Огляд ЗМІ: чи постраждали Путін і Порошенко від "панамського витоку"?

Корупція в Україні, доля угоди про асоціацію, а також на кого більше вплинув скандал з "панамським витоком" - про це йдеться в огляді міжнародних видань у п'ятницю.

Чи постраждав Порошенко більше Путіна?

Лондонський Economist намагався порівняти втрати від так званого "панамського витоку" документів Mossack Fonseca для Петра Порошенка і Володимира Путіна.

В Росії, як відзначають автори статті, "витік" був поданий державними телеканалами лише як "інформаційна війна" Заходу проти російського президента, без особливих уточнень.

Однак, пише Economist, саме по собі оприлюднення даних про ймовірні тіньові статки Володимира Путіна та його оточення, не стали сенсацією для росіян.

"Пропущення про тіньові операції у "президентському дворі" не дивують та не дратують більшість росіян", - відзначають автори й наводять дані соціологічного опитування, за яким "76% громадян РФ вірять у те, що влада країни корумпована, а 66% кажуть, що пан Путін несе значну або повну відповідальність за корупцію на такому високому рівні".

Видання наводить позицію керівника аналітичного "Левади-Центру" Льва Гудкова, який відзначає, що реакція росіян на подібні ситуації майже повністю залежить від того, як їх подають у новинах.

Натомість, пишуть автори, оприлюднення "панамських документів" боляче вдарило по президенту України.

І хоча його представники змогли юридично пояснити створення фірми на Британських Віргінських островах, однак "витік", на думку Economist, став "політично... величезною проблемою" для Петра Порошенка, який обіцяв повністю очистити владну систему.

"Порівняно з урядом та парламентом, інститут президента схоже ще зберігав порівняну довіру до себе... А зараз війна всіх проти всіх входить у нову та небезпечну фазу", - наводять британці слова депутата Верховної Ради Світлани Заліщук.

Захід і корупція

International New York Times звертається до теми корупції в Україні, яку знову жваво обговорюють після витоку так званих "панамських документів". У файлах згадуються, зокрема, президент Петро Порошенко та колишній прем’єр-міністр Петро Лазаренко.

Автору статті Оліверу Буллоу українська корупція нагадує "зануреного у воду морського монстра, невеличкі частинки якого час від часи стають видимими завдяки роботі сміливих українських слідчів або закордонним розслідуванням".

Утім, стверджує пан Буллоу, корупція в самій Україні - це лише частина проблеми. Офшори - не збагачують країни, в яких вони створені, адже гроші, як правило, в них не осідають.

"Якщо ви вже вкрали мільйони доларів, то захочете тримати їх в безпечнішому місці, аніж Панама. Ви захочете, щоб ваші гроші зберігалися на Манхеттені, у Цюріху або Лондоні. Десь поблизу першокласних лікарень, шкіл, світових зірок і подій, де б ви могли ними насолодитися", - пише він.

А тому як Україні, так і Заходу потрібно прагнути до прозорої структури власності та грошових потоків, зокрема на законодавчому рівні.

"Однак такі закони неможливо застосувати достатньо швидко, оскільки корупцію в Україні уможливлює не Mossack Fonseca і не Панама, а Захід. Допоки світовим клептократам дозволено анонімно інвестувати у покупку яхт, пентхаусів та маєтків, юристи продовжуватимуть вигадувати такі механізми в "податкових гаванях" від Делавара до Сейшел", - вважає журналіст.

Спадок Кемерона

Приблизно так зреагували британські газети на зізнання прем’єра Девіда Кемерона у володінні часткою трастового фонду померлого батька.

Telegraph, Express та Independent, як і решта газет, які винесли заяву прем’єр-міністра на перші шпальти, нагадують, що па Кемерон кілька разів відмовлявся коментувати інформацію, оприлюднену у "панамських файлах".

Daily Mirror цитує слова одного з депутатів Лейбористської партії, який закликав до "негайної відставки" прем’єра.

Daily Telegraph зауважує, що це "вже п’ята відповідь, яку Даунінг Стріт надала у відповідь на фурору", викликаний оприлюдненою інформацією.

Видання описує реакцію уряду як "PR-катастрофу". Цієї ж думки дотримується і Independent.

За словами видання, було порушено "перше правило політтехнолога": "в неоднозначній ситуації - вивалюйте усі факти швидко".

Guardian підкреслює слова пана Кемерона про те, що він успадкував від батька акції вартістю 30 тис. фунтів, але не знає, чи використовували "податкову гавань" для отримання цих грошей.

Квоти чи якість?

Угода про асоціацію між ЄС та Україною мала би "відтягнути житницю колишнього Радянського Союзу від давніх зв'язків з Росією", запропонувавши натомість широкий доступ до ринку ЄС, пише Daily Mail.

"Наразі багато (українських. - Ред.) експортерів стурбовані тим, що угода, яка діє на тимчасовій основі ще з січня, не передбачає достатньо можливостей, щоб компенсувати падіння обсягів торгівлі з Росією з 15,06 млрд дол. у 2013 р. до лише 4,83 млрд дол. минулого року", - пише видання.

На думку опитаних газетою експортерів, проблема в замалих квотах.

У галузі сільського господарства, яке наразі є найбільшим сектором економіки України, забезпечує 12% ВВП, і в якій Україна може успішно конкурувати з європейськими виробниками, велику кількість квот не переглядали, пише Daily Mail. Зокрема, це стосується кукурудзи, алкоголю та фруктових соків.

На думку експерта Алекса Ліссітси, "відкриті ринки залишилися відкритими, а закриті - закритими".

Міністр аграрної політики Олексій Павленко застерігає від передчасних очікувань: "Будь-який процес є тривалим, не можна отримати все і відразу".

Представництво ЄС в Україні вважає, що проблема не в квотах, а в якості української продукції і радить експортерам лобіювати реалізацію фітосанітарних умов угоди про асоціацію.

Доля асоціації

Референдум, який відбувся в Нідерландах наочно продемонстрував українцям, що "насправді про них думають" прості жителі Європи, пише "Российская газета".

"Скільки б Київ не відмахувався від підсумків плебісциту, очевидно, що політика жебрацтва, яка проводиться Україною під прикриттям міркувань про демократію, все частіше викликає не співчуття, а роздратування у тих, хто змушений кидати гроші в українське корупційне болото", - пише видання.

На думку політолога Олександра Рара, наукового директора німецько-російського форуму, рішення голландців може ознаменувати "кінець політичного союзу Європи", оскільки воно показало, що механізм, який вимагає консенсусу в ухваленні важливих рішень від усіх країн ЄС, не діє.

Він прогнозує, що ЄС не відмовиться від асоціації з Україною, а шукатиме якісь "половинчасті рішення".

"Бюрократія Брюсселя і лідери, які пов'язали свою політичну кар'єру з цією асоціацією … не можуть просто визнати, що гра програна, або що асоціації не буде, - стверджує він. - Тому для брюссельських еліт, які стільки вже вклали в Україну, єдиний вихід - спробувати десь щось переробити в договорі про асоціацію, аби все-таки пробити цю угоду між Києвом і ЄС".