B-52: багаторічний символ військової міці США

Перед нашим восьмигодинним польотом капітан Томас Хайд, командир одного з бомбардувальників B-52, стисло змальовує нашу місію.

Він каже, що ми симулюватимемо бомбардування навколо "острова". З його слів виходить, що тренувальний політ запланований на віддалені скелі десь у Північному морі. Проте острів, про який він говорить, - це насправді Британія.

Це вперше за понад 10 років, коли B-52 повертається до свого європейського "дому".

Військова база RAF Fairford у Глостерширі - одна з віддалених стратегічних баз бомбардувальників, розташована поруч з більш екзотичними островами, такими як Гума та Дієго Гарсіа.

Військові м’язи

Востаннє вони були у Європі в 2003 році, коли Америка запустила програму "шок і страх" в Іраку.

Зараз їхнє прибуття більше схоже на гру США військовими м’язами.

Але це має велике значення на тлі російської інтервенції в Україну.

Полковник Лейланд Бохеннон з ВПС США каже, що час підібраний "цікаво", наполягаючи, однак, що ці речі "не пов’язані".

Але, додає він, коли ви летите на бомбардувальнику, який здатен доставляти ядерні боєголовки, "певний сигнал надсилається".

Бомбардувальник B-52 був важливим інструментом часів холодної війни, однак він і досі залишається символом міці США.

Наш літак був збудований 1961 року, і з того часу переоснащувався безліч разів.

Колись ці літаки використовувалися для "килимового бомбардування", а нині - для доставки крилатих ракет та зарядів з лазерним наведенням.

"Наступальна зброя"

Бомбардувальники також можуть доставляти ядерну зброю. Нині боєголовки встановлюють на крилаті ракети, що дозволяє запускати їх, перебуваючи далеко від цілі.

Проте ще й досі у кабіні пілота можна побачити спеціальні віконниці для захисту екіпажу від наслідків ядерного вибуху.

Нагадування історії B-52 як наступальної зброї останньої інстанції найкраще змальоване у фільмі "Доктор Стрейнджлав".

Існує й інше, безтурботніше нагадування про сатиру відомого режисера Стенлі Кубріка, яке прозвучало в короткій інструкції з безпеки прямо перед вильотом.

Нам показали кадр з фільму, де пояснюється, як можна швидко покинути літак.

Але під час нашого польоту реального бомбометання не було - просто виліт. Нам оголосили, що три B-52 та їхній сучасніший кузен-"невидимка" B-2 не нестимуть жодної зброї під час польоту до Великої Британії.

Попри просторий вигляд літака, життя на борту тіснувате для екіпажу. Простір за кабіною пілота схожий на підводний човен з червоними ліхтарями та екранами, що слугують єдиним джерелом освітлення.

За спинами двох пілотів розташовані сидіння офіцерів з електронного бою. Під час нашого польоту своє обладнання вони тримають загорнутим у чорні пакети для сміття, аби вони не потрапили нам у кадр.

Нижче на невеликих вузьких сходах сидять штурман та офіцер із озброєння, затиснуті в простір розміром з кухонну шафу з численними екранами і кнопками – включно з тими, які відчиняють масивні дверцята бомбового відсіку, розташовані знизу.

Літак сконструйований для транспортування бомб та пального, а не людей.

Ендрю, офіцер, який керує бомбами та тримає руки на спусковому гачку, відповідає на позивний "Mayhem".

Диспетчер звертається по радіо до B-52 як "Смерть один-один". Американські військові раді використовувати позивні, що не приховують їхнє призначення.

Екіпаж розпливчасто вказує, де вони мають скинути бомбу під час симуляції, називаючи місце "острів".

Борт "Смерть один-один" перетинає Британію від Лендс-Енд до Шотландії.

Три бомбардувальники B-52 та два B-2 перебуватимуть на базі RAF Fairford до кінця місяця, а потім повернуться до США.

Їхні тренування тут полягають у тому, щоб бути у постійній готовності. Загострення насильства на Близькому Сході є ще одним підтвердженням, що екіпаж ніколи не знає, де опиниться завтра.

Бомбардувальник може подолати 12,8 тисяч кілометрів на одному баці пального, тому B-52 може досягти дуже багато цілей по всьому світу.

Їх використовували під час війні у В’єтнамі, а також у нещодавніх конфліктах у Афганістані та Іраку.

А маючи термін служби понад 30 років, цей літак може згодитися і в майбутнійх конфліктах.

Під час цієї тренувальній місії екіпаж прагне показати показати, що в еру так званих "розумних бомб" їхнє бомбардування не безладне.

Це суміш нових та старих технологій.

За словами капітана Хайда, B-52 доводить, що "старого пса таки можна навчити новим трюкам".