Рада скасовує захист російської мови за Європейською хартією. Що це означає

Верховна Рада внесла зміни до закону і вилучила російську з переліку мов, що підлягають захисту в Україні за Європейською хартією.

За відповідний закон (№14120) 3 грудня проголосували 264 депутати. Наразі документ передано на підпис спікеру парламенту.

Його також має підписати президент.

Відтепер положення Хартії регіональних або міноритарних мов в Україні не розповсюджуватиметься на російську.

У Раді провели голосування у зв'язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії мов.

Що було не так з перекладом?

Як пояснює міністерка культури Тетяна Бережна, у попередньому перекладі базовий термін "regional or minority languages" був переданий некоректно.

Його переклали з російської, а не з англійської чи французької мов, які є оригінальними для документа. Через це слово "minority" тлумачили як "національна меншина", хоча в оригіналі воно означає "чисельна меншість" тих, хто говорить мовою, а не етнічну групу.

На думку міністерки, це давало простір для маніпуляцій і спроб послабити статус української мови, чим користувались росіяни.

"Ми це виправили. Тепер український переклад відповідає автентичному змісту Хартії. То ж можемо по-справжньому захищати ті мови, які цього потребують. Водночас посилювати українську як державну", - заявила Тетяна Бережна.

З переліку мов, до яких Україна зобов'язується застосовувати положення, також вилучили молдавську - у зв'язку з визнанням румунської державною мовою у Республіці Молдова.

У новій редакції закону "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних або міноритарних мов" в Україні діятиме захист для таких мов: білоруської, болгарської, гагаузької, івриту, ідишу, караїмської, кримськотатарської, кримчацької, німецької, новогрецької, польської, ромської, румейської, румунської, словацької, угорської, урумської та чеської.

Як зазначалось у пояснювальній записці до законопроєкту, виключення російської мови не порушує зобов'язань України за Європейською хартією мов.

У записці до закону йдеться, що російська на сьогодні в Україні, внаслідок свого панування упродовж кількох століть, залишається найуживанішою мовою національних меншин, немає підстав вважати, що їй щось загрожує.

Що це означає для російської мови?

"Сама ця хартія – це про захист маленьких мов, мов, яким загрожує зникнення", - пояснює рішення Верховної Ради депутатка від фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук.

Що практично означатиме викрислення з цього списку російської? За словами депутатки, люди в Україні, які хочуть спілкуватися російською, будуть і далі нею говорити – для побуту нічого не зміниться.

"Це означає, що держава не бере на себе зобов'язання підтримувати російські культурні центри, вивчення російської мови, видання російських книг. Російська мова не є під загрозою, не належить до міноритарних мов і не має бути об'єктом захисту в рамках Хартії, а відповідно і отримувати державну підтримку", - говорить Євгенія Кравчук.

Натомість до цього списку мов додали мови корінних народів України — караїмську та кримчацьку, а також ромську мову, "щоб жодна спільнота не залишилася без уваги".

У Києві більшість дітей у школах говорять російською на уроках і на перервах. Про це нещодавно заявив заступник керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко. Він назвав ситуацію з дотриманням мовного закону в школах загрозливою.

Результати недавніх досліджень показали, що в Києві, за оцінкою учнів, 24% вчителів під час уроків та 40% під час перерв порушують мовний закон - застосовують недержавну мову. Для порівняння, середня цифра по Україні - 14% на уроках та 21% – на перервах.

Під час опитування учні зазначили, що й самі спілкуються недержавною мовою на уроках (66%) та на перервах (82%). Загалом по Україні ці цифри також нижчі: на уроках - 40%, на перервах - 52%.

При цьому лише 18% столичних школярів зазначили, що говорять виключно українською.

Результати опитування спричинили бурхливе обговорення в Україні і Росії. Ці дані підхопила російська пропаганда. Ідеолог "русского мира" Костянтин Малофєєв встиг заявити про провал "десятиріччя викорінення мови", подякувавши українським сім'ям за збереження російської.

В країні говорять про відкат до російської через, можливо, "втому", і захисні механізми психіки.

Психологиня Ольга Голубуцька вважає, що діти також легко підпадають під вплив.

Коли вчитель на уроці говорить про важливість мови, а на перерві переходить на російську — це катастрофа для довіри. Дитина зчитує це як лицемірство: "Дорослі самі не вірять у те, що кажуть".

Як змінювалась частка російської

На початку року опитування про застосування мови провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).

За його результатами, 63% респондентів зазначили, що вдома спілкуються українською мовою. При цьому російською мовою 13%, а ще 19% відповіли, що в рівній мірі спілкуються українською і російською.

У порівнянні з 2020 роком, частка тих, хто спілкується українською мовою, зросла - з 52% до 63%. А тих, хто спілкується російською, поменшало - з 25% до 13%. Частка тих, хто спілкується обома мовами, практично не змінилася – 18% у 2020 році і 19% у 2025.

Також під час опитування ставили питання, чи має вивчатися в школах російська.

58% відповіли, що її не треба вивчати взагалі, а 29% зазначили, що російську треба вивчати на такому ж рівні або менше, ніж інші іноземні мови.

6% респондентів вважають, що на російську треба виділяти менше часу, ніж на українську, але більше, ніж на інші іноземні мови, і лише 3% - що вивченню російської треба приділяти стальки ж часу, скільки й української.

Цифри демонструють зміни у порівнянні з 2019 роком: тоді 8% опитаних вважали, що російську не треба вивчати взагалі, 25% - що її вивчення має відбуватися на рівні з іншими іноземними мовами або менше, 26% - що вивченню російської треба приділяти менше часу, ніж українській, але більше, ніж іншим іноземним мовам, і 30% були переконані, що російська має вивчатися на рівні з українською.