"Податку на цукор" не буде. Чому Рада відмовилася збільшувати ціни на солодкі напої

Верховна Рада вже вкотре за кілька останніх років відклала розгляд закону про запровадження акцизу на солодку воду. У разі його впровадження усі газовані напої з додаванням цукру, цукрозамінників та ароматизаторів подорожчали б на 20%. Це мало б стимулювати відмову від споживання цих шкідливих для здоров'я напоїв.

Уряд і парламент, готуючи цей законопроєкт, запевняли, що дбають про здоров'я українців і передусім дітей, які п'ють напої з великим вмістом цукру. Окрім того, акциз дозволив би збільшити надходження до держбюджету 2026 року на понад вісім мільярдів гривень.

Таке підвищення мало бути частиною зобов'язань України перед МВФ, проте під час переговорів це питання поки що зняли.

Очікувалося, що акциз становитиме 0,1 євро за літр напою, тобто, близько 5 гривень, а отже за кожен літр газованки треба було б платити більше.

Акцизи або інші види регуляції виробництва і продажу солодких газованих напоїв існує у понад 100 країнах світу.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підтвердив ВВС News Україна, що акциз на газовані солодкі напої у 2026 році не стягуватимуть і Рада законопроєкт не розглядатиме.

"Перше. Низький фіскальний ефект - 8,5 млрд. Друге. Складнощі адміністрування і високий потенціал для ухилення", - так пояснив він причини, через які вирішили скасувати розгляд цього закону.

За оцінками ВООЗ, зростання ціни на солодкі напої на 20% після оподаткування може мати наслідком скорочення їх споживання приблизно на ті ж самі 20%.

А МОЗ України наводить приклад Мексики, де після встановлення акцизу кількість дітей, які мають ожиріння, зменшилася на 39%. У Великій Британії податок змусив виробників зменшити вміст цукру в солодкій газованій воді удвічі, аби лише не сплачувати додаткові кошти до бюджету.

Головною причиною запровадження податків автори законопроєкту називали намагання скоротити споживання солодких напоїв, які викликають ожиріння і діабет, передусім дітьми та молоддю.

Чи спрацювала б така стратегія в Україні, якби ціни на цукрові колу, пепсі та інші напої помітно зросли? Ми з'ясовували це разом із фахівцями.

Чому солодка газованка така шкідлива

Як кажуть лікарі, хоча шкода від інших солодощів теж значна, солодкі напої мають свої особливості.

Вони дуже швидко і легко засвоюються. Випиваючи лише одну банку солодкого газованого напою об'ємом 330 мл, людина отримує одразу близько восьми чайних ложок цукру.

Таке навантаження на підшлункову залозу і печінку є прямою загрозою розвитку діабету і порушення роботи серцево-судинної системи.

Окрім того, у газованках є кислоти, такі як фосфорна та вугільна, що псують зубну емаль.

Кофеїн, що міститься у деяких видах напоїв, може впливати на нервову систему, особливо дітей.

Більшість солодких напоїв містять не цукор, а глюкозо-фруктозний сироп, розповідає дієтологиня Оксана Скиталінська.

Фруктоза майже повністю метаболізується ("переробляється") у печінці. Коли її багато, як у напоях, - вона стає токсичною, печінка не може впоратися, тому розвивається неалкогольна жирова хвороба печінки. Причому у дітей це відбувається значно швидше, бо печінка у них чутливіша до жирового навантаження.

Але головний наслідок постійного вживання солодких напоїв, кажуть лікарі, - це ожиріння і поява супутніх захворювань, які можуть загрожувати життю.

Оксана Скиталінська наголошує, що через привабливий смак, швидке засвоєння і стимуляцію задоволення солодкі напої можуть викликати залежність, схожу на залежність від тютюну і алкоголю.

"Ранній старт "харчової залежності" означає, що поріг контролю ваги й метаболічного здоров'я знижується назавжди. Для дітей і підлітків така залежність не просто шкідлива, а й є перепрограмуванням мозку й тіла на хвороби ще до досягнення 20 років", - наголошує вона у коментарі ВВС News Україна.

"Під час війни люди живуть у постійному стресі, мають менше часу, ресурсів і сил, а інколи - обмежений доступ до нормальної їжі. У таких умовах ультраперероблена їжа і напої стають "легким" виходом: дешево, доступно, швидко вона заспокоює мозок, але водночас найбільше шкодить здоров'ю", - додає Оксана Скиталінська.

Скільки п'ють українці

У 2022 році споживання солодких газованих напоїв в Україні сягав 1,3 млрд літрів. Такі дані отримав Forbes Ukraine на запит до консалтингової компанії Pro-Consulting. Тобто на одну людину в середньому припадало близько 37 л солодких напоїв. Це помітно менше, ніж у Британії чи США, але цифра все одно чимала.

У тому ж 2022 році обсяг ринку солодких газованих напоїв в Україні у грошовому вимірі становив 20,1 млрд гривень, підрахували у Pro-Consulting. Лідерами на ринку були і лишаються компанії Coca-Cola та PepsiCo.

Раніше голова профільного комітету парламенту Данило Гетманцев повідомляв, що за підсумками 2023 року виробники безалкогольних напоїв та мінеральної води сплатили податків на суму 2,8 млрд гривень - удвічі більше, ніж у 2022-му.

Ці показники можуть бути непрямим доказом того, що виробництво і споживання напоїв суттєво зростало.

Що ж до досліджень про вживання солодких напоїв українцями, то в останні роки їх не проводили.

Асоціація дієтологів України та Асоціація виробників мінеральних та питних вод ще у 2016 році оголошували результати опитування, проведеного міжнародною дослідницькою компанією Ipsos, яке стосувалося вживання газованок та інших солодких напоїв дітьми.

Тоді 82% дітей відповіли, що п'ють солодку газовану воду, з них 29% - досить часто.

У 2019 році ВООЗ оприлюднила результати дослідження про харчові звички дорослого населення України віком 18 - 69 років. Вони показали, що понад 28% вживають солодкі безалкогольні напої, охолоджені чаї в пляшках, пакетовані соки та солодкі компоти частіше, ніж раз на тиждень.

Це було перше глобальне дослідження, що стосувалося ризику неінфекційних захворювань в Україні, до яких належать серцево-судинні захворювання та діабет.

Чи допоміг би акциз

Хоча у ВООЗ кажуть, що запровадження акцизу на солодкі газовані напої сприяє зменшенню споживання таких напоїв, організація звертає увагу на те, що окрім податкового регулювання країни вдавалися до інших обмежувальних заходів: скорочували рекламу, зменшували вміст цукру в напоях або об'єми пляшок та банок.

Харчова поведінка людини не змінюється тільки через те, що запроваджують акциз, кажуть лікарі.

"Податок на солодкі напої може бути ефективним лише тоді, коли він є частиною ширшої стратегії. Сам по собі він не працює. Потрібно обмежувати продаж і рекламу солодких напоїв, у шкільних буфетах не продавати їх, пропонувати альтернативу", - каже дієтологиня Оксана Скиталінська.