Тижневики: куди і чому зникають ті, кому за 45?

Вибори на Донбасі, популярні політсили, проблеми переселенців і дискримінація за віком – в огляді українських тижневиків.

За чужим сценарієм

"Україна мирно поверне Донбас упродовж одного року", – заявив нещодавно Петро Порошенко. Але якою ціною? – задається питанням газета "Дзеркало тижня" у матеріалі з промовистою назвою "По мінському полю".

Київ теоретично може відновити контроль над бунтівним Донбасом – щоправда, формально, не де-факто, а де-юре. А от інші гравці отримають більше. Москва – зняття санкцій та скорочення витрат на так і не реалізований проект "Новоросія". Сепаратисти на сході – перепочинок та амністію. А Захід зможе на певний час забути про "головний біль під назвою "Україна".

Такий сценарій є можливим за умови проведення на непідконтрольних Києву територіях виборів, як і передбачено Мінськими угодами. І відбутися це може досить скоро – у червні, стверджує видання з посиланням на джерела. Цього від Києва в доволі жорсткій формі вимагає Захід, який бажає хоча б номінально вирішити "українське питання".

Порошенко, пише "Дзеркало тижня", все ще вагається і обмірковує різні варіанти, адже його цікавить рейтинг та можливість переобрання на другий президентський термін. Серед сценаріїв щодо майбутнього Донбасу, які він розглядає, – призначення на посади керівників так званих ОРДЛО Ріната Ахметова та Юрія Бойка. Або проведення всеукраїнського референдуму щодо статусу Донбасу – аби зняти з себе відповідальність.

Але що б не вибрав Порошенко, це буде гра за чужими, нав'язаними правилами. А правила треба встановлювати самостійно і діяти в інтересах держави, не оглядаючись на думку інших, вважає видання і наводить приклад Ізраїлю, який в 1967 році виграв Шестиденну війну попри пораду США не провокувати ворога.

"Це не заклик до війни. Це нагадування про гідність відповідальних і відповідальність гідних. Сильні поважають сильних. Сильні шукають рішення. Слабкі шукають виправдання", – додає автор.

"Нові ікони"

Команди одеського губернатора Міхеіла Саакашвілі та мера Львова Андрія Садового стають найпопулярнішими політсилами в Україні, вважає "Новое время". На думку опитаних журналом експертів, саме вони мають шанси посісти перші два місця за підсумками наступних парламентських виборів.

Їхню популярність тижневик вважає проявом глобального тренду – "висування на перший план проектів, що тримаються в стороні від теперішніх та колишніх владних еліт та орієнтуються на активний середній клас".

Якщо справдяться прогнози соціологів, то у новому парламенті "Самопомочі" та "Руху за очищення" доведеться працювати у коаліції із Блоком Петра Порошенка, "Батьківщиною" та Радикальною партією. Експерти також прогнозують і "зіткнення інтересів" президента з паном Саакашвілі. В такому випадку, пише тижневик, зростає вірогідність союзу одеського губернатора з паном Садовим.

Але чи призведуть такі розстановки до глобальних змін у роботі парламенту? В цьому експерти сумніваються, принаймні допоки депутатів не обиратимуть за відкритими списками й не буде впроваджено прозору схему фінансування політсил. "Вибори принесуть багато несподіванок та нових розкладів, але все це потьмяніє на тлі старих правил у політиці, які нинішні депутати поки що не хочуть змінювати", - цитує "Новое время" політолога Володимира Фесенка.

Як боротись з ейджизмом?

"Куди і чому зникають ті, кому за 45?" – запитує "Фокус". За даними тижневика, професіоналів старших середнього віку в Україні витісняють молодші колеги. Як результат – люди старші 45 років опиняються "в тіні" і роботу їм знайти дедалі важче. Видання каже, що це прояв "ейджизму", тобто дискримінації за віком.

"У нас вважається, що молода людина має досягти піку кар'єри у віці 30 років (на Заході піку кар'єри очікують у 40-50). Того, кого до цього віку не вибився у керівники, автоматично записують у невдахи, та й сама людина так себе сприймає", - розповідає виданню соціолог Євген Головаха, який ставить ейджизм в один ряд із сексизмом та гомофобією, називаючи їх трьома "найбільш руйнівними соціальними явищами".

Журнал зазначає, що українські компанії і досі встановлюють "віковий ценз" при прийнятті на роботу, але ситуація все ж покращується: "Зрілі фахівці цілком успішно працевлаштовуються та працюють у великих корпораціях із західними корпоративними стандартами".

Тим же, хто стикається із труднощами у пошуках роботи в зрілому віці, опитані "Фокусом" експерти радять не впадати у відчай, а проявляти активність: розміщувати резюме на спеціалізованих сайтах (іноді варто пропустити питання про вік), шукати вакансії через знайомих, не боятися вчитися новому фаху, а також опановувати іноземні мови та сучасні гаджети.

Ревізія виплат переселенцям

Майже мільйон переселенців може залишитися без фінансової підтримки держави – такі підрахунки журналу "Корреспондент". Йдеться про тих, чий статус переселенця викликав сумніви у СБУ. Як повідомляє тижневик, довідки переселенцям почали анулювати в рамках першої в історії перевірки соціальних виплат.

"Переселенці, пенсіонери, незахищені верстви громадян – всім, кому допомагає держава, доведеться доводити, що вони дійсно мають право на фінансову підтримку", - констатує видання.

Як розповідає журнал, проблеми зокрема спіткають тих, хто оформив довідку переселенця, але продовжує проживати на окупованих територіях. Але головна мета - боротьба з шахраями, через яких пенсії до цього часу нараховувалися близько 60,000 померлих мешканців Донбасу. Крім того, СБУ знайшла окремі адреси, де в одному домі або навіть квартирі зареєстровані тисячі переселенців, додає видання.

Втім журнал наводить приклади багатьох справжніх переселенців, яким припинили виплати без будь-яких підстав та пояснень – йдеться про людей, які насправді залишили окуповану територію, працюють на новому місці, та діти яких ходять в школи.

У мінсоцполітики обіцяють: якщо виявиться, що виплати заморозили безпідставно, їх миттєво відновлять. Щоправда, людям, які залишаються на підконтрольній бойовикам території, "розраховувати особливо нема на що", адже в уряді "всерйоз мають намір позбавити їх всіх виплат", констатує "Корресподент".