Як послаблення від Трампа на користь Росії допоможе Путіну вести війну проти України

Росія з ентузіазмом сприйняла рішення адміністрації президента США Дональда Трампа тимчасово послабити санкції щодо російської нафти, що транспортується морем. У Москві сподіваються, що цей крок стане початком ширшого пом'якшення санкційного режиму, який лише нещодавно почав завдавати серйозних фінансових втрат російській економіці, пише Washington Post.

Міністерство фінансів США минулого тижня видало 30-денну ліцензію, яка дозволяє енерготрейдерам купувати російську нафту, вже завантажену на танкери, без ризику потрапити під вторинні санкції. За словами авторів статті, цей крок має на меті стримати різке зростання світових цін на нафту, спричинене війною США та Ізраїлю проти Ірану.

Для Росії це стало певним послабленням обмежень, які були запроваджені, щоб обмежити здатність Кремля фінансувати війну проти України.

Спеціальний економічний представник Кремля Кирило Дмитрієв відкрито привітав рішення Вашингтона, заявивши:

"США фактично визнали очевидне. Глобальний енергетичний ринок не може залишатися стабільним без російської нафти".

На його думку, на тлі дедалі глибшої енергетичної кризи подальше пом'якшення обмежень виглядає неминучим, "попри опір частини брюссельської бюрократії".

Аналітики попереджають, що рішення може торкнутися приблизно 128 млн барелів нафти і потенційно підірвати чотири роки санкційної політики Заходу, пише WP.

За даними статті, санкції Міністерства фінансів США проти російських енергетичних гігантів "Роснефть" і "Лукойл", запроваджені в жовтні, змусили Москву продавати нафту зі значними знижками - в середньому майже на 30 доларів за барель. Частина експорту взагалі застрягла на танкерах без покупців.

У результаті доходи російського бюджету в лютому впали більш ніж на 40% порівняно з попереднім роком, поглиблюючи бюджетний дефіцит.

Однак бомбардування Ірану США та Ізраїлем різко змінили ситуацію на ринку. Ціна російської нафти марки Urals цього місяця подвоїлася і перевищила 80 доларів за барель. Навіть із урахуванням знижок це може приносити Москві до 150 млн доларів додаткового доходу щодня.

Тепер, зазначають економісти, Росії не доведеться продавати вже завантажену нафту зі знижками, що ще більше покращує її фінансову позицію.

Європейський Союз ще в грудні 2022 року запровадив цінову стелю на російську нафту, однак Москва переорієнтувала експорт переважно на Індію та Китай. Крім того, вона активно використовує так званий "тіньовий флот" танкерів - судна, які змінюють назви і прапори, приховують геолокацію або перевантажують нафту в морі, щоб уникнути санкцій.

Економіст Інституту міжнародних та безпекових справ у Берліні Яніс Клюге заявив, що Захід лише почав знаходити ефективні інструменти тиску:

"Здавалося, що Захід нарешті знайшов ключ до серйозного тиску на російський нафтовий експорт, і тепер усе це перевернулося", - цитує його WP.

На його думку, російська нафта тепер "зможе потрапляти на ринок без будь-яких знижок, бо більше немає причин їх давати".

Керівник Центру енергетичних та кліматичних досліджень Київської школи економіки Борис Додонов наголошує, що наслідки можуть бути значними:

"Це матиме величезне значення. У січні і особливо в лютому Росія була у скрутному становищі. Тепер у неї буде достатньо грошей, щоб збалансувати бюджет і навіть почати накопичувати кошти у Фонді національного добробуту".

На тлі конфлікту США з Іраном, додає він, "Путін є найбільшим переможцем", пише WP.

Рішення Вашингтона викликало різку реакцію союзників.

Президент України Володимир Зеленський попередив, що воно може дати Москві додаткові 10 млрд доларів для фінансування війни.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також виступив проти:

"Ми вважаємо, що послаблення санкцій зараз, з будь-якої причини, було б неправильним".

Натомість президент Франції Еммануель Макрон підтримав позицію міністра фінансів США Скотта Бессента, який наполягає, що вплив рішення буде обмеженим. За його словами, дозвіл на доставку вже завантаженої нафти "не принесе значної фінансової вигоди російському уряду", оскільки основні доходи держава отримує через податки на видобуток.

Макрон підкреслив, що цей крок "не є тривалим або широким скасуванням санкцій", зазначають автори статті.

Втім, Клюге попереджає, що ситуація може посилити розбіжності між союзниками. За його словами, співпраця країн G7 щодо санкцій завжди була крихкою, а тепер незрозуміло, чи збережеться вона надалі.

Він також сумнівається, що тимчасова ліцензія дійсно завершиться у квітні, як заплановано.

Водночас Додонов зазначає, що безпосередня вигода від танкерів може бути обмеженою, оскільки більшість нафти вже продано. Без покупців залишалося приблизно 12 млн барелів.

Головним фактором ризику, на його думку, є високі ціни на нафту і ризик того, що США можуть у майбутньому скасувати інші санкції - наприклад, проти "тіньового флоту" або російських нафтових компаній.

WP також реакцію російського переговорника Кирила Дмитрієва, який відповів на заяву керівника BlackRock Ларрі Фінка про те, що війна з Іраном не завдасть довготривалої шкоди економіці:

"Пан Фінк, на жаль, помиляється. Довгострокові економічні наслідки будуть, оскільки шоки пропозиції вплинуть на нафту, газ, добрива, сільське господарство та багато інших ринків".

Як зазначають автори статті, у росіян давно існують сценарії використання Ірану для створення глобальної енергетичної кризи.

Ще на початку війни проти України економіст Сергій Глазьєв пропонував сформувати коаліцію з Іраном і перекрити Ормузьку протоку, через яку проходить значна частина світових енергетичних поставок. За його словами, це могло б призвести до десятикратного зростання світових цін на нафту і краху західної фінансової системи.

Іран залишається важливим союзником Москви: Тегеран передав Росії технології безпілотників Shahed, які активно використовують у війні проти України. За даними західних чиновників, Москва також передає Ірану розвідувальні дані про американські сили на Близькому Сході.

Видання цитує міністра оборони Великої Британії Джон Гілі, який заявив: "Нікого не здивує думка, що за деякими іранськими тактиками стоїть прихована рука Путіна".

Водночас Москва намагається не зіпсувати відносини з Дональдом Трампом, оскільки Кремль розраховує на вигідні для себе переговори щодо миру в Україні, пишуть автори статті.

За словами спецпредставника США Стіва Віткоффа, Кремль запевнив Вашингтон, що не передає Ірану дані для наведення ударів, і американська сторона "готова повірити їм на слово".

Російський академік, близький до дипломатичних кіл, пояснює, що Кремль намагається зберегти "дуже крихкий баланс":

"Російське керівництво не хоче втрачати обличчя перед Іраном, але водночас не хоче ставити під загрозу діалог із Білим домом", - цитує його WP.

За його словами, для Москви найкращим сценарієм було б виступити посередником у конфлікті, хоча реальні шанси на таку роль виглядають невеликими.