо загальмує неминучу девальвацію гривні. За оцінками експертів рейтингової агенції, при скороченні економіки, яке триває цього року, уряд має лише близько половини від потреб у валюті на 2013 рік.

Долар як випробуваний спосіб захисту від кризи

Виглядає, що прогнози міжнародних експертів цілком збігаються із тим, як оцінюють найближчі перспективи пересічні українці. У травні українські вкладники практично припинили знімати гроші чи закривати валютні банківські депозити.

НБУ повідомляє, що у січні-травня 2013 року українці купили у 10 разів менше готівкової валюти, ніж за той самий період минулого року (226,1 млн доларів проти 2,209 млрд доларів).

Проте травні портфель валютних депозитів в українських банках скоротився лише на 4,4 млн доларів, у квітні - на 5,4 млн доларів, тоді як на початку року вкладники забирали із банків по 200 млн доларів щомісяця, не в останню чергу налякані 15% податку на продаж валюти ліквідації валютних депозитів.

Утім, до оподаткування продажу валюти уряд може повернутися знову. Міністерство доходів та зборів розробило законопроект про відновлення 1% збору до Пенсійного фонду із операцій покупки валюти, поки що у безготівковій формі.

У пояснювальній записці до законопроекту немає оцінки того, скільки відновлення збору має принести до Пенсійного фонду, але раніше уряд оцінював такі надходження у 10 млрд гривень.

Якщо врахувати, що минулого року до України було імпортовано товарів та послуг на 91,4 млрд доларів, то сплата 1% податку на купівлю валюти принесла б Пенсійному фонду трохи більше 7 млрд гривень, що утричі менше за пенсійні виплати лише одного місяця.

Хоча подібна ініціатива і не стосуватиметься напряму пересічних українців, наслідки від повернення збору із продажу валюти вони відчують на своєму гаманці через подорожчання імпортних товарів, передусім, продукції харчової та легкої промисловості.

Утім, у Європейській бізнес асоціації також припускають, що постраждають і українські експортери, які у своєму виробництві використовують імпортну сировину.

Проти існування збору із покупки валюти завжди виступав МВФ. У 2010 році сплату збору було призупинено, а у 2011 - скасовано.

Підозріла ініціативність

Окремим непрямим свідченням складної ситуації із українським бюджетом оглядачі називають ініціативи першого віце-прем'єра Сергій Арбузова щодо запровадження механізму обігу фінансових векселів. Відповідний законопроект вже готовий до другого читання у парламенті.

На думку уряду, це дозволить вирішити проблему не тільки поточних боргів, включно із боргами із відшкодування ПДВ експортерам, але й спростити майбутні платежі.

Крім того, і уряд, і депутати від більшості зробили низку законодавчих ініціатив щодо підвищення акцизів - на бензин, вино, пиво, тютюн. До цієї ж категорії належить і ідея запровадження спеціального збору із виробників та імпортерів техніки, що здатна відтворювати зображення та звук.

І, хоча заявлені цілі цих законодавчих ініціатив є цілком шляхетними - полатати погані дороги, боротися з алкоголізмом, підтримати національного виробника та виконати умови інтеграції до ЄС, - головним критерієм при ухваленні буде сума, на яку, як сподіваються розробники, поповниться державний бюджет після їх запровадження.