Чому цей фільм - найважливіша стрічка 2025 року

Блокбастер, знятий за мотивами відеогри про будівництво світів із цеглинок, очолив американський бокс-офіс – і разом із хаосом навколо "курячого жокея" його яскравий кінематограф дає уявлення про майбутнє кіно.

"Оппенгеймер" – це інтелектуальна драма з Кілліаном Мерфі в ролі науковця, який винаходить атомну бомбу. А "Майнкрафт у кіно" – це шалена екранізація відеогри, у якій Джек Блек на повний голос виконує пісню про "лавову курку".

Але попри разючі відмінності, ці два фільми мають багато спільного. Найочевидніше – кожен із них зібрав майже 1 млрд доларів у світовому прокаті. "Майнкрафт у кіно" наразі є найкасовішим фільмом 2025 року у США, а також четвертим за зборами у світі, тоді як "Оппенгеймер" став третім найкасовішим фільмом світу у 2023 році.

Але є й інший зв'язок: обидва показують, наскільки радикально змінилося відвідування кінотеатрів після пандемії Covid-19. Глядачі дивилися ці два фільми у схожий спосіб, який є своєрідним культурним зсувом – і саме тому "Майнкрафт у кіно" є найважливішим кінорелізом року.

Утім, його успіх не став повною несподіванкою. У 2024 році десятим найкасовішим фільмом світу був "Їжак Сонік 3" – ще одна екранізація відеогри.

У 2023 році другим найкасовішим фільмом світу – на одну позицію вище за "Оппенгеймер" – були "Брати Супер Маріо в кіно". Того ж 2023 року "П'ять ночей у Фредді" виявився настільки прибутковим, що його продовження вийшло на початку цього місяця, а наступного року нас чекають "Мортал Комбат 2", "Вуличний боєць" і "Супер Маріо: Галактика".

Тим часом два з найбільш високо оцінених сучасних телесеріалів – "Останні з нас" і "Фолаут". Тепер, коли супергеройські блокбастери вже не є такими всепереможними, як кілька років тому, відеоігри стали новим улюбленим джерелом інтелектуальної власності для Голлівуду.

Попри це, "Майнкрафт" був не найперспективнішим кандидатом для великого екрана. Не тому, що він не є культурним феноменом: це найпродаваніша відеогра в історії, а яскравий мерч із характерними прямими кутами можна побачити всюди.

Але річ у тім, що дія гри відбувається у світі, повністю складеному з піксельних блоків, які представляють різні мінерали, а завдання гравця – ламати, або "видобувати", ці блоки, щоб щось будувати. Довірити цю дивакувату гру Джареду Гессу, режисеру таких ексцентричних комедій, як "Наполеон Динаміт" і "Супер Начо", не виглядало як очевидний спосіб продати більше квитків, ніж чергові частини серій "Місія нездійсненна" чи "парк Юрського періоду".

А потім з'явилися рецензії. "Майнкрафт у кіно" отримав 48% на Rotten Tomatoes, сайті-агрегаторі рецензій; типовою була оцінка, що це "кричуща, громіздка пляма комерційної пропаганди, яка викликає головний біль", як написав Кевін Мейєр у своїй однозірковій рецензії для The Times.

Галас довкола фільму

Однак глядачі з цим не погодилися. Фільм перевершив прогнози у свій прем'єрний вікенд у квітні, і в репортажі BBC News ішлося, що він розважає і дітей, і дорослих.

"Коли тати люблять сімейний фільм – це добрий знак", – сказав Стів Бак, директор зі стратегії аналітичної компанії EntTelligence.

Втім, незвичним було те, що глядачі не просто посміювалися з витівок Блека в альтернативному всесвіті. Вони долучалися. Підготовлені трейлерами, а особливо тим, як Блек із маніакальним запалом декламував кожну репліку, фанати гри вигукували щоразу, коли впізнавали фразу чи мем, підкидали попкорн у повітря й загалом поводилися так, ніби були на північному показі "Шоу жахів Роккі Горрора".

Ключовим моментом підбурення натовпу стала сцена, коли зеленошкіра дитина-зомбі стрибає на спину курці (яка насправді більше скидалася на качку), а Блек вигукує: "Курячий жокей!"

Любителі "Майнкрафт" шаленіли. Деякі глядачі в Юті навіть принесли на сеанс живу курку. А на деяких показах у США доводилося викликати поліцію.

Не дивно, що такий галас сподобався не всім. Колонка в The Guardian вийшла під заголовком: "Для участі глядачів є своє місце, але хаос 'курячого жокея' заходить надто далеко". Стаття завершувалася суворим застереженням: "Можливо, настав час дорослим навести лад".

Але, судячи з продажу квитків, багатьом дорослим цей хаос до вподоби. Британський комік Сем Ейвері розповів BBC, що перегляд "Майнкрафт" з синами був "чесно кажучи, найрадіснішим кінодосвідом у моєму житті".

Режисер фільму, можливо, був упередженим, але й він підтримував цей безлад.

"Це було надто весело, – сказав Гесс в Entertainment Weekly. – Люди надсилають мені ці неймовірно кумедні промови, які багато підлітків виголошують просто перед фільмом… Це чудово, особливо коли люди залазять один одному на плечі, встають і аплодують у ті моменти… Але, чесно, я просто радий, що люди створюють спогади зі своїми друзями й родинами".

Коментар Гесса про те, що люди "надсилають" йому промови, вказує на ключовий чинник: люди приходили на "Майнкрафт" не лише щоб кричати, плескати й демонструвати свою домашню птицю, а й щоб знімати себе за цим заняттям і викладати відео в TikTok та інших соцмережах.

Для тих із нас, хто любить дивитися фільми в тиші, це подвійно дратівливо: єдине, що може бути гіршим за розмови інших у залі, – це коли вони користуються телефонами, а майнкрафт-манія спирається і на те, й на інше.

Але ці вірусні відео дали фільму величезну кількість безкоштовної реклами.

"Шоу жахів Роккі Горрора" знадобилися роки, щоб здобути культовий статус. "Майнкрафт" же досяг цього за один вікенд.

І це не унікальний випадок. У 2022 році існував тренд Gentleminions, коли підлітки знімали себе на сеансах "Minions: The Rise of Gru", вдягнені в елегантні костюми й тримаючи банани.

І водночас із появою цих випадкових, непередбачуваних модних трендів студії просували власні, офіційно санкціоновані способи активного залучення глядачів. "Чародійка" мала сеанси зі співами, з появою зірок Синтії Еріво та Аріани Гранде, а слова пісень з'являлися у вигляді субтитрів.

"Фільм і так чудовий, – писала Дженелл Райлі у Variety, – але якщо ви хочете піднесеного досвіду, немає нічого кращого, ніж відриватися разом із залом однодумців".

У травні Warner Bros змирилася з неминучим і оголосила про спеціальні сеанси "Майнкрафта" з участю глядачів.

Зміни кінодосвіду

Усе це повертає нас до "Оппенгеймера". Коли з'явилася новина, що глибоко серйозний байопік Крістофера Нолана у 2023 році виходить того ж дня, що й "Барбі", зіткнення двох настільки контрастних релізів охрестили "Барбенгеймер".

Спочатку вважали, що кіноглядачі оберуть або один, або інший фільм. Натомість багато хто вирішив подивитися обидва, один за одним, одягаючись у рожеве або чорне, щоб висловити свою прихильність.

"Барбенгеймер" став подією – виходом у світ, яким насолоджувалися з друзями, у тематичному вбранні та з тематичними коктейлями.

"Майнкрафт у кіно" мав подібну привабливість. І власники кінотеатрів, імовірно, мають бути за це вдячні.

Пандемія Covid-19 і зростання стримінгу були катастрофічними для кінотеатрів, але галузь і публіка відкривають для себе, що спільний перегляд фільму в залі може кардинально відрізнятися від самотнього перегляду вдома.

Це може бути як вечірка або фінал чемпіонату. Це може бути подією. Достатньо подивитися, як процвітають фільми жахів: "Закляття 4: Останній обряд", "Пункт призначення: родове прокляття", "Грішники" і "Зброя" увійшли до світового топ-20 у 2025 році.

"Подієфікація" кіно? "Гороризація" кіно? Як би ви це не назвали, ця інтерактивність сприяла касовим зборам фільмів – від "Оппенгеймера" до "Майнкрафт у кіно", від "Посіпак" до "Грішників", – а отже, допомогла кінотеатрам вижити після пандемії.

І в майбутньому цього буде ще більше. Деякі курячі витівки можуть змусити когось плюватися пір'ям, але поціновувачі артхаусу можуть заспокоїти себе думкою, що середньостатистична драма – лауреат "Золотої пальмової гілки" навряд чи змусить натовпи вдягатися в костюми й співати разом.

Та й узагалі, якщо в сусідньому залі люди жбурляють попкорн, можливо, це саме те, що кінотеатру потрібно, щоб залишатися на плаву.