Експерти: Boeing збила ракета "земля-повітря"

У вівторок нідерландська комісія з безпеки оприлюднила попередній звіт про катастрофу малайзійського Boeing-777.

На прохання ВВС троє експертів з питань авіації - у Росії, Україні і Великій Британії - прокоментували перші офційні висновки експертів щодо того, що спричинило трагедію 17 липня над Донбасом.

В Україні це відставний офіцер сил ППО, працівник київського Музею авіації Валерій Романенко, у Росії - полковник запасу, головний редактор журналу "Арсенал Вітчизни" Віктор Мураховський, а у Британії - Джонатан Еял, директор програм міжнародної безпеки Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень.

Джонатан Еял

ВВС:

Джонатан Еял: Це дуже технічна доповідь. По-перше, вона неповна, попередня. Остаточні висновки опублікують десь через рік. Це технічна доповідь, яка мала дати відповідь на запитання: "Що збило цей літак?" Вона перекреслює багато теорій змови, що з'явилися в останні місяці, переважно з Росії і з боку проросійських сепаратистів в Україні. Автори доповіді стверджують, що літак був справний, ніяких технічних проблем у нього не було, не було ніякої змови, а літак збитий за допомогою вибухової речовини з високою швидкістю детонації. А багато отворів у фюзеляжі літака свідчать про те, що ракета не потрапила в сам літак, а вибухнула біля нього.

ВВС:

Джонатан Еял: Принаймні, на даному етапі все так і виглядає. Але в цій доповіді [лише] технічна сторона розслідування. Тепер слідчі зберуть разом усю інформацію про те, звідки приблизно міг бути випущений об'єкт, який потрапив у літак. Експерти висловлюють упевненість, що зможуть встановити це місце. Але на даному етапі слідчі всього лише хотіли з'ясувати, чи мали місце несправності або збої на борту літака, чи ж були якісь інші причини, які привели до катастрофи лайнера. На даному етапі таких свідчень немає.

ВВС:

Джонатан Еял: Думаю, так. Слідча комісія сказала, що тепер спробує визначити конкретне місце, звідки була випущена ракета. І ми вже знаємо досить багато речей, наприклад, конкретну висоту [на якій був збитий літак] - адже небагато типів ракет можуть досягати такої висоти і збивати літаки.

Віктор Мураховський

ВВС:

Віктор Мураховський: Технічною, військовою мовою це означає, що літак був вражений осколками або готовими вражаючими елементами бойової частини ракети невідомого типу - "земля-повітря" або "повітря-повітря" - чи снарядами автоматичної авіаційної гармати. Ось які з цього можна зробити висновки.

ВВС:

Віктор Мураховський: Або авіаційне, або наземне. Зрозуміло, що на висотах, на яких летів "Боїнг", це може бути тільки зенітна ракета - якщо тільки був наземний засіб. Зенітна артилерія до таких висот не дістає. Так що це може бути зенітна ракета "повітря-повітря" - або авіаційна гармата. Більш конкретно можна сказати тільки тоді, коли буде викладка деталей літака, коли будуть знайдені і представлені самі високоенергетичні вражаючі засоби. В цьому випадку можна буде з дуже великим ступенем імовірності, близької до 100%, сказати, чим саме був уражений лайнер, і навіть визначити тип і навіть рік виготовлення і марку, модифікацію бойового засобу.

ВВС:

Віктор Мураховський: Так, цілком правильно. Жодних інших варіантів тут бути не може. Тепер вони (нідерландці - ред.) однозначно підтвердили те, що експерти твердили давно: літак був уражений зовнішніми бойовими засобами.

ВВС:

Віктор Мураховський: Я думаю, вельми висока ймовірність. Практично напевно ці вражаючі елементи залишилися у внутрішньому обладнанні літака. Висока ймовірність і того, що хтось із членів екіпажу був уражений такими елементами ще в повітрі і від цього міг загинути. Треба дивитися дані судово-медичної експертизи. У тілах могли залишитися як самі елементи, так і ранові канали. Якщо по-серйозному вести розслідування, то достатньо знайти буквально кілька таких елементів, щоб зробити висновок з дуже високим ступенем достовірності про те, чим саме був уражений літак.

ВВС:

Віктор Мураховський: Так, там є унікальні для фахівців відмінності. Можна встановити не тільки тип ракети, але навіть модифікацію і, якщо поталанить, рік випуску.

ВВС:

Віктор Мураховський: Так, можна буде досить точно визначити. Вони, на жаль, не опублікували точні координати. Тобто вони сказали, що встановлено зовнішній вплив, а за часом і точним координатам можна буде оцінити, звідки літак був уражений, якщо він був уражений із землі.

ВВС:

Віктор Мураховський: Є ще інші дані об'єктивного технічного контролю. Російська сторона представляла дані, наприклад, засобів радіотехнічної розвідки щодо розташування працюючих РЛС-засобів ППО України. Дані локатора управління повітряним рухом. Я майже впевнений, що у російської сторони є ще подібного роду технічні дані контролю. Я думаю, вони є і в інших країн.

ВВС:

Віктор Мураховський: Так. Зрозуміло, що якщо визначиться, що лайнер був вражений ракетою "повітря-повітря" або снарядами авіаційної гармати, то тут уже ясно, яка сторона відповідальна, і треба буде розслідувати, які літаки, коли злітали, за яким курсом, яким маршрутом слідували. Я маю на увазі бойові літаки України.

ВВС:

Віктор Мураховський: Вони вже сказали, що з'ясували. Все обладнання працювало в штатному режимі.

ВВС:

Віктор Мураховський: Неможливо. Абсолютно. Він таких параметрів не реєструє. Ніяких радарів він не реєструє. На літаку немає радарів, які дозволяють виявити літаючий об'єкт.

Валерій Романенко

ВВС:

Валерій Романенко: Це означає, що цей об’єкт був уражений ракетою з потужною боєголовкою, яка могла б одномоментно вивести з ладу величезний літак – довжиною 70 метрів і розмахом крил у приблизно 60 метрів. Тобто це не ракета "повітря-повітря", це зенітна ракета "земля-повітря".

ВВС:

Валерій Романенко: Пояснюю. Російський Генштаб був висунув теорію про те, що малайзійський Boeing-777 начебто збив штурмовик Су-25. Чому це неможливо? По-перше, "стеля", тобто максимальна висота польоту Су-25 – 6500-7000 метрів. Boeing ішов на висоті 10100 метрів. Су-25 просто не міг його дістати.

По-друге, Су-25 у стандартному озброєнні має дві ракети "повітря-повітря" типу Р-60. Боєголовка цих ракет важить три кілограми, з яких уражаючі елементи важать два і вибухівка приблизно – один кілограм. Ці ракети мають інфрачервоне наведення, тобто вони влучають ззаду літака в двигун. Якщо відбувається пуск двох ракет, вони не йдуть на два двигуни, а обидві йдуть на найближчий двигун.

У такому разі вони б вивели з ладу двигун і уразили п’ятьох-шістьох пасажирів, бо ракета там мінімальна. (Від пасажирів) до двигуна – метрів 7, а радіус убивчого розльоту уламків там 4,5-5 метрів. Тобто ці уламки б навіть не вбили пасажирів, а лише поранили їх, пробивши оболонку.

Найбільше, що загрожувало б у цьому випадку такому велетню як Boeing, - це розгерметизація, швидке зниження і посадка на найближчому аеродромі. Адже на одному двигуні він спокійно міг летіти, а можлива пожежа у двигуні була б локалізована, бо там це передбачено системами протипожежної безпеки.

Інших теорій щодо (участі у катастрофі інших) літаків ніхто навіть не висував. Тобто "повітря-повітря" виключається.

Тому переходимо до зенітно-ракетних комплексів (ЗРК). Стаціонарних ЗРК у тому районі не було. Пересувних ЗРК, здатних уражати цілі, що летять на висоті 10100 метрів, є два – це "Бук" і С-300 та його російський модернізований варіант С-400.

Українських пересувних комплексів поблизу лінії фронту жоден ідіот не розмістив би.

ВВС:

Валерій Романенко: Відомо, що у терористів немає авіації. Використовувати ЗРК проти наземних цілей – це ідіотизм. По наземних цілях він може стріляти хіба що коли його атакують, – його ракета надто дорого коштує. А ризик того, що його захоплять і використають проти української авіації, – великий.

С-300 може уражати приблизно на 300 км, а тепловий слід на 200 км стовідсотково піймали б американські супутники, і місце пуску було б локалізовано.

З "Буком" – простіше. Його радіус ураження – це півколо з радіусом приблизно 22 км, у модернізованого – 25. Якщо пустити ракету з української території, вона б просто не долетіла до літака, який летить на висоті 10 км, теоретично такий комплекс міг перебувати кілометрів за 50-60 звідти. А Сніжне якраз лежить на коридорі, в якому летів цей літак...

І ще одне: сама установка "Бук" без підтримки інших систем – радару кругового огляду і командної станції – здатна уражати цілі, що не маневрують. А ми говоримо про величезний літак, який не маневрував, а летів зі сталою швидкістю на сталій висоті. Тобто жодних проблем з ураженням літака у одиночного "Бука" за допомогою власного радару не було.

Далі. Ракета комплексу "Бук" і комплексу С-300 не вражає літак безпосередньо. Там у боєголовці є невеликий радіолокатор, який весь час виміряє відстань до цілі. Вона має весь час зменшуватись, і щойно цей локатор фіксує її збільшення, відбувається підрив. Тому такій ракеті немає різниці, з якого боку підходити до цілі – ззаду, спереду, знизу чи збоку.

Після підриву боєголовки уражаючі елементи – металеві кульки і квадратики – хмарою летять в усі боки. Вони мають таку концентрацію, що здатні знищити будь-який літак, зрешечуючи його, виводячи з ладу більшість його систем.

Що вийшло тут? З фотографій МН17 видно, що найбільш зрешеченою була його ліва сторона, біля кабіни пілотів. Тобто ракета підлетіла, відбувся підрив. Потік вражаючих елементів знищив ліву носову частину літака, вбив пілотів, літак втратив керування і виконав різкий маневр.

Тобто літак летів прямолінійно і рівномірно. Після того, як пілоти кидають штурвали і перебивається система управління, літак починає хаотично падати. В результаті цього різкого маневру відламується носова частина, окремо падають крила і центроплан – літак розвалюється в повітрі.

Непристебнуті люди – а таких було досить багато, бо це був регулярний політ, не зліт і не посадка - випадають з літака. Хтось падає разом з літаком. Приблизно такою була ця страшна картина.