Технології, які намагаються потрапити до голови

Кожен з нас має власні способи самодопомоги під час важкого дня на роботі – чашка дуже міцної кави, плитка шоколаду чи просто улюблена музика у навушниках.

Але сьогодні тим, хто щоденно бореться за продуктивність, пропонуються нові помічники – технологічні.

У минулому Вілл Геншелл грав на гітарі в R&B-групі Londonbeat. Тож, хоча він і не збирається нав'язувати іншим свої музичні уподобання, у нього є чітка думка про те, яку музику не варто слухати на робочому місці.

У вашому плейлісті – U2 чи Snoop Dog? Негайно вимкніть це, якщо хочете чогось досягти.

"Ці два види музики найбільше нас відволікають. Якщо подумати, саме ці виконавці користуються найбільшим комерційним успіхом – і це невипадково. Людей відволікає саме та музика, яка їм подобається", - каже Вілл Геншелл.

За підтримки нейронауковців пан Геншелл провів кількарічне дослідження того, яка музика активізує ділянки мозку, що відповідають за концентрацію.

Його дослідження показало, що найбільш сприятливою є нейтральна музика, яка не викликає ні захвату, ні відрази. Пісні з словами відволікають більше, ніж інструментальна музика.

За словами пана Геншелла, фокус у тому, щоб задіяти мозок рівно тою мірою, яка не заважає роботі.

На своєму вебсайті Focusatwill він зібрав ремікси композицій, які допомагають працювати. Користувачі можуть обирати з десяти категорій: класична музика, ембієнт, швидкий темп, акустична та інші. Також можна обирати бажаний рівень енергійності.

"Як виявилось, найбільш помічна музика для кожного своя", – каже він.

Наразі вебсайт має 300 тисяч підписників. Як стверджує пан Геншелл, середньостатистичний користувач проводить на сайті сім годин на день.

Новим користувачам надається місяць безкоштовного тестового доступу. Протягом цього часу вони отримують поради, що допомагають зрозуміти, яка музика підходить саме їм. Якщо система їм подобається, надалі вони оформлюють підписку за п’ять доларів на місяць.

У травні на сайті запустили окремий канал для людей, які страждають на синдром дефіциту уваги.

"У нашому світі треба постійно бути на зв’язку. Ми постійно на щось відволікаємось , – каже пан Геншелл. – Я зараз на пляжі біля каліфорнійського містечка Веніс, і чомусь усі навколо дивляться не на захід сонця, а у свої телефони. Що з нами сталося?".

"Нам дедалі важче на чомусь сконцентруватись. Тому я хочу створити технологію, яка б допомагала не марнувати час, а ефективно його використовувати, а також повернула нам усвідомлення себе".

Втім, не всі нейронауковці переконані у його правоті.

"Наскільки мені відомо, жодне дослідження ще не довело, що певні види музики сприяють концентрації", – заявив кореспондентові ВВС доктор Метт Волл з центру візуальних досліджень Imanova.

"Справді, під інструментальну музику працюється легше, ніж під пісні з словами, адже останні перетягують на себе ресурси нашої вербальної оперативної пам’яті. Але будь-яка стара інструментальна музика підійде однаково добре – а тиша, можливо, ще краще, якщо нам справді треба зосередитись", – додає він.

Цифровий "енергетик"

Три роки тому фахівці з інженерії і нейронауки з Стендфорду, Гарварду і Массачусетського технологічного інституту вирішили присвятити зусилля іншій розробці, для чого створили компанію Thync.

Як і творці сайту Focusatwill, вони прагнуть поставити новітні технології на службу розумовим ресурсам. Для цього вони придумали портативний пристрій, який, за їхніми словами, зможе буквально впливати на наш настрій.

"Ми можемо підключитись до нейронних з’єднань, що є у нас усередині, і запустити певну реакцію – скористатись силою розуму", – пояснює Іссі Голдвассер, один з засновників Thync.

Їхній прилад буде подібний до навушників, з’єднаних дротом з мобільним пристроєм з відповідною програмою. Фото цього дива ще не оприлюднене – компанія не хоче його показувати до офіційного запуску у 2015 році. Відомості про те, як саме він працюватиме, наразі теж фрагментарні.

Багато хто може подумати, що це трохи занадто, але інвесторам проект сподобався – на сьогодні розробники зібрали на нього 13 млн доларів.

Перемовини з Федеральним управлінням лікарських засобів, – інстанцією, якій нелегко догодити, – також протікають успішно, за словами пана Голдвассера.

"Ми ведемо з ними розмову, і наразі все добре", – сказав він нашому кореспонденту.

"Цей пристрій не порушує нічого у вашому організмі, – додає він. – Його ефект більше схожий на ефект від кави чи напою Red Bull".

Утім, нещодавно науковці з Оксфорду розкритикували інші пристрої, що здійснюють електричну стимуляцію мозку і вже доступні на ринку.

Рой Коен Кадош застерігає у Journal of Neuroscience: "На даному етапі не варто рекомендувати подібні пристрої для домашнього використання. Особисто я не раджу їх купувати, адже наразі це не лікування, а експериментальний інструмент".

Щодо доктора Волла, він переконаний у твердому науковому підґрунті нової розробки, але ще не може сказати, наскільки корисною вона буде для звичайних людей.

"Зараз важко казати щось напевно, адже продукт ще не вироблений і навіть інформації про нього мало", – сказав він кореспондентові.

"Від природи я схильний ставитись до таких розробок скептично й обережно. Справді, у лабораторних умовах вони показують стабільні результати і певною мірою "підвищують продуктивність", але загалом цей вплив досить невеликий і мало відчутний", - вважає вчений.

Нейромаркетінг

Експерти майже одноголосно заявляють, що прогрес у розумінні діяльності мозку і нервової системи призведе до появи нових технологій, спрямованих на покращення життя. Але наразі високотехнологічне виробництво, яке б базувалося на нейронауці, існує лише в зародку.

За словами пана Волла, особливо бракує надійних даних на підтримку нейромаркетингу – нової галузі, придуманої маркетологами для опису, приміром, такої діяльності, як у фірми Sensum. На замовлення клієнтів, представники фірми заміряють емоційну реакцію споживачів на різні елементи реклами.

"Я досить скептично ставлюся до таких речей і загалом до ідеї "тренування мозку". В цілому я дотримуюсь думки, що такі продукти надмірно й безпідставно "розкручені", - каже пан Волл.

"Більшість з них не мають за собою надійних наукових даних, і дуже сумнівно, що вони дають заявлений ефект", - додає він.