Залізничне сполучення з Харковом. Що йому загрожує і які потяги скасували

Укрзалізниця тимчасово обмежує сполучення Київ - Харків. Через перебої з енергопостачанням поїзди Інтерсіті зупинятимуться у Полтаві. Далі до Харкова їхатимуть лише спальні вагони.

Обмеження Інтерсіті стосується саме ділянки Полтава - Харків. Там упродовж останніх тижнів, як нагадали в УЗ, поїзди курсували з резервними тепловозами. Це призводило до постійних затримок.

"Для зручності пасажирів і більш вчасного прибуття графіки руху скориговано – запроваджено стикувальні маршрути", – зазначили в УЗ.

У компанії додають, що інші маршрути Укрзалізниці з і до Харкова курсують без змін, а маршрути Інтерсіті планують відновити там до кінця березня.

"Тривають відновлювальні роботи, а також посилені безпекові заходи для відновлення повноцінного курсування поїздів Інтерсіті", – йдеться у повідомленні залізниці.

Проте первинна причина обмеження сполучень і затримок поїздів Укрзалізниці – загроза обстрілів залізниці, які росіяни почали регулярно здійснювати від початку року.

Зокрема армія РФ здійснила удар по залізниці минулого тижня, в ніч на 14 березня на Харківщині. Тоді, як повідомили в УЗ, уламки російського безпілотника пошкодили локомотив приміського потяга, через що поранень дістали машиніст та його помічник.

"Задля безпеки ми робили вимушені зупинки та евакуйовували пасажирів і бригади. За рахунок злагодженої роботи залізничників й вправності Сил оборони жертв вдалося уникнути", – написали тоді в УЗ.

Того ж дня, як повідомили в ДСНС, російський дрон вдарив по приміському потягу поблизу Сум.

Внаслідок атаки загорілася кабіна машиніста, та обійшлося без постраждалих.

Нові протоколи безпеки Укрзалізниці

Через посилення російських атак Укрзалізниця оновила свої протоколи безпеки.

Про це 10 березня повідомив голова правління компанії Олександр Перцовський, який заявив, що "залізничні сполучення – це зона ризику".

По-перше, як повідомив керівник УЗ, при виявленні загрози поїзди можуть тимчасово зупинятись, або може оголошуватись евакуація.

"Це не зупинки, коли просто у регіоні оголошено тривогу, це зупинки, коли ризики є суттєвими, тож реагувати слід швидко, – написав він. – Найчастіше це відбувається на станціях із укриттями але, у разі потреби, безпосередньо на перегоні".

За словами Перцовського, спеціальні моніторингові групи аналізують кожну атаку, щоб мінімізувати ризики.

"Не розкриватиму зайвого, але "під капотом" безпечних подорожей працює велика команда: моніторингові групи, диспетчери, спеціалісти безпеки", – зазначив він.

По-друге, за словами Перцовського, понад 4 000 працівників бригад пройшли спеціальне навчання з евакуації.

"Вагони дооснащуються необхідним обладнанням, готуються пам'ятки, персонал регулярно проходить додаткові тренування", – сказав він.

Зрештою керівник УЗ закликав пасажирів не планувати пересадки "впритул", особливо міжнародні.

"Закладайте 2-3 години запасу між рейсами. У більшості випадків цього достатньо", – зазначив він.

Нові протоколи безпеки мали змогу перевірити на собі вже чимало українців. Своїм досвідом діляться зокрема користувачі мережі Threads, яким серед ночі довелося залишити потяг через повітряну тривогу.

"Провідниця ходить по вагону, стукає до купе і повідомляє, що оголосили евакуацію з потяга. Всі ж пасажири швиденько почали збиратися і виходити. Хвилин через десять, коли вже всі вийшли, провідниці повиносили з вагонів ковдри для людей. Це було просто спасіння", – розповідає одна з дописувачок.

Зрештою у соцмережах розгорілися дискусії: поки одні користувачі вимагають відповідей, чи чекатимуть на них потяги у разі міжнародних пересадок, інші – просто обурюються.

"А в чому сенс виводити людей під відкрите небо? Ви стоїте біля потягу буквально. Логіки в цьому 0. Але це питання до Укрзалізниці, а не до пасажирів звичайно", – вважає одна з дописувачок у Threads.

У відповідь їй дехто стверджує, що таким чином Укрзалізниця "скидає з себе відповідальність", нібито компанія не муситиме платити компенсацію, якщо постраждалий не був у вагоні.

"Люди, мабуть, не мають уявлення, як швидко згорає потяг, де вікна не відчиняться сто років і два виходи на сто людей", – пише одна з користувачок Threads.

Попри критику, все ж чимало українців дякують працівникам УЗ і стають на їхній захист.

"Через нічну атаку кілька годин стоїмо на місці і чекаємо, щоб продовжити рух потяга. Тим часом Укрзалізниця привозить для пасажирів борщ та сендвічі, щоб не були голодними", – йдеться в іншому дописі.

Російські атаки на потяги

Наприкінці січня Росія атакувала шахедами потяг, що прямував з Харківщини на Закарпаття. За даними правоохоронців, російська армія вдарила трьома безпілотниками типу "Герань-2".

Два влучання прийшлися біля потягу, ще одне – у вагон. Внаслідок атаки загинули шестеро людей.

Після цього обстрілу Укрзалізниця оголосила про тимчасове обмеження низки сполучень, зокрема на Харківщині. Крім того, як повідомили в УЗ, у прифронтових регіонах можливі позапланові зупинки.

Про чергові атаки на потяги повідомив 3 березня Олексій Кулеба, віцепрем'єр-міністр з відновлення.

Він розповів, що росіяни спробували на ходу атакувати дроном пасажирський потяг Дніпро - Ковель. Під час атаки ніхто не постраждав.

"Залізничники швидко застосували протоколи безпеки: зупинили поїзд та превентивно евакуювали пасажирів. Завдяки чому ворожий БПЛА влучив за кілька метрів від локомотива", – розповів Кулеба.

На наступний ранок, російський безпілотник влучив у порожній поїзд на Миколаївщині.

"Моніторингова група Укрзалізниці вчасно зафіксувала безпілотник у повітрі та евакуювала людей. Обійшлося без жертв, поранено оглядача поїздів", – заявили в УЗ.