Огляд ЗМІ: хто лікує українських вояків?

22 червня газети пишуть про черговий кредит МВФ, військових лікарів, нову "газову справу" та роботу над звільненням із Росії українських громадян.

Залатати діру у бюджеті

Україна майже погодила з МВФ умови отримання чергового кредиту, пише "Сегодня" і з'ясовує, на яких умовах їй виділять транш у 1,7 млрд доларів, що їх Україна може отримати вже наприкінці липня або у вересні.

Країна мусить провести низку реформ заради цього траншу.

"У першу чергу, зниження дефіциту бюджету: збільшити доходи і зменшити витрати. Тож в кінці 2016 року планується провести "нульову декларацію", яка легалізує неофіційні накопичення українців в обмін на сплату ними додаткових податків", – розповіло газеті джерело у Верховній Раді.

Газета припускає, що з цією метою податківці почнуть жорсткіше контролювати доходи громадян в частині зарплат у конвертах за допомогою непрямого контролю витрат.

Також у меморандумі МВФ є такі плани, як введення ринку землі, що дозволить зняти мораторій на продаж сільгоспугідь, введення податку на видобуток бурштину, подальша приватизація державних підприємств, наближення системи єдиного податку до загальної бази оподаткування, реформа митниці та інше, повідомляє видання.

Але, як пише газета, механізми реалізації частини цих планів незрозумілі, тож Україні доведеться ще попрацювати. А експерти, у свою чергу, також неоднозначно ставляться до цих планів.

"З одного боку, отримання грошей дозволить підтримати нашу економіку, втримати гривню, залучити нові інвестиції. А з іншого, багато реформ відбуватимуться за рахунок населення (зростання тарифів та податків), а отже вони будуть непопулярними в країні", – вважає економіст Іван Нікітченко.

На передовій "лікарського фронту"

Газета "День" побувала на передовій "лікарського фронту" разом з медиками Першого добровольчого медичного шпиталю імені Миколи Пирогова, де спілкувалися як власне з медиками-волонтерами, так і з пораненими та місцевими жителями.

Видання пише, що через два роки після початку бойових дій, волонтерський рух медиків поступово вщухає. Причина тому – бюрократія в МОЗ. Чиновники переконані, що на передовій лікарі-волонтери зовсім не потрібні.

Але на думку журналістів видання, медики там виконують не лише медичну, а й ідеологічну функції – їхня місія вийшла далеко за межі технічних завдань із евакуації поранених, надання першої медичної допомоги та оперативних втручань. Вони працюють з думками і душами людей, що залишилися жити у війні.

Шпиталь дислокується у Попасній, яка ще до бойових дій була прикладом занедбаного пролетарського міста з "букетом пострадянських хвороб". Тож природно, що з початком бойових дій містечко залишилося без елементарної медичної допомоги. Тож медики-волонтери стали в нагоді місцевому населенню.

Газета зазначає, що там, на лінії зіткнення, у медиків часто виникають зовсім інші завдання, ніж у мирному житті, тому вони постійно вчаться і вчать своїх колег, напрацьовуючи бойовий досвід. Тут зовсім інший характер поранень. "Лєпєстки" - так називають невеличкі протипіхотні міни - наробили багато лиха серед цивільного населення: крім власне медичної допомоги, волонтери вчать людей уникати необережних кроків.

Видання сподівається, що офіційний Київ зверне увагу на цей унікальний, народжений в умовах війни феномен – волонтерський рух медиків.

Після Савченко – Умеров

"Україна молода" пише, що адвокати звільненої української льотчиці Надії Савченко Марк Фейгін та Микола Полозов відтепер захищатимуть заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова. Пан Фейгін переконаний, що позитивний результат справи зможе знизити градус репресій щодо кримських татар на півострові.

Газета цитує "прокурора" Криму Наталію Поклонську, яка написала у соціальних мережах, що "причиною затримання Умерова стала поїздка на материкову Україну в березні цього року і його виступ в прямому ефірі телеканалу ATR, де він публічно закликав до необхідності порушення територіальної цілісності РФ".

А тим часом Україна і Росія обговорюють можливість обміну фігурантів так званої "Кримської справи" Олега Сенцова та Олександра Кольченка, утім "остаточне рішення – за президентом Росії Володимиром Путіним", пише видання.

Сенсація чи велика політика?

"КП в Украине" з'ясовує, що стоїть за "газовим" скандалом, який набирає обертів в Україні.

Газета повідомляє, що 10 фігурантів гучної справи взяті під варту, суми застави – нечувані, аж до 200 мільйонів гривень. А загальна сума застави складає більше мільярда гривень.

Власне, з "Укргазвидобуванням" попередньо розібралися, пише газета. За даними Антикорупційного бюро, 1,6 мільярда гривень бюджет недоотримав через перепродаж газу посередникам за заниженою схемою та виведення коштів через фіктивні фірми, а ще 1,3 мільярда складає несплачена рента за користування надрами.

"Це стандартна схема мінімізації податків: дозволяється все, що не заборонено законом, але ціна газу дійсно занижена у 2,5 рази. Це перша гучна справа за час існування Антикорупційного бюро, тепер головне – юридично довести збиток держави", – вважає незалежний експерт з питань енергетики Валентин Землянський.

На думку Дмитра Марунича, директора Інституту енергетичних досліджень, у цьому випадку наявне порушення Податкового кодексу. Рентна плата у першу чергу спрямовується державою на субсидії для населення. Отже, справа перспективна.

"Вона лежала на поверхні, але керівництво ГПУ в особі Віктора Шокіна заплющувало на неї очі, а Юрій Луценко взявся, щоб продемонструвати результат", – вважає експерт.

У свою чергу Руслан Бортник, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики, вважає цю справу "піаром Генпрокуратури та НАБУ".

"Про яку доказову базу може йти мова через два роки після скоєння злочину? На нас чекає довга судова тяганина, але вона закінчиться нічим".

"Ми бачимо вибіркові арешти. Якщо б у країні дійсно почалася боротьба з корупцією, в полі зору Генпрокуратури та НАБУ опинилися б і люди, які зараз знаходяться при владі", – висловлюється з цього приводу Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій.

Огляд підготувала Служба моніторингу ВВС.