"Ще по одній". Мадс Міккельсен розкрив секрет, як знімають сцени пиятики

Данська комедійна драма "Ще по одній", яка йде в українському прокаті, надзвичайно переконливо показує стан алкогольного сп'яніння. Але чи випивали актори під час зйомок і як взагалі знімають такі сцени в кінематографі.

Дивлячись на хорошу акторську гру, ми часто забуваємо, що перед нами люди, які вимовляють свої репліки перед камерою і якими керує режисер, що сидить поруч. Ми щиро віримо, що вони дійсно страждають, радіють або шалено закохаються - напевно, в цьому і є магія кіно.

Останній фільм, який не викликає сумнівів у правдивості того, що відбувається на екрані, - це "Ще по одній" (Druk) данського режисера Томаса Вінтерберга ("Свято", "Полювання").

Зворушлива трагікомедія, головну роль в якій виконав Мадс Міккельсен ("Казино Рояль", "Доктор Стрендж"), є претендентом на "Оскар" у номінації найкращий фільм іноземною мовою від Данії.

Герой Міккельсена, шкільний вчитель, який переживає класичну кризу середнього віку, разом із друзями вирішує провести експеримент. Чи стане життя простішим, якщо щодня підтримувати у собі певний рівень алкогольного сп'яніння?

Сцени, в яких герої фільму добряче напідпитку (насамперед видатний танець Мадса Міккельсена в кінці фільму), зняті так переконливо, що у багатьох глядачів виникло питання, а чи не допомагали собі актори під час зйомок однією-другою чаркою.

Відповідь - ні. "Про це одразу була чітка домовленість", - розповідає Мадс Міккельсен в інтерв'ю BBC Culture у Zoom.

"Якщо ви знімаєте одну-дві сцени, коли герой дуже п'яний, ви можете випити трохи пива, щоби увійти у роль, але ми знімали такі сцени протягом 60 днів - це просто неможливо", - каже актор.

"Були також дні, коли ми протягом трьох годин знімали сцену пиятики, а потім працювали над наступною, де ми мали бути тверезими і за кермом. Отже, навіть пиво було неможливим", - додає Міккельсен.

Сам режисер стрічки має ще більш категоричну позицію з цього приводу.

Під час телефонної розмови з Копенгагена він пояснив, що актори не повинні бути п'яними, коли грають такі сцени, бо це вже аматорство.

"Як і будь-яка гра, яка виглядає переконливо на екрані, це - результат напруженої роботи та багатьох дублів", - зазначив Вінтерберг.

Ми чули історії про акторів, які на підпитку грали тверезих персонажів. Але п'яного, здається, краще грати у тверезому стані.

Тут складно не згадати історію британського актора Річарда Е. Гранта, який знявся в культовому фільмі "Вітнейл і я". До зйомок у стрічці Грант жодного разу не пробував алкоголю, тому що мав алкогольну непереносність.

Однак сценарист Брюс Робінсон вирішив, що для ролі пияки Вітнейла актору все ж таки потрібен цей досвід. Грант слухняно випив дві пляшки шампанського і провів кілька абсолютно жахливих годин, поки його дружина запитувала: "Чи достатньо він вжився у роль?"

На відміну від нього, актори "Ще по одній" були знайомі з дією алкоголю. Як зазначив Міккельсен, "Ми всі мали за плечима достатньо знань про те, як випивати".

Попри це, Вінтерберг деяку підготовку їм все ж таки влаштував. Під час репетицій актори протягом двох днів по-справжньому випивали і знімали себе на камеру. Вони також виміряли рівень алкоголю в крові за допомогою алкотестерів, так само як це робили герої стрічки.

Після цього вони ретельно вивчили запис, щоби їхня гра в кожній сцені відповідала рівню сп'яніння. За словами Міккельсена, дивитися запис було також досить повчально.

"Після пари банок пива, тобі не здається, що ти виглядаєш сп'янілим. Однак коли дивишся на це з боку, бачиш, як змінюються голоси людей, як розмова стає голоснішою, а рухи менш впевненими. Граючи ці сцени, я трохи сутулився, менше тримав поставу".

Героїв у стані алкогольного сп'яніння можна побачити у безлічі класичних фільмів.

Мабуть, два найкращих приклади - це Тісю Рю у "Токійській повісті" Одзу Ясудзіро та Гамфрі Богарт у "Касабланці".

Щоправда, на відміну від Річарда Е. Гранта, Богарту не треба було "вживатися в роль".

Він був відомим випивакою, і навіть ходила легенда, що перед смертю актор жалкував: "Не треба було переходити зі скотчу на мартіні".

За сюжетом "Ще по одній", написаному Вінтербергом і Тобіасом Ліндхолмом, четверо чоловіків щодня збільшують дозу алкоголю.

"У нас була шкала оцінки алкогольного сп'яніння, якою користується поліція", - розповідає Вінтерберг.

"Вона досить специфічна. При концентрації алкоголю в крові 0,09% - ви стаєте трохи сонливим, 0,1% - емоційним, 0,11-0,12% - можете почати співати. Тут ціла система".

Як правдиво зіграти п'яного?

"Якщо вам треба зіграти людину на підпитку, згадайте, як у реальному житті ви з усіх сил намагаєтесь виглядати тверезим, - розповідає Міккельсен. - Ваші рухи стають повільнішими, підкреслено обережними і точними".

Наступний етап - це коли "ніхто нікого більше не слухає, всі розмовляють дуже голосно". І це ще одна причина, чому актори мають залишатися тверезими під час зйомок. "Інакше режисера вже ніхто не почує".

Ну а остання стадія - п'яний у дим - це вже сюжет багатьох комедій або трагедій. Але як розповідає сам Міккельсен, він не дивився інші фільми для натхнення.

Натомість переглядав ролики у YouTube, "серед яких чомусь виявилося багато росіян, які знімали себе п'яними".

Але Міккельсен і його колеги помітили інше. "Коли ви бачите відео, на якому п'яні люди б'ються, це виглядає як погана комедія. Але реальні сцени - це забагато для кіно. Існують обмеження, але ми дійшли до самої межі".

"Мадс цього не робив, - додає Вінтерберг. - Він вище цього".

Актори також використовували "дуже болючі" краплі для очей, щоби надати їм природного почервоніння, і одягали наплічники, коли мали врізатися у стіни.

Зрештою алкогольне сп'яніння може бути дуже небезпечним.

В одній з найкращих "п'яних" сцен у кінематографі у фільмі One A.M. "Протягом ночі" Чарлі Чаплін приголомшливо падає навзнаки, не зламавши жодної кістки.

У "Ще по одній" на підлогу підкладали мати, щоби актори могли спокійно падати, якщо в них виникне бажання.

"Дуже п'яні люди, коли падають, не підставляють руки, вони підставляють зуби або обличчя, - зазначив Міккельсен. - Тому ми обов'язково стелили мати".

Вінтерберг, однак, переконаний, щоби зіграти п'яну людину, найголовніше - це обдурити не глядача, а себе. На початку фільму є сцена пивних змагань серед підлітків. Пиво було безалкогольне, розповідає Вінтерберг, але молоді актори так захопилися атмосферою, що буквально "з'їхали з глузду".

Такий самий ефект спостерігали й виконавці головних ролей під час однієї бурхливої сцени у пабі. "Це - реалістична ілюзія. Мозок думає, я перебуваю в обставинах, в яких я зазвичай буваю п'яним, і ви починаєте відчувати цей стан".

Можливо, у певному сенсі актори були п'яними, просто їм вдалося це зробити без краплі алкоголю.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Culture.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

--