Чому зустріч Трампа з лідерами країн Центральної Азії у Білому домі важлива для протистояння Росії та Китаю

У четвер ввечері президент США Дональд Трамп прийняв у Білому домі лідерів п'яти країн Центральної Азії: Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану. Як пишуть західні ЗМІ, під час чергового саміту у форматі, відомому як "C5+1", глава Білого дому обговорював доступ до багатих мінеральних ресурсів регіону, де вже активно намагаються діяти Китай та Росія.

"Ми зміцнюємо наші економічні партнерські відносини, покращуємо співпрацю у сфері безпеки та розширюємо наші спільні зв'язки", — заявив Трамп перед вечерею з лідерами п'яти країн.

"Одним із ключових пунктів нашого порядку денного є критично важливі мінерали", — додав американський лідер.

Пізніше у соцмережах Трамп оголосив про "неймовірну торговельну та економічну угоду" з Узбекистаном, яка, за його словами, включає інвестиції Ташкента у розмірі майже 35 млрд доларів протягом трьох років — і понад 100 млрд за 10 років — у ключові сектори американської економіки: авіацію, сільське господарство та IT.

Казахстан - найбільший у світі виробник урану, Узбекистан має гігантські запаси золота, а Туркменістан багатий на газ. Киргизстан та Таджикистан також відкривають нові родовища корисних копалин, пише AFP.

Лідери країн Центральної Азії не обмежували себе в компліментах на адресу президента США, зазначає агентство.

"Ви великий лідер, державний діяч, посланий небесами, щоб повернути здоровий глузд і традиції, які ми всі поділяємо та цінуємо", — захоплено заявив президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв.

"До цього жоден із президентів Сполучених Штатів Америки ніколи не ставився до Центральної Азії так, як ви, — сказав лідер Узбекистану Шавкат Мірзійоєв. — В Узбекистані ми називаємо вас президентом миру".

Під час зустрічі було оголошено, що Казахстан вирішив приєднатися до Авраамських угод про нормалізацію відносин з Ізраїлем. Як зазначає AFP, це більше символічний крок, спрямований на підтримку зусиль американського лідера щодо досягнення миру на Близькому Сході.

Влада Казахстану заявила, що приєднання до угод "природне та логічне".

Що є в Центральній Азії: уран та критичні мінерали

Саміти у форматі "США — Центральна Азія" проводяться з 2015 року (перша подібна зустріч відбулася в Самарканді, Узбекистан), але більшість відбувалася на рівні керівників дипломатичних відомств.

У 2023 році тодішній президент США Джо Байден вперше зустрівся з лідерами всіх п'яти центральноазійських країн — це сталося під час 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Таким чином нинішня зустріч стане другою в історії на рівні глав держав — і першою, яка проходить у Білому домі.

Як зазначає агентство Reuters, однією з головних причин проведення саміту стала дедалі активніша конкуренція за мінеральні ресурси Центральної Азії — при тому, що в цьому регіоні традиційно домінували Росія та Китай.

"Зокрема, США намагаються домовитися про нові угоди, щоб забезпечити доступ до критичних мінералів, енергоресурсів та наземних торговельних шляхів, які оминають їхніх геополітичних суперників", — пише Reuters.

Цього року з візитами у Центральній Азії побували очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Росії Володимир Путін та лідер Китаю Сі Цзіньпін.

У регіоні розташовані значні запаси рідкісноземельних металів, крім того, Казахстан - найбільший у світі виробник урану (як пише Reuters, у 2014 році на його частку припадало майже 40% світового обсягу видобутку).

Узбекистан також входить до п'ятірки світових лідерів з виробництва урану — і ці дві центральноазійські країни виробляють понад половину урану у світі, зазначає агентство. Постачання урану для США вкрай важливі, оскільки на Росію зараз припадає близько 20% імпорту цього матеріалу.

Крім того, Узбекистан має величезні запаси золота, а Туркменістан володіє багатими газовими родовищами. Киргизстан і Таджикистан також відкривають нові мінеральні ресурси.

Тим часом в енергетичному секторі центральноазійських країн активно присутня Росія: вона постачає туди свої енергоносії та будує атомні електростанції.

Водночас Китай, який межує з Казахстаном, Киргизстаном і Таджикистаном, активно інвестує у масштабні інфраструктурні проєкти регіону.

Зокрема, Пекін та Брюссель підтримують проєкт транспортного коридору через Каспійське море, який дозволить доставляти товари до Центральної Азії з Європи через Кавказ в обхід території Росії. Проєкт, відомий як Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут, або Середній коридор, також користується підтримкою США.

"Поки Китай та Росія поглиблюють свій контроль над регіональною інфраструктурою, системами видобутку корисних копалин та обробки, Вашингтон намагається домогтися там значущої присутності через певні стратегічні проєкти", — сказала Reuters директорка Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) Грейслін Баскаран.

Права людини – не на першому місці

Тим часом правозахисні організації неодноразово критикували всі п'ять країн Центральноазіатського регіону за грубі порушення прав людини.

Наприклад, як нагадує AFP, у рейтингу свободи слова, який складає організація "Репортери без кордонів", Туркменістан посідає 174-ту позицію зі 180 країн.

Казахстан та Киргизстан також привітали намір Трампа закрити регіональні служби "Радіо Свобода".

Незадовго до саміту Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch опублікувала заяву, в якій перераховуються основні приклади утиску політичних свобод у країнах регіону, зокрема репресії проти опонентів, обмеження на пересування людей, утиск свободи слова та заборона на проведення акцій протесту.

Вона закликала адміністрацію Трампа не забувати під час зустрічі про права людини.

"Економічні та соціальні реформи в Центральній Азії заслуговують міжнародної підтримки, але вони мають ґрунтуватися на повазі до прав людини та верховенстві права, — заявив регіональний директор Human Rights Watch Г'ю Вільямсон. — Тільки тоді 82 млн людей, які живуть у регіоні, зможуть отримати справжню вигоду від будь-яких угод, які їхні лідери укладуть у Вашингтоні".

Утім, як сказав виданню Eurasianet політолог з Академії ОБСЄ в Бішкеку Емільбек Джураєв, не варто очікувати, що на саміті будуть порушені проблеми прав людини та політичних свобод, оскільки для адміністрації Трампа це питання менш важливе, ніж торговельні угоди.

На думку Джураєва, під час саміту "навряд чи відбудуться якісь значні прориви" щодо питання критичних мінералів, оскільки його було організовано в досить короткі терміни, а проблема ресурсів "чутлива та складна".

Афганістан, санкції та довкілля

Як сказано в публікації Eurasianet, під час зустрічі Трампа з лідерами п'яти держав Центральної Азії також могли обговорювати й інші питання, зокрема, пов'язані з регіональною безпекою.

"Казахстан та Узбекистан очолили зусилля з налагодження контактів із "Талібаном", не лише сподіваючись на нові торговельні можливості, а й розуміючи, що співпраця з ним необхідна для розв'язання важливих регіональних проблем, зокрема нестачі водних ресурсів", — пише Eurasianet.

Крім того, лідери центральноазійських держав можуть сподіватися на розв'язання деяких власних питань. Серед них Eurasianet називає бажання Киргизстану домогтися скасування обмежень для киргизьких громадян, які втратили право на отримання 10-річних багаторазових віз до США. Подібні обмеження також діють щодо громадян Туркменістану.

Джураєв також вважає, що Жапаров міг порушити питання про американські санкції проти киргизького банківського сектора, який, на думку американських та британських чиновників, допомагав Росії отримувати обладнання та технології, необхідні для ведення війни проти України.

При цьому президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, можливо, спробує ініціювати спільні дії для боротьби зі зниженням рівня Каспійського моря — природною катастрофою, що наближається.

Крім того, Казахстан зацікавлений у скасуванні дії поправки Джексона-Веніка, яка досі застосовується щодо Астани. Закон про обмеження економічної співпраці був ухвалений Конгресом США у 1970-х роках як покарання за відмову влади СРСР випускати своїх громадян за кордон, але він продовжує діяти для деяких держав.

При цьому Казахстан та Узбекистан також висловили бажання розширити культурні та освітні обміни зі США, підсумовує Eurasianet.