25 найкращих фільмів 2025 року

Кінокритики BBC Керін Джеймс та Ніколас Барбер обрали найкращі фільми року – від "швидкого" бойовика до зворушливої ​​сімейної драми та веселої комедії.

1. Гамнет (Hamnet)

Глибоко зворушливий фільм Хлої Чжао про смерть сина Шекспіра переносить роман Меггі О'Фаррелл на екран з усією його красномовністю та емоційною силою.

З історії про те, як смерть 11-річного Гамнета вплинула на його батьків, нескладно зробити сентиментальну мелодраму. Але фільм вражає насамперед либиною та чесністю акторської гри.

Джессі Баклі однаково переконливо зображує лють та тепло у ролі вольової, пристрасної Агнес, дружини Шекспіра та справжньої героїні фільму.

А Пол Мескаль привносить приземлену людяність у свого персонажа - власне Шекспіра.

Занурюючи глядача у світ XVI століття, фільм оповідає про життя героїв від залицянь до ​​​​вистави "Гамлет", яка наділяє Гамнета безсмертям, зробивши з нього одного з найвидатніших героїв літератури.

Приголомшливо красивий у своїх візуальних образах та темах кохання, мистецтва, смерті та скорботи, "Гамнет", без сумніву, найзворушливіший та найпрекрасніший фільм року.

2. Пробач, дівчинко (Sorry, Baby)

Цю неперевершену інді-драму написала та зрежисувала Єва Віктор, яка також грає головну роль Агнес.

Ми бачимо Агнес сьогодні, коли її найкраща подруга Лідія (Наомі Акі) приїжджає до неї у коледж у Новій Англії, де вона викладає. Але фільм також повертає нас у минуле, коли вони з Лідією були студентками, а Агнес пережила сексуальне насильство з боку одного з її професорів.

Віктор описує дні до та після нападу з відвертістю та саркастичним гумором, так що похмурий сюжет насправді перетворюється на гірко-солодку оду стійкості та жіночій дружбі.

"Пробач, дівчинко" – це дебютний фільм Віктор як сценаристки і режисерки, але в ньому вже безпомилково вгадується її власний стиль і тон.

3. Ця штука працює? (Is This Thing On?)

Бредлі Купер вже створив два престижні фільми про музику: "Народження зірки", що досліджує кантрі-рок, та "Маестро", присвячений класичній музиці.

Його третя режисерська робота - "Ця штука працює?" - звертається до стендап-комедії.

Натхненний досвідом британського коміка Джона Бішопа, фільм показує номінанта на "Оскар" Вілла Арнетта у ролі фінансиста середнього віку, який розлучається зі своєю дружиною (Лора Дерн) і раптом починає виговорювати свої болючі почуття на сцені підпільного комедійного клубу в Нью-Йорку.

На свій подив він виявляє, що стендап дозволяє йому відкрито розповісти про проблеми, а також нагадує йому, що середній вік може бути чимось більшим, ніж просто батьківство та робота з дев'яти до п'яти.

Тепла комедійна драма показує, яким складним може бути шлюб, водночас натякаючи, що він може бути вартий зусиль.

4. Битва за битвою (One Battle After Another)

Зухвалий й оригінальний фільм Пола Томаса Андерсона поєднує динаміку й гумор античної комедії, а також зворушливу сімейну драму та серйозний сюжет про авторитарні уряди та расистські змови.

На подив йому вдається перетворити це все на легкий сюжет.

Фільм підживлює зоряний акторський склад. Роль колишнього радикала Боба Фергюсона зіграв Леонардо Ді Капріо, а яскраві другорядні ролі виконують Бенісіо дель Торо, Шон Пенн та Тейяна Тейлор.

Із властивою інтелектуальністю Андерсон передає соціальні та політичні теми роману Томаса Пінчона "Вайнленд", який надихнув фільм.

А ДіКапріо та Чейз Інфініті в ролі його доньки додають стрічці емоційного тепла, яке не завжди асоціюється з роботами Андерсоном.

Фільму не бракує захопливих сцен з погонями та перестрілками.

Андерсону вже пророчать головний "Оскар" цього року, принаймні на премії "Золотий глобус" стрічка лідирує з девʼятьма номінаціями.

"Битва за битвою" - це приголомшливе поєднання мистецтва та ентертейнменту.

5. Жодного вибору (No Other Choice)

Режисер Пак Чхан Ук прославився стрічками "Олдбой", "Покоївка" та "Рішення піти", але саме фільм "Жодного вибору" отримав найкращі оцінки в його кар'єрі.

У цьому сатиричному трилері, знятому за романом Дональда Вестлейка, Лі Бьон-хун (Фронтмен із "Гри в кальмара") грає щасливо одруженого корейця, який вважає своє життя ідеальним.

Але після втрати роботи на паперовій фабриці його заощадження тануть, і, здається, він буде змушений продати дім сусідові, якого ненавидить.

Ризикуючи втратити сімейний будинок та зіпсувати майбутнє своїх дітей, він вирішує стати не дуже талановитим містером Ріплі та починає вбивати конкурентів за роботу, яку хоче оторимати.

"Жодного вибору" - це провокативна чорна комедія з винахідливими поворотами сюжету, дивакуватими персонажами та химерними ідеями.

Але Пак глибоко співчуває своєму антигерою-невдасі, а ще ставить актуальні питання про наслідки масштабних скорочень та вплив штучного інтелекту.

6. Секретний агент (The Secret Agent)

У цій захопливій драмі режисер і сценарист Клебер Мендонс Філью вдало зображує, як корумпована урядова влада просочується до самих низів, щоб зашкодити простим людям.

Сюжет на початку переносить нас у Бразилію 1977 року, який описують як "час великих лих".

Вагнер Моура привносить всю свою харизму в роль Марсело, аполітичного професора, який стикається з олігархом, пов'язаним з урядом, і стає мішенню для вбивства.

Фільм легко поєднує жанри та впливи, зображуючи одночасно карнавал, підпільну мережу опору, зворушливі стосунки між Марсело та його маленьким сином, а також вбивць, які беруть участь у кривавій перестрілці.

У сюжеті навіть можна виявити пародію на жахи, коли відрізана волохата нога починає стрибати та вбивати.

Поєднавши ці несподівані елементи в один напружений і захопливий трилер, Мендонса Філью зміцнює свою репутацію одного з найкращих режисерів сучасності.

7. Голос Хінд Раджаб (The Voice of Hind Rajab)

У січні 2024 року п'ятирічна палестинська дівчинка сиділа в машині в Газі, коли її кузени, тітка й дядько, які були разом із нею, загинули від вогню ізраїльських танків.

Палестинське товариство Червоного Півмісяця зв'язалося з Хінд Раджаб телефоном і намагалося заспокоїти її, поки їхала швидка.

Аудіозаписи цих розмов викликали широкий резонанс після публікації в соцмережах. Саме ці записи стали основою драми режисерки Каутер Бен Ханія.

Волонтерів, які відчайдушно намагаються врятувати дівчинку, у фільмі грають актори, але голос на іншому кінці лінії – це запис самої Хінд Раджаб.

Ефект поєднання документального фільму та драми створює напружений трилер, що зображує нестерпну картину жорстокості війни.

Два останні фільми Бен Ханії, "Чотири дочки" та "Людина, яка продала свою шкіру", були номіновані на "Оскар". "Голос Хінд Раджаб" має стати третім поспіль.

8. Сентиментальна цінність (Sentimental Value)

Незважаючи на назву, великою силою цієї сімейної драми є радше щирий, а не сентиментальний тон.

Фільм досліджує складні стосунки між батьком, блискучим кінорежисером, та двома дорослими доньками, з якими він, досить пізно, намагається встановити емоційний зв'язок.

Стеллан Скарсгард демонструє, можливо, найкращу гру за свою довгу та різноманітну кар'єру. Його герой самозакоханого митець Густав Борг, який, тим не менш, щиро любить своїх дочок.

Сценарист і режисер Йоахім Трієр створює реалістичні й тонкі акторські роботи від Ренате Рейнсве - тривожної і недовірливої доньки-акторки - та Інги Ібсдоттер Ліллеаас, молодшої дочки, яка захищає свого маленького сина і сестру.

Ель Фаннінг у ролі акторки, яку Борґ запрошує у свій фільм, допомагає розвити тему того, як мистецтво перетинається з життям і ускладнює його.

9. Це просто нещасний випадок (It Was Just an Accident)

Джафар Панагі змушений знімати свої фільми таємно, оскільки іранська влада заборонила йому режисерську діяльність.

Відбувши два терміни ув'язнення, він щойно отримав ще один річний термін ув'язнення та заборону пересуватися. Не дивно, що за таких обставин його остання робота "Це просто нещасний випадок" є гострою критикою режиму.

Проте дивує, скільки в ній людяності, оптимізму та кумедного гумору.

Вахід Мобассері грає Вахіда, механіка, який підслуховує розмову та впізнає голос охоронця, який катував його, коли той був політичним в'язнем.

Він вирішує викрасти свого мучителя, але є одна маленька проблема: Вахіду зав'язали очі у в'язниці, тому він не може бути повністю впевнений, що це саме та людина.

Єдине рішення, яке спадає йому на думку, – це поїхати по Тегерану та розпитати своїх співкамерників.

За цю геніальну комедію помилок Панагі здобув Золоту пальмову гілку, головний приз Каннського кінофестивалю цього року.

10. Марті Супрім. Геній комбінацій (Marty Supreme)

Тімоті Шаламе обирає несподіваний образ – егоїстичного юнака, який мріє стати чемпіоном з настільного тенісу - і робить його безкінечно захопливим в історичній драмі Джоша Сафді, дія якої відбувається в Нижньому Іст-Сайді в Нью-Йорку в 1950-х роках.

Брати Саффді зняли разом кілька фільмів, але цього року кожен із них створив окремий спортивний байопік: Бенні Саффді - "Незламного" з Двейном Джонсоном, а Джош Саффді - "Марті Супріма" із Тімоте Шаламе.

Стрічка натхненна життям реальної людини Марті Рейсмана, який кинув роботу, щоб присвятити себе настільному тенісу.

Марті подорожує світом, потрапляючи у кумедні пригоди і зустрічаючи різних людей - колишню кінозірку (Гвінет Пелтроу бездоганна в цій ролі), злочинця та чоловіка своєї дівчини.

Гра Шаламе ідеально відповідає часом абсурдному гумору та динамічній енергії фільму.

11. Ножі наголо: Прокинься, покійнику (Wake Up Dead Man)

Третя частина детективної стрічки "Ножі наголо" Раяна Джонсона принаймні не менш захоплива, ніж дві попередні.

У центрі сюжету знову бездоганно елегантний детектив Бенуа Блан (Деніел Крейг), який розвʼязує неймовірні головоломки та перехитрує підступних лиходіїв.

Але фільм також і тонка сатира на привілейований клас американського суспільства.

У першій частині "Ножів наголо" під прискіпливим поглядом Джонсона опинилися розпещені діти багатіїв. У "Скляній цибулі" - техмільярдери хіпстери та порожні інфлюенсери.

Остання серія "Прокинься, покійнику" присвячена апокаліптичним релігійним лідерам і політикам, які ними користуються.

12. Батько, мати, сестра, брат (Father Mother Sister Brother)

У фільмографії Джима Джармуша чимало глибоких, мистецькі створених фільмів, які іноді недооцінюють. Тому головний приз цьогорічного Венеційського фестивалю став давно очікуваним визнанням для режисера.

Стрічка складається з трьох окремих історій. Дія кожної з них відбувається в іншому місті, має різний акторський склад, а сюжет є глибшим, ніж може здатися на перший огляд.

Кожна історія має свою тональність, але всіх їх об'єднує тема стосунків дорослих дітей та батьків, які не розуміють або не знають одне одного, навіть коли намагаються зрозуміти.

Кожна наступна історія має все більше драматизму. Перша - уїдлива комедія, в якій герої Адама Драйвера та Маїм Бялік, брат і сестра, які не спілкуються одне з одним, відвідують свого батька (Том Вейтс) у Нью-Джерсі.

У наступній частині Кейт Бланшетт та Вікі Кріпс грають сестер, які прийшли на чай до своєї мами (Шарлотта Ремплінг) у Дубліні. Це реалістична драма про холод втрачених зв'язків.

І в останньому епізоді, дія кого розгортається в Парижі, Індія Мур та Лука Саббат грають брата і сестру, чиї батьки, американські емігранти, загинули.

Зі своїм пізнаваним стилем та зворушливістю Джармушу вдається розповісти про сім'ю у коротких епізодах більше, ніж іншим режисерам - у повнометражних фільмах.

13. Зброя (Weapons)

Дія стрічки починається о другій ночі у невідомому передмісті. 17 дітей одного класу початкової школи несподівано встають з ліжок, залишають домівки і зникають у темряві.

Відтоді стривожені мешканці намагаються з'ясувати, що сталося і чому.

Розгадка містичної події виявляється простою, але сценарист і режисер Зак Креггер веде глядача до фіналу звивистими шляхами, показуючи події очима різних персонажів: суворої вчительки (Джулія Гарнер), змученого директора школи (Бенедикт Вонг), сердитого батька (Джош Бролін) та схвильованого поліцейського (Олден Еренрайх).

Креггер демонструє майстерне володіння арсеналом горору: від болісно затяжних пауз до брутального насильства, від моторошного сюрреалізму до несподіваного гумору.

Але саме жива, яскрава мозаїка повсякденного американського життя робить стрічку по-справжньому особливою.

У фільмі відчувається вплив "Магнолії" Пола Томаса Андерсона та роману Реймонда Карвера Роберта Альтмана "Короткі шляхи", але він створює новий вид фільмів жахів.

14. З вершин до низин (Highest 2 Lowest)

Спайк Лі перетворює класичний трилер на яскраве і напружене кіно про расу, мораль і Нью-Йорк.

"З вершин до низин" натхненний фільмом Куросави "Рай та пекло" (1963), але насправді - це стовідсотковий Спайк Лі.

Дензел Вашингтон грає музичного магната Девіда Кінга. Його сина викрадають заради викупу, але незабаром з'ясовується: злочинці помилилися, і в заручниках опинився син його асистента (Джеффрі Райт).

Чи повинен він заплатити викуп за чужу дитину, якщо сам у боргах? Цей моральний вибір розгортається на тлі впізнаваних тем Лі - расова нерівність, класова роз'єднаність і боротьба за справедливість.

Фільм зняли стильно: дорогий пентхаус, музика від репу до сальси, і приголомшлива сцена переслідування в метро під час пуерторіканського параду. Вашингтон - у чудовій формі, а Ракім Маєрс несподівано гарний у драматичній ролі.

Кілька повчальних реплік є - але без них це був би не Спайк Лі.

"З вершин до низин" - напружений, розумний і по-справжньому авторський фільм.

15. Поверни її мені (Bring Her Back)

Австралійські брати-режисери Денні та Майкл Філіппу здивували всіх своїм дебютом - моторошним фільмом "Говори до мене" (2022), а їхня нова робота - ще краща.

"Поверни її мені" - історія про сиріт: брата і сестру (Біллі Барратт і Сора Вонг), яких відправляють жити до прийомної матері (Саллі Гокінс), надто доброзичливої і, можливо, небезпечної.

Режисери серйозно ставляться і до жахів, і до драми. Замість клішованих поворотів вони створюють сильну емоційну розповідь про живих людей у реалістичному світі, де є демонічна одержимість і зомбі, що поїдають тіла.

Фільм захоплює, тримає в напрузі і показує, що брати - одні з найкращих сучасних майстрів горору.

16. Матеріалісти (Materialists)

Джейн Остін знала: гроші й шлюб завжди йдуть пліч-о-пліч. Режисерка Селін Сонг вдало перенесла цю ідею у XXI століття у своїй легкій романтичній комедії "Матеріалісти".

Фільм нагадує класичний ромком, але насправді це тверезий погляд на стосунки у світі, де гроші відіграють величезну роль.

Головна героїня, професійна сваха Люсі (Дакота Джонсон), обирає між двома чоловіками - колишнім коханим (Кріс Еванс), який не може забезпечити їй розкішне життя, та мільярдером (Педро Паскаль), який з усіх сил залицяється до неї.

Паскаль вкотре зачаровує щирістю і харизмою, а Сонг показує чесний погляд на стосунки без осуду.

Після першого фільму Сонг "Минулі життя", це ще одна перлина від однієї з найоригінальніших та найвишуканіших режисерок сучасності.

17. Балада про острів Волліс (The Ballad of Wallis Island)

Чарівна британська комедія з Томом Басденом, Тімом Кі та Кері Малліган.

Кі грає Чарльза, життєрадісного ексцентричного переможця лотереї, який платить своєму улюбленому фолк-дуету, Гербу Макваєру (Басден) і (Малліган), щоб вони влаштували шоу на маленькому острові, де він живе.

Проблема в тому, що дует розпався багато років, як через професійні, так і особисті розбіжності. І жоден з його учасників не знає, що на острові буде також інший.

Режисер Джеймс Гріффітс зберігає баланс між щирістю, яскравістю і гумором - кожен персонаж подобається з першої сцени.

Особливо діалоги Чарльза - часто умисно слабкі каламбури і фрази, від яких хочеться переглянути фільм, щоб не пропустити жарт.

Теплий, смішний і зворушливий фільм із тонким гумором і незабутніми персонажами.

18. Луркер (Lurker)

Фільмів про славу в добу соцмереж зняли багато. Але мало хто показав тісний, але ілюзорний зв'язком між фанатом та знаменитістю з такою досконалістю, як цей проникливий психологічний трилер

Це дебют режисера і сценариста Алекса Расселла. Він майстерно веде нас слизькою доріжкою: від фанатської закоханості до справжньої одержимості.

Меттью (його грає Теодор Пеллерен) працює у звичайному магазині, коли туди раптово заходить попзірка Олівер (Арчі Мадекве). Меттью у повному захваті - і якимось дивом опиняється в тусовці артиста.

Але хоч ми і бачимо все з його боку - герой він, м'яко кажучи, сумнівний. За ним навіть ніяково спостерігати: він дозволяє себе використовувати, стає чимось на кшталт кумедного талісмана. А коли Олівер різко відвертається від нього - все зривається в некрасиву і похмуру історію.

Більшість фільмів про токсичних фанатів одразу скочуються в фільм жахів. Тут усе тонше і страшніше: напруга зростає повільно, майже непомітно - і саме це так чіпляє.

Фільм також розкриває важливу тему: чому люди так легко втрачають голову від слави - і вигадують собі вигадану близькість з кумирами.

19. Компаньйон (Companion)

Найгостріший американський інді-фільм року на цей час. Молода пара, ролі яких зіграли Джек Квейд та Софі Тетчер, їде до друзів у віддалений лісовий особняк російського магната. Кумедну епізодичну роль розбещеного олігарха зіграв Руперт Френд.

Поки розгортається п'яна вечірка із зізнаннями, підозрами та конфліктами, фільм може здаватися романтичною комедією, у крайньому випадку - нуар-трилером про невдале пограбування.

Проте "Компаньйон" - це науково-фантастичний комедійний трилер. Що менше ви знаєте про фільм заздалегідь, то цікавішими будуть його численні геніальні повороти сюжету.

Достатньо сказати, що дебют сценариста та режисера Дрю Хенкока на великому екрані – це блискуча сатира на сучасні технології. Стрічка також торкається вічно актуальної теми - мізогінії невпевнених у собі молодих чоловіків.

20. Грішники (Sinners)

Раян Куглер уже відзначився у таких жанрах як спортивна драма ("Крід") і блокбастер про супергероїв ("Чорна Пантера"), а тепер у "Грішниках" сценарист і режисер береться за готичний фільм жахів.

Його улюблений актор Майкл Б. Джордан грає двох братів-близнюків, Смока і Стека, які повертаються до свого рідного містечка в Луїзіані 1930-х років, щоб дізнатися, що місцева блюзова музика "може пробити завісу між життям і смертю".

Невдовзі місто наповнюють вампіри, але не думайте, що "Грішники" - це типовий вампірський жахастик.

21. Мистецтво для всіх (Art for Everybody)

Захопливий документальний фільм Міранди Юсеф розповідає дивнішу за вигадку історію Томаса Кінкейда, одного з найбільш продаваних художників в історії.

Критики відкинули його роботи, назвавши їх нудотно-хворобливими, але в 1990-х і 2000-х роках в усіх магазинах США продавали сентиментальні полотна Кінкейда із затишними заміськими котеджами.

"Мистецтво для всіх" ставить питання про те, хто має право вирішувати, що вважати справжнім мистецтвом, і чи можуть деякі картини бути більш етичними, ніж інші.

Тонко збалансований і чутливий фільм Юсеф захоплює як особистими, так і соціально-політичними питаннями.

Ключовою частиною маркетингу Кінкейда був його ретельно сконструйований публічний імідж відданого християнина та сім'янина. Проте так званий "художник світла" мав і темну сторону.

Чи це тиск бути бездоганним доктором Джекілом підштовхнув його стати саморуйнівним містером Гайдом?

22. Бойові дії (Warfare)

Коли Алекс Гарленд знімав свій останній фільм "Громадянська війна", його військовим радником був Рей Мендоса, ветеран війни в Іраку.

Ця співпраця спонукала Гарленда та Мендосу на створення спільного фільму про битву, у якій брав участь сам Мендоса. Вона розгортається в реальному часі протягом 90 хвилин.

Критики кажуть, що фільм пропонує надзвичайно реалістичне зображення битви. Стрічка просуває ідею, що "війна - це пекло", каже кінооглядач Times.

Персонажі стрічки далекі від бравади типових голлівудських фільмів про війну, актори зображують мужність у бою як випробування на витривалість, сповнене жаху.

Фільм занурює нас у це відчуття. Він гучний та напружений, невпинний у шквалі гранат та стрілянини, і коли починаються крики болю поранених, вони, здається, вже не припиняться.

"Бойові дії" - це приголомшливе технологічне досягнення, але також набагато більше. Зосереджуючись на особистій ціні боїв та насильства, стрічка переосмислює жанр воєнної драми.

23. Священна корова (Holy Cow)

У французькій сільській глибинці неохайний підліток-ледар Тотон (Клеман Фаво) змушений доглядати за своєю молодшою ​​сестрою Клер (Луна Гаррет) після раптової смерті їхнього батька.

Як він долає тяжкі фінансові проблеми? Починає виготовляти вишуканий сир, який незабаром відзначать нагородами.

Дебютна стрічка Луїзи Курвуазьє – сюжет зворушливої драми про дорослішання народився у регіоні Юра в Швейцарії, де вона виросла.

Курвуазьє пропонує погляд зсередини на те, яким тяжким може бути життя фермерів і як це боляче, коли безтурботна юність перетворюється на дорослу відповідальність.

Але вона також створює теплу, романтичну, мальовничу та зрештою сповнену надій історію про невдах, які працюють разом під сонцем, щоб покращити своє життя.

24. Воллес і Громіт: Перната помста (Wallace & Gromit: Vengeance Most Fowl)

Це повернення двох найвидатніших героїв студії "Аардман" - і їхнього найпідступнішого супротивника, диявольського пінгвіна, на ім'я Пір'я Макгроу.

Номінований на "Оскар" анімаційний фільм "Перната помста" зняли режисери Нік Парк і Мерлін Кроссінгем.

Стрічка має всі фірмові риси улюбленої серії про Воллеса та Громіта: кропітка покадрова анімація з глини, винаходи в стилі Хіта Робінсона, шанобливі відсилки до кінокласики, британський гумор та глибока прихильність до персонажів та їхнього світу.

Крім того, це величезне задоволення побачити Пір'я Макгроу через понад 30 років після його появи у фільмі "Небезпечні штани".

Але в новому фільмі студії з Брістоля є більше, ніж ностальгічна нотка, якої можна було б очікувати.

Коли Воллес винаходить робота-садового гнома, який виконує всі улюблені садівничі роботи Громіта (і це ще до того, як він стає злим), сюжет відсилає до фільму "Місія нездійсненна", натякаючи на побоювання щодо штучного інтелекту.

25. Як стати цесаркою (On Becoming a Guinea Fowl)

Неймовірно талановита режисерка Рунгано Ньоні, чий фільм "Я не відьма" (2017) отримав премію BAFTA за видатний британський дебют, прославилася своєю візуальною майстерністю.

Її остання робота - це драма про конфлікт культур і поколінь.

Героїня фільму Шула повертається з міста до свого села в Замбії. Ньоні одразу передає цей дисонанс, коли Шула їде додому з костюмованої вечірки, одягнена в блискучий срібний шолом і темні окуляри й знаходить свого дядька Фреда мертвим на ґрунтовій дорозі.

Мірою того, як історія занурює нас у традиційні похоронні ритуали родини, поступово розкривається, що Шула та двоє її кузенів зазнали жорстокого поводження з боку Фреда в дитинстві. Але їхні матері, оплакуючи свого брата, заплющують на це очі.

Стиль Ньоні сповнений реалізму, навіть коли вона створює сюрреалістичні образи.

Розповідь про таємницю та травму сексуального насильства набирає обертів аж до самого кінця стрічки, коли Шула згадує дитячу телевізійну передачу, й назва цієї приголомшливої драми нарешті отримує сенс.