"Польща партнери США, але не лохи". Що Сікорський сказав про війну, Росію та українських біженців у Польщі

На початку кожного року міністр закордонних справ Польщі традиційно виголошує перед Сеймом так зване експозе – програмну промову, у якій підбиває підсумки зовнішньої політики своєї країни за минулий рік і виголошує пріоритети на наступний.

Для Радослава Сікорського експозе, виголошене 26 лютого, - вже десяте в кар'єрі. І, як припускають польські коментатори, чи не найскладніше. Саме зараз світопорядок тріщить по швах, війна в Україні не виглядає близькою до завершення, Америка за Дональда Трампа перетворилася з надійного партнера в непередбачуваного гравця.

Не полегшує ситуацію для Сікорського ще й жорстка політична поляризація в його країні: тут уже повним ходом готуються до парламентських виборів наступного року, і предметом гарячої критики стає будь-яке питання, в тому числі й ті, які по ідеї мали б об'єднувати політикум.

ВВС спробувала зібрати головні тези промови Радослава Сікорського докупи, аби скласти з них загальне враження про те, в якому місці зараз перебуває зовнішня політика найбільшого західного сусіда України.

Про війну і Україну: "Перемога Києва буде нашою перемогою"

Радослав Сікорський почав свою промову з констатації серйозності ситуації, в якій опинилася його країна і з застереження тим у Польщі (а таких тут немало), хто вважає, що війна в Україні їх не обходить.

"Усвідомлення небезпеки може паралізувати або мобілізувати. Параліч ми собі дозволити не можемо. Пасивність або розрахунок на інших – це запрошення до ескалації. Так само, як і волання, що це не наша війна. У ніч проти 19 листопада в результаті ракетного удару по Тернополю разом з мамою загинула семирічна Амелія, громадянка нашої держави", - нагадав він.

"Ми повинні бути готовими до конфлікту такого масштабу, в якому брали участь наші діди і прадіди", - застеріг Сікорський.

Тому він наголосив на тій винятково важливій ролі, яку Україна відіграє для безпеки Польщі (і яку, читалося між рядками його промови, багато хто в Польщі недооцінює).

"Якщо Україна програє, загроза (Польщі) з боку Росії не зменшиться, а зросте! – звертався він до парламентарів зі, здавалося б, очевидними, тезами, які, однак, зовсім не видаються такими для багатьох поляків. – Уявімо собі, якби танки Путіна стояли в Медиці під Перемишлем. На посилення оборони своєї території ми повинні були б витрачати набагато більше коштів, ніж зараз нам коштує допомога Україні".

Водночас, звісно, Сікорський усім серцем вболіває за перемогу Україні у цій війні, каже, що вона буде і перемогою Польщі, а також шансом для поляків – "вирвати ікла російському імперіалізму", посилити власну обороноздатність та ВПК, інтенсифікувати економічну співпрацю.

"Ставка війни в Україні – це не тільки її незалежність і наша безпека. Результат цієї війни визначить, хто саме крім США та Китаю стане третім стовпом нового, глобального світопорядку – Росія чи ЄС. Для польського патріота вибір має бути очевидним", - резюмував він.

Про українців: "Росія несе страждання, Польща несе тепло"

Попри явне наростання антиукраїнських настроїв у Польщі Сікорський у своїй промові сконцентрувався на позитиві (втім, треба визнати МЗС справді має обмежені можливості вплинути на настрої пересічних поляків).

Сікорський констатував, що рівень професійної активності дорослих емігрантів з України є вищим за аналогічні показники для поляків (тобто стереотип про те, що українці сидять на шиї у поляків, які тяжко працюють, не має нічого спільного з реальністю), досить довго нагадував про статистичні дані про позитивний вплив поляків на польську економіку.

Проте окремо Сікорський згадав про те, що польське суспільство досі активно допомагає українцям.

Він нагадав про ініціативу краківського кардинала Гжегожа Рися, який оголосив, що всі гроші, які будуть зібрані "на тацю" (традиційний благодійний платіж після кожного недільного богослужіння у католицьких костьолах Польщі) 1 лютого, витратять на закупку генераторів для Києва та інших українських міст, які замерзали внаслідок російських бомбардувань.

"Дехто прогнозував, що кошики залишаться порожніми, а віряни зібрали майже 6 млн злотих (близько 70 млн гривень)", - описав підсумки цієї акції Сікорський.

"Прийом українських біженців, надання допомоги бійцям і пораненим залишиться в історії Польщі приводом для гордості. Росія несе страждання, Польща несе тепло", - резюмував він.

Про Росію: "Росія не була і є не є непереможною"

Попри запевнення московської пропаганди, Росія аж ніяк не перемагає у розв'язаній нею війні проти України, стверджував у своїй промові Сікорський.

"Не дайте себе обдурити: Росія не є і ніколи не була непереможною. Тільки у ХХ столітті Москва програла війну проти Японії у 1905 році, Першу світову війну, польсько-більшовицьку війну 1920 року, війну в Афганістані та холодну війну", - заявив він.

"Крім того, вона втратила шанс на демократизацію та модернізацію", – додав Сікорський.

За його словами, якби Росія не почала війну проти України у 2014 році, її ВВП сьогодні був би більшим на близько 20%.

"Лише за перший рік (повномасштабної) війни з країни втекли щонайменше 800 тисяч росіян. Підприємства внаслідок санкцій втратили доступ до західних ринків. Витрати на військові цілі становлять аж 40% бюджету. Путін доведе Росію до банкрутства – так само як і Брежнєв", - резюмував він.

Для повної картини Сікорському залишилося лише додати, що протягом минулого року він закрив два останні російські консульства на території Польщі та обмежив право російських дипломатів вільно пересуватися територією країни. "Ми ускладнюємо Росії ведення того, що совєти називали "активними діями", - сказав він, явно натякаючи на шпигунську та диверсійну діяльність російських дипломатів.

Про США

Окремий і очікуваний у Польщі мотив промови Сікорського стосувався стосунків його країни зі США.

Польща традиційно вважається однією з найбільш проамериканських країн Європи, на її території розквартировані близько десяти тисяч американських солдатів.

"Тісні зв'язки зі США десятиліттями були стовпом нашої зовнішньої політики, незалежно від того, хто правив у Польщі, і хто був господарем Білого дому... Для Польщі Вашингтон залишається найважливішим партнером у сфері військової співпраці", - говорив Сікорський.

Однак зараз у Варшаві, звичайно, констатують погіршення стосунків між Вашингтоном та Європою, яке не може не зачепити і Польщу.

"На зміни в США ми дивимося з розумінням, але й із занепокоєнням. Ми пам'ятаємо історію підтримки Польщі президентами Вільсоном і Рейганом, коли в різних обставинах ми боролися за незалежність. Але пам'ятаємо ми і про Ялту", - говорив Сікорський.

"Після падіння нацистської Німеччини президент Франклін Рузвельт хотів отримати від Сталіна допомогу у боротьбі з Японією. Він отримав її, але ціною свободи цієї частини Європи. Американський національний інтерес був реалізований, а ми за це заплатили... Якщо Японію 1945 року поміняти на Китай сьогодні, то чи впевнені ми, що національний інтерес США буде таким самим, як польський?" - запитував Сікорський.

"Ми були і будемо лояльними партнерами Америки. Але ми не можемо бути лохами", - заявив він.

Про ЄС: "Наше членство – не випадкове і не вимушене"

Один з головних мотивів звернення Радослава Сікорського стосувався європейського вибору Польщі: з огляду на зростання популярності в цій країні правих та крайньоправих партій дедалі частіше і голосніше у політикумі починають звучати євроскептичні гасла, аж до закликів до "Полекзиту" - виходу Польщі з ЄС.

Чимала частина виступу міністра, отже, була звернена до таких євроскептиків і мала на меті як озвучення конкретних цифр економічної вигоди для Польщі в ЄС (і втрат у разі виходу зі складу Євросоюзу), так і апеляції до емоцій.

Членство в ЄС, говорив Сікорський, не позбавляє Польщу незалежності: навпаки, тільки після і завдяки здобуттю незалежності Польщі змогла приєднатися до Євросоюзу.

"Членство Польщі в ЄС – це ані справа випадку, ані результат примусу. Це суверенний стратегічний вибір, який ми зробили в 90-ті роки, оцінюючи різні можливі сценарії розвитку після падіння комунізму. Інші шляхи теж були, але вони були набагато менш корисними".

Окремо Сікорський звернувся до програми підвищення обороноздатності Європи SAFE: нинішня польська опозиція активно критикує її, стверджуючи, що її справжня мета це збільшення навантаження для німецьких підприємств ВПК.

Сікорський, по-перше, відреагував на наростання антинімецьких настроїв у польському політикумі: мовляв, у декого з його колег розуміння міжнародної політики застигло десь на етапі подій, описаних у романі "Хрестоносці" Сенкевича.

А по-друге, дав відповідь конкретно про SAFE. "Опозиція стверджує, що інвестиції в польську армію слугують Берліну. Це неправда. Це не на Берлін у вересні (минулого року) летіли польські дрони, а на Люблін і Замость".