Новий український правопис і його впровадження у питаннях та відповідях

Нова редакція "Українського правопису" отримала статус державного стандарту. Це означає, що він є обов'язковим для виконання на письмі в усіх сферах державного та суспільного життя.

Документи, нормативні акти, підручники, реклама, торгівельні вивіски тощо мають бути адаптовані до норм цього правопису.

Мовознавці наголошують, що зміни, що їх ще у 2019 році схвалили як рекомендовані, це лише близько п'яти відсотків від усього переліку норм "Українського правопису".

Вони не вигадані науковцями, а частково відновлені із запровадженого у 1929 році Харківського правопису, коли Микола Скрипник, радянський і партійний діяч був комісаром з освіти радянської України.

Цей правопис називали також "скрипниківкою". У 1933 році Сталінський режим його скасував, а авторів-мовознавців - репресував.

Ми зібрали відповіді на головні питання про новий правопис та про його впровадження.

Нам допомогли у цьому Національна комісія зі стандартів державної мови, відомий мовознавець, заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України Олександр Скопненко. Ми також проаналізували постанови та накази уряду, парламенту, профільних міністерств.

Після того як український правопис став державним стандартом чи є він частиною законодавства України?

Так, український правопис є частиною законодавства України. Відповідно до закону "Про правотворчу діяльність" рішення національної комісії зі стандартів державної мови про надання правопису статусу державного стандарту є підзаконним нормативно-правовим актом.

Окрім того, усі рішення комісії, відповідно до згаданого закону, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Фактично "Український правопис" стає "мовною Конституцією" країни.

Як стандарт, затверджений 1 березня цього року, правопис остаточно набере чинності тоді, коли Кабінет Міністрів України ухвалить постанову про визнання такою, що втратила чинність попередня постанова № 437 "Питання українського правопису", що була ухвалена у травні 2019 року.

Тобто, очікується технічне рішення уряду, після якого правопис буде офіційно оприлюднений на сайті Національної комісії.

Чи зазнав змін правопис з часу його ухвалення у 2019 році?

Стандартизований правопис 2026 року містить ті самі норми, що були затверджені у 2019 році. Правила змін не зазнали, наголошують у Національній комісії зі стандартів української мови.

Але в правопис внесли редакційно-технічні виправлення. Зокрема, були удосконалені структура документа, формулювання окремих норм.

Окрім того, з правопису прибрали ілюстративні приклади написання слів, що були пов'язані з державою-агресором, і замінили їх на українські.

Вилучили Пушкіна, Лермонтова, Достоєвського, Жуковського, Москву, Тамбов, річки Об, Іртиш, озеро Байкал та інші.

Також забрали згадки про Земський собор, храм Василя Блаженного.

Хто контролюватиме дотримання стандартів правопису?

Немає якогось одного органу, який контролює саме дотримання правопису.

Уповноважений із захисту державної мови стежить за виконанням закону про мову. Скарги, з якими звертаються до мовного омбудсмена, стосуються переважно ігнорування державної мови у сфері обслуговування, освіти та державного управління, а не дотримання правил правопису.

Національна комісія зі стандартів державної мови проводить іспити на володіння українською мовою державними службовцями та іноземцями, котрі просять надати їм українське громадянство, і у цих тестах використовуються правила нового правопису.

Мовознавці нагадують, що правопис стосується виключно письма, розмовна мова не вимагає дотримання його вимог.

Окрім того, мовознавці запевняють, що кількість змін у правописі незначна і становить близько п'яти відсотків від усього правопису.

Фемінітиви на вибір - навіщо дозволили варіативність?

Стандарт правопису дійсно передбачає, що певні слова можна писати у двох варіантах - по-новому і як раніше.

Це стосується фемінітивів - директор-директорка, психолог-психологиня, а також деяких слів у родовому відмінку жіночого роду: осені - осени, любові-любови. Лунали побоювання, що новий варіант не приживеться і так і лишатиметься лише у словниках і що варіативність заважатиме автоматизованим системам перевірки і перекладу текстів.

Мовознавці нагадують, що включені до нової редакції правопису норми написання слів насправді не нові, а ті, що містилися у Харківському правописі 1929 року Миколи Скрипника.

Як пояснює ВВС News Україна заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України Олександр Скопненко, будь-яка мова світу сповнена варіативности.

"Варіативність є наслідком історичного розвитку будь-якої мови, і української зокрема. Україна має унікальну етнічну територію, що простяглася із заходу на схід на понад тисячу кілометрів, і у цих умовах мова розвивалася. За кожним словом стоїть своя історія вживання", - розповідає він.

"Основою сучасної української літературної мови є середньонаддніпрянський говір, але на нього нашаровані риси з різних діалектів. Тому ми й маємо різні варіанти вживання тих самих слів", - пояснює мовознавець.

Проте з часом ситуація може змінюватися і якісь із варіантів відійдуть у минуле.

Так було, наприклад, зі словом шафа, яке у літературній мові тривалий час було вживане у формі "шахва". Пізніше таке написання й вимова зникли з літературної норми.

А слова з першою літерою и- досить часто вживалися ще з 19 століття: инший, идол, иній, але не дожили до наших днів, розповідає Олександр Скопненко.

Чи оновили мовні пакети Google Translate, Language Tool та інші сервіси?

Оскільки український правопис став державним стандартом і увійшов до законодавства, користувацькі інтерфейси та програмне забезпечення, що реалізуються в Україні, повинні мати оновлену українську версію. Це передбачає закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Оновлення зробили поки що лише деякі сайти, за якими стоять активісти і волонтери. Зокрема нові правила вже впровадив сайт LanguageTool.

Розробники програмного забезпечення - Microsoft, Google, Apple - щоб випустити оновлений мовний пакет, повинні отримати доступ до оцифрованих словників, і тоді більшість сервісів автоматично підтягнуть нові норми через хмарні оновлення. Цей процес може зайняти кілька місяців.

Але нове написання слів можна додавати самостійно у користувацькі словники Microsoft Word, а також у смартфони.

Що чекає абітурієнтів на НМТ?

З червня 2019 року, коли уряд затвердив нову редакцію правопису, і до травня 2024 року діяв п'ятирічний перехідний період, під час якого дотримання правопису було рекомендацією, а не обов'язком.

Тому на ЗНО, а потім, з 2023 року на НМТ, абітурієнтам не знижували бали, коли вони не дотримувалися нових норм.

Але наприкінці травня 2024 року Міністерство освіти і науки підтвердило завершення перехідного періоду для нового правопису і зобов'язало використовувати тільки його норми, починаючи зі вступної кампанії 2025 року.

Тому як і торік, так і у 2026 році завдання тестів укладатимуться з урахуванням чинного "Українського правопису", а за його недотримання зніматимуть бали.

Тогорічне тестування з української мови показало, що у тесті було достатньо завдань про визначення правильного варіанта написання слів.

Як дослідив спеціалізований сайт "Освіторія", зокрема, це написання слів із "пів", коли йдеться про половину чогось; слів з іншомовними префіксами: екс, віце, міні, архі; літера "є" у словах іншомовного походження: проєкт, фоє, траєкторія; вживання великою літери у назвах свят, установ та посад.

Росія або "росія". Чи щось змінилося?

Національна комісія зі стандартів української мови у 2023 році погодилася з офіційним висновком провідних наукових установ про прийнятність написання різних назв країни-агресорки з малої літери.

Але за однієї умови - лише коли йдеться про неофіційне мовлення.

Водночас правила написання власних назв в офіційному вжитку не мають жодних винятків - вони пишуться з великої літери. Ця норма в новій редакції правопису змін не зазнала.

"Написання назв "російська федерація", "росія", "москва", "московія", "московське царство", "російська імперія", "державна дума рф" тощо з малої букви можна не кваліфікувати як відхилення від норм української мови в текстах неофіційного характеру", - йшлося у роз'ясненні комісії.

Комісія опиралася на офіційні висновки Інституту мовознавства ім. Олександра Потебні НАН України та Інституту української мови НАН України.

"Правопис установлює офіційну сферу вживання мови. Але він вторинний щодо живої мови, яка реагує на всі події в житті суспільства. У лінгвістиці використовують такий термін як "узус" - це прийнятний для певного історичного періоду і для певного мовного середовища слововжиток", - пояснює аргументи науковців Олександр Скопненко.

"Тобто, написання слів "росія", "рф", "кремль", "путін" та інших з малої літери - це узуальна річ. Ми маємо велику трагедію. І люди на письмі, через літературну мову, хочуть відбити своє ставлення до цього жахіття, і вони мають на це право", - додає мовознавець.

Чи чекати нових змін у правописі?

Зміни цілком можливі. Як кажуть ВВС News Україна у Національній комісії зі стандартів державної мови, Інститут мовознавства ім. Олександра Потебні, Інститут української мови НАН України, Український мовно-інформаційний фонд працюють над вдосконаленням правопису.

Мовознавчі установи НАН України подаватимуть пропозиції щодо змін та доповнень до правопису до Національної комісії зі стандартів.

Комісія також вважає, що правопис потребує вдосконалення, і планує цього року створити робочу групу, яка визначатиме правописні норми, що потребуватимуть змін.

Зокрема, це може стосуватися абревіатур, назв установ. Окрім того, планується уніфікація юридичних термінів, аби позбутися калькування з російської мови і радянських штампів. Також може йтися про кодифікацію слів без варіативності спеціально для цифрових систем.

Однак говорити про перспективи внесення нових змін до правопису зарано.