Перемитництво людей: життя на продаж

Мільйони чоловіків, жінок і дітей у світі є жертвами перемитників. Людей, немов товар, купують і продають для сексуальної експлуатації або рабської праці.

Ця торгівля охопила всю планету і перетворилася на прибутковий бізнес. Згідно з оцінками постійного представництва Міжнародної організації праці (МОП), рабська праця щороку генерує 150 мільярдів доларів нелегальних прибутків. Дві третини - $99 млрд - надходить від сексуальної експлуатації.

Але хто вони, люди, що стоять за цими цифрами? Кемі і Білікісу з Нігерії, Джейн з Британії і Габбі зі США розповідають, як вони потрапили в неволю до торговців людьми.

Історія Кемі (Нігерія)

З багатьох тисяч жінок і дівчат, які стають жертвами перемитників людей у країнах Західної Африки, більшість опиняються у Європі.

Управління ООН з наркотиків і злочинності (УНЗ ООН) підрахувало, що на західноафриканські жертви торговців людьми, переважно в Нігерії, припадає майже 10% жінок, яких змушують до проституції у країнах Західної Європи.

Ключову роль у торгівлі в Нігерії відіграє місто Бенін-Сіті на півдні Нігерії, де є розгалужена мережа перемитництва.

Там торговці живим товаром шукають дівчат, яких зваблюють обіцянками роботи чи освіти за кордоном. Жертвам пропонують фальшиві документи і кажуть, що їм треба буде лиш оплатити вартість транзиту після того, як вони потраплять до країни призначення.

Після того дівчат часто змушують до різних ритуалів, щоб забезпечити їхній послух.

Одна жінка, яка в минулому продавала дівчат у рабство в Бенін-Сіті, розповіла, як перемитники брали в дівчат одяг, пасмо волосся з голови, з-під пах і з лобка, щоби потім віддати все це шаманові для обряду, який мав гарантувати повернення боргу.

"Коли в них усе це беруть для традиційного обряду, то дівчата потім живуть з відчуттям страху", - розповіла колишня перемитниця.

Кемі - одна з тих дівчат, що повірили обіцянкам перемитників. Їй обіцяли роботу і нове життя в Італії - все необхідне для того, щоб допомогти сім'ї.

"Мені казали: "Ми допоможемо тобі змінити життя. Ми тільки хочемо твого щастя", - розповіла дівчина BBC.

Коли вона прибула до Італії, Кемі, вірна Католицької церкви, дуже швидко побачила, що реалії її нового життя у Європі дуже далекі від того, що їй обіцяли.

Їй сказали, що вона має працювати повією. Хоча вона спершу відмовлялася, однак після того, як у дівчини забрали телефон і морили її голодом, вона почала слухняно робити те, що їй наказували.

"Мені довелося працювати три роки і три місяці", - каже вона.

За весь той час Кемі заплатила перемитникам 27 000 євро ($30 000), але їм і цього було мало.

Згодом Кемі знайшла в собі мужність вирватися і втекти до друзів. Однак влада Італії депортувала її на батьківщину, до Нігерії.

Кемі вирішила не повертатися до своїх родичів.

"Мені було соромно повертатися додому, - розповіла заплакана дівчина. - Мені було соромно повертатися ні з чим".

Травмована пережитим, вона переповнена обуренням щодо торговців людьми.

"Це лихі люди, - каже вона. - Жінка, яка мене послала в Італію, має двох доньок. Вона їх посилає вчитися в найкращі школи за ті гроші, які я заробляла їй власним тілом".

Історія Білкісу і Джейн, Британія

Сотні дівчат, нелегально вивезених з Нігерії, потрапляють і до Великої Британії, де зазнають сексуальної експлуатації або домашнього рабства.

Приблизно 244 із 2000 потенційних жертв перемитників, які потрапили до уваги британської влади в 2014 році, були громадянами Нігерії, згідно з даними Національного агентства боротьби зі злочинністю. Це на 31% більше порівняно з попереднім роком. Єдина країна з більшим числом потенційних жертв перемитників - Албанія.

Білкісу - одна з дівчат, які потрапили до Британії з Нігерії обманним шляхом. Їй було 15 років, коли вона стала фактичною рабинею. Вона працювала з ранку до ночі майже десять років без жодної платні.

Їй обіцяли, що вона житиме в домі її дядька і здобуватиме в Британії освіту, що вона зможе щось заробити і висилати гроші додому. Дівчина поїхала з Нігерії за кращім життям.

Однак у Британії вона стала безкоштовною служницею і нянею в домі її дядька. Вона починала працювати о 05:00, а завершувала не раніше 21:00.

"Відправити дітей до школи, помити їх, нагодувати сніданком, попрасувати одяг, - описує дівчина свій робочий день. - А також приготувати одяг для тітки і дядька, бо їм треба добре виглядати на роботі".

Упродовж дня Білкісу прибирала в чотирикімнатному будинку родичів. Якщо тітці щось не сподобалося, то вона била дівчину.

"Мені було самотньо... Знаєте, коли потрапляєш у яму, а там немає світла - сама темрява. Скрізь темрява. От і мені так було".

За дев'ять років, які Білкісу працювала на родину її дядька, вона не мала жодного вільного дня і не отримала ні копійки грошей.

Згодом, коли їй було вже за 20, дівчина здійснила кілька відчайдушних спроб знайти допомогу. Їй допоміг вирватися з домашнього рабства священик місцевої церкви.

Але дівчині, у якої вкрали дитинство, досі важко спілкуватися з однолітками.

"Я вже не вмію знаходити друзів, - пояснює Білкісу. - Заподіяна мені кривда досі болить. Мені здається, вона ятритиме душу завжди".

"Передавали з рук у руки"

На відміну від Білкісу, багато дітей, які стають жертвами перемитників у Британії, купують і продають усередині країни. Згідно з підрахунками британського уряду, так зараз експлуатують 13 тисяч дітей.

Джейн було 13, коли її спершу звабили, а тоді почали чинити над нею наругу дорослі чоловіки, які згодом її возили по всій країні.

Все почалося, коли вона ще була школяркою. Чоловік за 70, який добре знав про її сімейні негаразди, почав пропонувати їй подарунки і катати на своєму автомобілі.

Згодом він почав вимагати від неї сексуальні послуги як плату за його щедрість, а з часом почав передавати дівчину іншим чоловікам з азійської громади.

На початку всі вони возили її, давали їй наркотики і фотографували її голою, розповідає дівчина. Однак згодом наруга посилилася.

"Через кілька тижнів старший чоловік закривав мене на ключ із чоловіками, які хотіли сексу. І вони знімали все це на відео, фотографували, вони давали мені наркотики".

Згодом Джейн почали передавати для розваг іншим групам чоловіків з різних куточків країни - подекуди віддалених. Зустрічалися чоловіки на автозаправках і передавали дівчину з однієї машини в іншу.

Коли дівчина заперечувала, то чоловіки її били і погрожували розправою родині.

"Вони викидали мене з машини. Мені підпалювали волосся, калічили обличчя. Мене намагалися облити бензином і підпалити", - розповідає дівчина.

Джейн каже, що тепер у неї низка травм черепа і носа та пошкодження внутрішніх органів.

"Я боялася того, що зі мною відбувалося. Мабуть, через те, що це почалося в такому ранньому віці, я переконала себе, що заслуговую на таке ставлення".

Наруга над Джейн тривала дев'ять років. Часом таке діялося кожного дня. Часом - з перервою в кілька місяців. Її становище погіршувалося тим, каже дівчина, що ні поліція, ні соціальні служби не вірили в те, що вона є жертвою. Вона нарешті зуміла втекти від банди, коли вийшла на зв'язок з "Армією спасіння".

"Я не мала, що їм особливо розповісти, але вони все зрозуміли і сказали: "Ти ні в чому не винна, ми тобі допоможемо".

"Вже через дві години по мене приїхала машина і забрала мене в безпечне місце", - розповідає Джейн.

Розповідь Габбі, США

Подібне існує і в США, де десятки тисяч дітей стають жертвами перемитників, які продають їх у сексуальне рабство. Федеральне бюро розслідувань (ФБР) каже, що екслуатація дітей у країні досягла "рівня епідемії".

Габбі з міста Балтимор каже, що наруга почалася для неї з дому. Кривдником був її рідний батько, який почав сексуальні домагання до Габбі, коли їй було вісім років. Наруга тривала до часу, як дівчині виповнилося 12. За її словами, це позначилося на всіх її подальших стосунках з чоловіками.

"Я дуже рано усвідомила, що через секс можна домогтися чогось, чого тобі хочеться чи чого тобі треба", - каже вона.

За словами Габбі, вона пристрастилася до наркотиків і закохалася в наркозалежного, який із часом підштовхнув її до проституції.

"Я навіть не вагалася, бо вважала, що перед тим він довго мною опікувався, а крім того, я йому довіряла. Мабуть, у тому і полягав його план, щоб викликати в мене довіру, щоб не було і тіні сумніву".

Габбі дуже швидко усвідомила, що такий "хлопець-сутенер" не був чимось надзвичайним, бо бачила на вулиці багато неповнолітніх дівчат, які експериментували з різними наркотичними речовинами, а потім потрапляли до рук сутенерів і змушені були продавати своє тіло за гроші.

"Сутенер сидить собі в машині на певному перехресті, де змушує її працювати, щоб вона знала: він близько. Вона перелякана і не може втекти. Знаєте, коли я цим займалася, то там одночасно п'ятеро таких дівчат працювали".

Габбі зуміла втекти від проституції і покинути свого хлопця, а тепер проходить психотерапію, щоб залікувати психологічні травми від пережитого. Але, за її словами, вона зустріла багато молодих дівчат - заляканих, дезорієнтованих, які потрапили в такі стосунки, немов у пастки.

"І дуже часто їх затягує таке життя, і вони з однієї ситуації наруги потпрапляють в іншу, не усвідомлюючи глибини свого падіння, аж доки їм не трапиться хтось, хто може їм допомогти", - каже Габбі.

Веб-продюсери проекту - Лусі Роджерс, Домінік Бейлі і Джеррі Флетчер