Тижневики: що вигідніше - бензинове авто чи електро?

Переговори з Заходом щодо конфлікту на Донбасі, наступ електромобілів, аналіз падіння цін на нерухомість та законопроект, який потенційно може бути спрямований проти УПЦ московського патріархату, - в огляді тижневиків за 29 квітня.

Тягнемо час

Під час візиту Вікторії Нуланд до України 26 квітня Києву дали зрозуміти, що час очікування на виконання української частини Мінських угод вичерпано, пише тижневик "Дзеркало тижня".

Вибори у США, Німеччині та Франції змушують Захід активніше тиснути на Київ - задля надання "ДНР" і "ЛНР" спеціального статусу та заморожування активного збройного конфлікту.

Петро Порошенко досі не відмовлявся від зобов'язань за Мінськими угодами, але й не поспішав виконувати їх, пише видання.

Зараз деякі люди з оточення президента радять йому якнайшвидше подати законопроекти про вибори на Донбасі до парламенту. Їх не ухвалять, і у президента буде залізний аргумент, аби "поставити хрест на кабальних Мінських угодах", ідеться в газеті.

Інша група в оточенні пана Порошенка радить і далі тягнути час, наскільки можливо. Вони вважають, що "демонстративний зрив Мінського процесу несе для Вашингтона, Берліна і Парижа набагато більші ризики, ніж подальше затягування", пише видання.

Швидше за все, президент обере другий варіант, бо "усвідомлює, наскільки болючим для його репутації буде амністія бойовиків" і фактична легалізація режиму ОРДЛО, вважає "Дзеркало тижня".

"Він сподівається, що з новим керівництвом США, Франції та, можливо, Німеччини йому вдасться вибудувати нову лінію відносин, яка би дозволила активно протидіяти Росії".

Електромобілі йдуть у наступ

Україна має реальні шанси приєднатися до розвинутих країн за критерієм "електромобільності", пише тижневик "Фокус".

У 2015 році кількість електромобілів зросла уп'ятеро. Після скасування імпортного мита на електромобілі у січні-лютому продавали в середньому 2,5 електричних авто на день, пише видання.

До кінця року ця кількість може подвоїтись. А якщо парламент скасує НДС на електромобілі, то зростання буде ще більшим, прогнозує "Фокус".

Виробники електромобілів нарешті почали розглядати Україну як свій ринок. До цього вони посилалися на нерозвинену інфраструктуру та просто не вірили, що хтось буде купувати дорожчі, порівняно зі звичайними авто, машини.

Тижневик порахував скільки коштують два електромобілі, Nissan Leaf та Tesla Model S, та їх експлуатація порівняно з бензиновими авто такого ж класу.

Виходячи з місячного пробігу 2500 км і спираючись на опитування водіїв про реальну витрату пального та електроенергії на кілометр, а також враховуючи усі податки та реєстрацію, "Фокус" дійшов висновку, що "навіть за теперішньої податкової політики купівля Nissan Leaf вигідніша порівняно з бензиновим авто".

Але у цьому випадку цінова перевага компенсується невеликим пробігом цієї моделі на одному заряді, зауважує видання.

Дна ринку нерухомості не видно

Попит та ціна на нерухомість як у Києві, так і в регіонах, продовжують "упевнено падати", пише тижневик "Новое время".

За 2015 рік доларові ціни в Києві на двокімнатні квартири впали в середньому на 15%, на трикімнатні - на 26% і на однокімнатні - на 8%. Ціни новобудов також впали з 1040 доларів за метр до 880 доларів, пише видання.

Продажі продовжують падати, а от кількість квартир, виставлених на продаж, росте.

У регіонах ціни також падають. Навіть в Одесі, де багато моряків отримують зарплату в доларах, ціни на однокімнатні квартири впали на 3%. І ця цифра пояснюється зниженням цін у попередньому році на 30-40%, вважає видання.

У Харкові найдешевше житло навіть трохи подорожчало через велику кількість переселенців із Донбасу.

А от у Львові однокімнатні квартири подешевшали за минулий рік на 42%.

Гірша ситуація лише в зоні АТО. У Донецьку ціни з квітня 2015 до квітня 2016 впали більше ніж вдвічі.

Далі буде ще гірше, цитує видання директора консалтингової компанії CDS Ярославу Чапко: "Попит і ціни на нерухомість продовжать падати. Помітніше за все це відіб'ється на старому житлі. Нові та якісні квартири також будуть дешевшати, але не так помітно".

Церква

Тижневик "Кореспондент" звертає увагу на законопроект "Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться у державі, яка визнана Верховною Радою державою-агресором".

Цей законопроект вочевидь прописаний під Українську православну церкву (УПЦ) Московського патріархату, пише видання. Якщо представники церкви будуть співпрацювати з терористами та сепаратистами, держава має право її заборонити, цитує законопроект видання.

"Кореспондент" обурюється, що за дії одного представника церкви можуть заборонити всю організацію. "Якщо народний депутат має проросійські настрої, хіба треба забороняти усю Верховну Раду?" - цитує видання релігієзнавця Руслана Халікова.

Один із авторів законопроекту, Дмитро Тимчук, вважає, що Росія у гібридній війні використовує навіть церкву (Росія заперечує участь у конфлікті в Україні). "Ми бачили як священиків використовували в якості інструмента пропаганди. Я не можу уявити, щоб у соборі Васілія Блаженного продавали літературу, де написано, що росіяни - неповноцінний народ. А у (Києво-Печерській) Лаврі антиукраїнська література продається!"

Незважаючи на те, що законопроект поданий групою депутатів із владної коаліції, УПЦ та експерти, опитані виданням, не вірять, що законопроект приймуть.

Для цього треба буде міняти статтю 22 Конституції, яка забороняє звужувати права та свободи, і це викличе великий скандал у Європі, вважає видання, яке належить Сергію Курченку.