Мій тато зарізав мою маму, але мені довелося повернутися жити до нього

Батько Джемми Ахерн убив її матір, завдавши їй 36 колотих ран, але після його звільнення з в'язниці, дівчині довелося повернутися до нього.

Їй було лише три роки, коли її батько з ножицями напав на її маму у 1992 році.

Суд визнав його винним у ненавмисному вбивстві, і після того, як він відбув половину свого чотирирічного терміну, він повернув собі опіку над Джеммою. Дівчинці тоді було шість років.

Джемма, якій зараз 36 років, закликає до введення в дію Закону Джейд, який має позбавляти батьківських прав у разі вбивства одним із батьків другого.

Активісти кажуть, що це слід зробити терміново, щоб захистити дітей, які втратили близьких, тоді як міністерство юстиції Великої Британії заявило, що закон набуде чинності до кінця року.

"За весь цей час мої інтереси і моє благополуччя ніколи не були важливішими за інтереси батька", – сказала Джемма.

Її мати Керол Квінтон, якій тоді було 26 років, отримала 36 ножових поранень, зокрема 11 у серце. На неї напав з ножицями її чоловік в будинку, в якому вони жили разом з їхньою донькою.

Джемма каже, що її мати зустрічалася з кимось іншим, і шлюб був у скрутному становищі. Після вбивства дружини, за словами Джемми, батько відвіз її до поліцейської дільниці і сам здався правоохоронцям.

Під час судового розгляду в Королівському суді Манчестера він стверджував, що не пам'ятає смертельного нападу, який стався під час їхньої суперечки.

Після визнання винним у ненавмисному вбивстві чоловіку винесли вирок - чотири роки позбавлення волі. Суддя сказала, що ці дії були нехарактерними для нього і що він здається порядним молодим чоловіком, повідомляє Bury Times.

Поки батько Джемми відбував покарання, дівчинка недовго жила зі своїми бабусею та дідусем по материнській лінії.

Потім її батько вирішив, що вона повинна жити з його батьками, а коли він вийде з в'язниці, повернутися до нього.

Він мав повну батьківську опіку над нею, і виховував її разом з її мачухою.

У дитинстві, підлітковому та юному віці Джемма, як вона каже, була "на автопілоті" і ні в чому не сумнівалася.

"Моє дитинство було придушенням усього", – сказала вона.

"Коли я почала краще розуміти, що відбувається, у мене виникли серйозні проблеми з психічним здоров'ям".

"Я була у дуже поганому стані, ця травма приголомшила мене".

Дівчині поставили діагноз складний посттравматичний стресовий розлад та РДУГ в результаті травми, спричиненої цією ситуацією.

Лише у свої 30 років Джемма почала детально досліджувати те, що сталося.

Що таке закон Джейд?

Закон Джейд названий на честь Джейд Ворд, на яку у 2021 році напав її колишній партнер Рассел Марш у їхньому будинку в Північному Уельсі, коли їхні четверо дітей спали в сусідніх кімнатах. Марш завдав Джейд колотих ран і задушив її.

У 2022 році Марша засудили до щонайменше 25 років тюрми за вбивство. Родина Джейд була шокована, коли він почав просити у них фотографії та шкільні звіти дітей з в'язниці.

Вони виявили, що він все ще мав батьківські права. Згідно з чинним законодавством Британії, з вбивцями необхідно консультуватися щодо рішень, які стосуються їхніх дітей, як-от здоров'я, освіта та подорожі.

Разом з іншими друзями родина Джейд розпочала кампанію за позбавлення Марш батьківських прав та призупинення прав усіх батьків, які вбивають своїх партнерів, з ким у них є діти.

Вони досягли успіху, і в травні 2024 року розділ 18 Закону про жертв та ув'язнених 2024 року - Закон Джейд - став одним з останніх, ухвалених перед загальними виборами.

Однак, майже через два роки він досі не набув чинності.

На той час уряд Великої Британії заявив, що закон захистить дітей, запобігаючи надмірному впливу вбивць на їхнє життя.

Це правило застосовуватиметься будь-кого, кого засудили за ненавмисне чи умисне вбивство без обтяжуючих обставин особи, з якою вони спільно несуть батьківську відповідальність. Виняток становлять випадки, коли жертви домашнього насильства вбивають своїх кривдників.

Але родина Джейд була шокована, дізнавшись, що закон залишається нечинним і його ще не використовують для захисту сімей жертв.

"Я думала, що жодній іншій родині не доведеться пережити те, що довелося пережити нам", – сказала її мама Карен Робінсон.

Джемма вважає, що життя з батьком було для неї "дуже шкідливим" і стало, за її словами, майже "довічним вироком".

Вона вважає, що діти повинні потрапляти до родини матері, якщо це можливо, за значної підтримки з боку служб у справах дітей та їхньої школи.

"Коли знаєш правду, менше шансів, що ти виростеш і почнеш сумніватися. Тож дитина, яка добре поінформована у спосіб, який відповідає її віку, має більше шансів вирости з меншими проблемами психічного здоров'я", – сказала вона.

Джемма сказала, що про смерть матері та її обставини вдома ніколи не говорили.

"Ти ніби шукаєш найкраще в людях, і ти біологічно пов'язана зі своїми батьками", – сказала вона.

Джемма працювала в бізнесі свого батька, поки не пішла звідти, коли їй був 31 рік.

Вона зустріла свого партнера і переїхала до Північного Уельсу. З часом вона почала сумніватися в багатьох речах, про які їй розповідали.

"Перебуваючи далеко, я почувалася безпечніше", – сказала вона. Їй знадобилося півтора року, щоб дізнатися, що насправді сталося. Після цього вона розірвала зв'язки з батьком та його родиною.

Міністерство юстиції Великої Британії заявило, що впроваджує Закон Джейда "якомога швидше та безпечніше", і він набуде чинності до кінця 2026 року.

"Наші найглибші співчуття родинам цих жертв", – йдеться у повідомленні.

Виконавча директорка благодійної організації Children Heard and Seen Сара Берроуз сказала: "Деякі діти переживають жахливі речі – втрачають одного з батьків через домашнє вбивство, а другий потрапляє в тюрму".

"Діти та ті, хто піклується про них, стають забутими жертвами після випадків домашнього насильства".

"Закон Джейда має бути впроваджений терміново, щоб винні в домашньому насильстві автоматично втрачали батьківські права після засудження".