Як на Балканах стримують наплив мігрантів у ЄС

На територію ЄС біженці та мігранти потрапляють переважно через Балканський півострів та Італію. Їх найбільше із Сирії, Афганістану та Іраку – держав, які останні роки потерпають від збройних конфліктів.

Frontex (Європейське агентство з охорони зовнішніх кордонів країн-членів ЄС) заявило, що приплив мігрантів від січня до липня 2015 збільшився майже втричі, якщо порівняти з минулим роком. Їхня кількість сягнула 340 тисяч. Це тисне на кордони країн ЄС, зокрема в Італії, Греції та Угорщині.

На Балканах такі люди спочатку потрапляють до Греції. Хоча Греція є членом ЄС, мігранти там не затримуються, оскільки прагнуть потрапити в Західну Європу, здебільшого до Німеччини, Швеції, Данії та Великої Британії.

Щодня сотні, інколи і понад тисячу мігрантів, нелегально перетинають кордони Греції, Македонії та Сербії, згодом дістаються Угорщини.

Журналістам вони розповідають, що зі своєї батьківщини до ЄС втікають від війни та бідності.

З 1 січня 2015 року до Сербії потрапили близько 90 тисяч переселенців.

У зв'язку з напливом великої кількості мігрантів, які блокували залізницю, минулого тижня уряд Македонії на прикордонних територіях вирішив запровадити надзвичайний стан і тимчасово перекрити південний кордон. Але в неділю кордони знову відкрили.

У п'ятницю були сутички між македонською поліцією та мігрантами, які спробували перетнути грецько-македонський кордон. Близько десяти мігрантів були поранені світлошумовими гранатами.

Балкани – не кінцева мета

У кожній з балканських країн переселенців реєструє міліція, яка спрямовує їх у міграційні центрі. Але вони покидають ці місця і намагаються потрапити до Угорщини, яка має прямий вихід до економічно більш розвинених країн ЄС, де люди просять політичного притулку.

Мігранти їздять автобусами, поїздами, навіть пішки йдуть цілими сім'ями. Вони сплять на авто- та залізничних вокзалах, в звичайних парках. Їм важко було пересуватися цього літа, оскільки температура на Балканському півострові сягала близько 40 градусів.

На запитання, чому мігранти обирають складний маршрут через Македонію та Сербію, а не через Болгарію та Румунію, які є членами ЄС, місцевим ЗМІ вони розповідають, що там до них влада "суворіше ставиться".

У серпні прем'єр-міністр Сербії Александар Вучич у Белграді відвідав місця, де тимчасово зупиняються переселенці, і заявив, що неподалік столиці планують відкрити тимчасовий центр, в якому зможуть жити до 3 000 мігрантів і де їм даватимуть необхідні для життя речі.

Попри те, що мігранти не планують залишатися у Сербії, представник Делегації ЄС у Белграді Оскар Бенедикт позитивно оцінив дії сербської влади щодо біженців.

Ґоран Мілетич з сербської організації "Захисники громадянських прав" сказав ВВС Україна, що сербська влада нібито "маніпулює кризою мігрантів" і пробує представити картину, яка не відповідає дійсності.

Пан Мілетич вважає, що влада намагається довести ЄС, що у Сербії поважають права людини на відміну від Угорщини, яка "відгороджується від мігрантів".

"До цієї кризи у Сербії було декілька тисяч людей з регіонів збройних конфліктів, таких як як Афганістан та Сирія, які не хотіли їхати звідси і просили політичного притулку в Сербії. Але Сербія не затвердила належним чином всі процедури для шукачів притулку на законодавчому рівні", – каже Ґоран Мілетич.

У Сербії протягом 2014 року подали понад 13 тисяч заявок на політичний притулок. До грудня минулого року тимчасову картку для перебування у Сербії отримали 450 людей, а сам політичний притулок - лише чотири особи.

"Угорська стіна"

У липні Угорщина почала будувати загорожу вздовж кордону із Сербією, аби стримати мігрантів з тієї країни.

Будапешт також планує розмістити додаткові підрозділи поліції, щоб посилити контроль над кордоном із Сербією.

Представники угорського уряду заявляли, що країна більше не може чекати, поки Євросоюз намагається знайти вирішення проблеми.

Ідеться про відрізок кордону завдовжки 175 кілометрів, на якому, за повідомленнями, до листопада планують побудувати майже чотириметровий паркан.

Уряд Угорщини провів кампанію, під час якої на вулицях з'явилися рекламні щити із гаслами на кшталт: "Якщо ви прибуваєте до Угорщини, не відбирайте в угорців роботу".

Це спричинило багато суперечок в країнах ЄС та на Балканах. ООН підготувала свою кампанію соціальної реклами про мігрантів, які успішно інтегрувалися в угорське суспільство.

В сусідній Сербії спорудження бар'єру у частини населення викликало обурення. Паркан з дроту тут часто порівнюють із Залізною завісою або Берлінським муром, який півстоліття розділяв Європу.

Мешканці міста Суботиця розповіли, що мігрантів у місті багато. Вони готові платити за перевезення до кордону немалі суми грошей. Чимало місцевих на тому заробляють.

Журналістка з Суботиці Лариса Ініч сказала ВВС Україна, що мігранти не затримуються у цьому прикордонному сербському місті, а одразу з автобусів та поїздів прямують на таксі або пішки до "зеленого" кордону з Угорщиною.

"Мені особисто було гидко, коли почула, що планують будувати загорожу вздовж кордону із Сербією", – сказала журналістка.

Пані Ініч каже, що будівництво паркану на кордоні викликало суперечливу реакцію в Суботиці. Деякі волонтери допомагала мігрантам харчами та водою. Інші, в тому числі і представники місцевої влади, - позитивно сприйняли спорудження бар'єру як засобу стримати мігрантів.

Місцеву владу в Суботиці очолює коаліція Союзу воєводинських угорців, думки яких з регіональних питань близькі до політичних позицій партії прем'єра сусідньої Угорщини Віктора Орбана, та Сербської прогресивної партії, яка є правлячою у країні.

Журналістка з Суботиці каже, що ситуація з переселенцями у ЗМІ та серед певної частини місцевого населення викликає радикальні настрої. "У розмовах з людьми в кафе доволі часто можна почути расистські висловлювання", – пояснює вона.

Балканські заявки

Балкани є не лише транзитним шляхом для мігрантів, але і регіоном, де раніше і так була велика кількість шукачів політичного притулку у ЄС, здебільшого - через розвал Югославії.

Найбільший приплив мігрантів з колишньої Югославії відбувся у 1992 році, коли тривала війна у Хорватії та Боснії й Герцеговині. Тоді у Німеччині політичний притулок шукали майже 440 тисяч людей.

Хвилі міграцій з регіону до ЄС тривали і після збройних конфліктів.

Косово у 2014 році залишили близько 24 тисяч людей, більшість із яких покидали регіон через безробіття та бідність. Серед шукачів притулку є й чимало ромів з балканських країн.

Кореспондент сербського тижневика "Време" в Бонні пише, що у першій половині цього року в Німеччині політичний притулок з Сербії, Косово, Албанії, Македонії та Боснії пробували отримати понад 78 тисяч осіб. Але процес розгляду заявок на притулок у Німеччині триває повільно, переважно - це понад п'ять місяців. На цей час, як пише сербський тижневик, мігрантам надають помешкання, харчування та фінансову підтримку у 150 євро на місяць.