Чому Росія не виграє у війні проти України, а Путін блефує щодо успіхів - аналіз WSJ

Американська Wall Street Journal у новому матеріалі аналізує хід війни Росії проти України, що входить уже в п'ятий рік. Головний висновок публікації звучить доволі однозначно: попри затяжний характер бойових дій і значні ресурси Москви, говорити про неминучу перемогу Росії передчасно.

Втрати і ресурси

За оцінками видання, російські втрати вже сягнули близько 1,2 мільйона людей, зокрема приблизно 325 тисяч загиблих — більш ніж удвічі більше, ніж в Україні.

Водночас з'являються ознаки, що темпи вербування в Росії відстають від рівня бойових втрат. Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський заявив, що у 2025 році Росія не змогла повністю компенсувати свої втрати.

Західні чиновники також відзначають зниження ефективності набору.

За останні три місяці Москва щомісяця вербувала від 30 до 35 тисяч солдатів, але кількість загиблих та поранених була значно більшою.

Деякі аналітики вважають, що саме нестача особового складу перешкоджає масштабним проривам на фронті.

Україна теж стикається з кадровим дефіцитом. Президент Володимир Зеленський повідомив про загибель близько 55 тисяч українських військових.

Нестачу піхоти компенсують активним застосуванням дронів і артилерії, проте для наступальних операцій людський ресурс залишається критично важливим.

Повільне просування: фронт майже не змінюється

Аналітики відзначають надзвичайно повільне просування російських військ.

У районі Часового Яру темп наступу становив у середньому лише 15 метрів на добу - показник, який більше нагадує позиційні бої Першої світової війни.

За підсумками минулого року Росія змогла захопити лише близько 0,8 % території України.

Європейські розвідки прогнозують збереження цієї тенденції: локальні тактичні успіхи можливі, але масштабні прориви малоймовірні й вимагатимуть величезних ресурсів.

Російська армія дедалі частіше застосовує малі штурмові групи, які намагаються закріплюватися під прикриттям артилерії та атак безпілотників.

Проте така тактика супроводжується високими втратами і не гарантує стабільного контролю над територією, що відкриває можливості для українських контратак.

Контрудари України

На початку місяця з'явилися повідомлення про контратаки Збройних сил України в Запорізькій області, де останні місяці Росія утримувала перевагу.

За словами українських військових, вони скористалися проблемами зв'язку в російських підрозділах після того, як компанія SpaceX Ілона Маска вивела з ладу систему Starlink, якою користувалися російські війська в Україні.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна повернула близько 300 квадратних кілометрів території, хоча незалежні оцінки цього поки більш обережні.

Втім, українські офіцери наголошують: головна мета операцій не лише у звільненні земель, а в тому, щоб завдати удару по слабких ділянках російських позицій і примусити супротивника перекидати власні сили з інших секторів фронту.

Успіхи на півдні доповнює відновлення контролю над Куп'янськом на північному сході в грудні.

Росія раніше оголошувала про захоплення міста, але Зеленський записав відео на його околицях, демонструючи просування українських сил і ефективність контратак.

Перевага дронів — і її втрата

Протягом 2025 року Росія здобула перевагу в дронах середньої дальності, які завдавали значної шкоди українській логістиці.

Одним із ключових інструментів став дрон "Молнія" — дешевий літакоподібний безпілотник з дальністю понад 50 кілометрів. Він використовувався для ударів по транспорту з підкріпленнями та постачанням, послаблюючи позиції України на передовій.

Безпілотники оснащувалися контрабандними терміналами Starlink, що дозволяло обходити українські системи радіоелектронної боротьби.

Проте на початку місяця відключення Starlink позбавило Москву цієї переваги.

Українські військові відзначають помітне зниження кількості ударів безпілотників, оскільки Росія ще не знайшла ефективної альтернативи.

Нафтовий тиск

Нафта — головне джерело доходів російської військової машини і водночас точка тиску для України та її союзників.

Нові західні санкції, затримання старих танкерів "тіньового флоту", а також тиск Дональда Трампа на Індію щодо скорочення закупівель призвели до падіння ціни на російську нафту Urals, яка зараз торгується з істотним дисконтом порівняно з світовим еталоном Brent.

Оскільки нафтові доходи критично важливі для бюджету Росії, це створює додаткове напруження в економіці країни.

"Раніше здавалося, що вони економічно невразливі: доходи та ВВП росли. Тепер це вже не так", — зазначив Янніс Клюге, дослідник Німецького інституту міжнародної політики та безпеки.

Політичний чинник

Як зазначає видання, мирні переговори, які підтримує президент США Дональд Трамп, фактично зайшли в глухий кут. На цьому тлі російська влада прагне створити враження, ніби військовий результат уже визначений.

Втім, експерти, на яких посилається Wall Street Journal, вважають, що реальна стратегія Кремля може бути іншою.

На думку аналітика Центра стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Сета Джонса, президент Росії Володимир Путін намагається зацікавити Вашингтон економічними домовленостями, щоб домогтися скорочення американської підтримки України або тиску на Київ з метою територіальних поступок.

Інакше кажучи, ключовий розрахунок Москви - не стільки військовий прорив, скільки політична зміна зовнішніх умов війни.

Тим часом Україна, попри проблеми з ресурсами та нестачу людей на фронті, продовжує демонструвати здатність до опору та локальних контрударів.