Українські тижневики: "вони так нічого й не зрозуміли"

Недовідставка уряду, іі причини та наслідки - в огляді тижневиків від 20 лютого.

"Вони так нічого й не зрозуміли"

Недовідставка уряду була добре зрежисованим спектаклем, який, попри щире бажання президента Петра Порошенка позбавити Арсенія Яценюка крісла, був спричинений відмовою американським партнерів підтримати такий розвиток сценарію, стверджує Юлія Мостова в "<bold><link type="page"><caption> Дзеркалі тижня"</caption><url href="http://dt.ua/" platform="highweb"/></link></bold>.

При чому, додає вона, категорична відмова Джо Байдена, про яку стало відомо ще 12 лютого, болюче вразила президентське коло. "Усі були просто чорні", - розповів один з його представників.

"Чи міг Порошенко ослухатися віце-президента США? Олігарх №1 — ні. Президент України — так. У принципі, він міг би нагадати й про м'яко зім'ятий Будапештський меморандум, і про зданий під партнерські вигуки: "Стояти! Не провокувати!" Крим, і про вибрані економіко-вбивчі перли МВФ... Але, сказати таке міг би лише президент, який поклав усі свої сили, вміння й енергію на реальні реформи та відстоювання суб'єктності країни, а не на піар-чарівність і потокоохоплення", - пише Мостова.

Втім, розмови про "розставання" з Яценюком продовжуються, за її інформацією.

"Арсенію Петровичу то пропонують залишитися очільником власного прем'єрського кабінету, у той час як у кабінети першого віце-прем'єра й переважної більшості міністрів зайдуть люди президента. То погрожують наданням можливості Яценюку самому сформувати уряд, обіцяючи при цьому від президентської фракції критику не менш нищівну, ніж генерує Саакашвілі", - пише вона.

Однак, найбільша проблема, на її думку в тому, що політики, яких вона ділить на три групи - "молодші" реформатори, "середні" представники коаліційних фракцій, які досі вважають економіку "соковитим апельсином", та "великі", які прагнуть "великої приватизації за малюсінькі гроші", а для цього місць в уряді - "так нічого й не зрозуміли" за два роки.

Два кроки назад

"Розвели як кошенят" – цією відомою для української політики фразою описує соціолог Ірина Бекешкіна історію з провалом голосування за недовіру уряду. У статті для тижневика <bold><link type="page"><caption> "Новое время"</caption><url href="http://nvua.net/magazine/archive.html" platform="highweb"/></link></bold> вона називає скандал свідченням "контрнаступу старої України".

"Події в Раді показали, наскільки сильно корупційна олігархічна система влади готова чинити опір змінам. Йдеться про контрнаступ старої України, яка намагається зупинити нас на шляху європейської інтеграції", - констатує експерт.

Провал голосування пані Бекешкіна називає "черговим договірняком", обурюючись до того ж і прийняттям зміненого законопроекту про електронне декларування посадовців, а також голосуванням за закон щодо права партій виключати кандидатів з виборчих списків після виборів до оголошення офіційних результатів. "Подібні рішення – два кроки назад у розвитку країни", - коментує вона.

На думку пані Бекешкіної, якщо все ж таки доведеться проводити позачергові парламентські вибори, більше половини населення може на них просто не прийти. "Коли явка невисока, результати можуть виявитися неочікуваними. І наступний склад парламенту буде ще гіршим, ніж цей. В Раду пройде більше радикалів та популістів", - резюмує соціолог.

Перемоги та поразки

Що уряд робить "так", а що "не так"? З таким питанням<bold> <link type="page"><caption> "Фокус"</caption><url href="http://focus.ua/" platform="highweb"/></link></bold> звернувся до експертів. Серед позитивних зрушень фахівці назвали успіхи у газовому секторі.

"І прем'єр, і президент можуть беззаперечно похвалитися тільки реформою у газовій сфері, де усунули корупційну схему, побудовану на різниці цін на газ, також було різко зменшено залежність від російського газу", - цитує журнал директора Центру економічної стратегії Гліба Вишлинського.

Шведський економіст Андрес Аслунд взагалі заявив, що у 2015 році Кабмін "провів більше реформ, ніж Україна колись бачила".

Недоліків у роботі уряду відшукали багато. Зокрема, підлеглим Арсенія Яценюка не вдалося створити умови для економічного зростання. Директор Європейської Бізнес Асоціації Ганна Дерев'янко каже, що всьому виною корупція: "Проблема корупції пов'язана в першу чергу з недостатньо високою якістю державного управління та відсутністю адекватного покарання за злочини".

Реформа держслужби, реформа державних підприємств, податкова реформа, продовження дерегуляції, валютна лібералізацію, а також краща комунікація з суспільством – саме на цьому, на думку експертів, має сфокусуватися уряд.

Засновник компанії "Інком" Олександр Кардаков пропонує свій варіант вирішення цих проблем: "Критично важливо, щоб в уряди працювали так звані технократи – ті, хто реально просував би реформи".

Злочинність і реформа

В Україні різко підвищився рівень злочинності, зокрема за два останні роки збільшилася кількість крадіжок, вбивств та угонів автомобілів, стверджує <bold><link type="page"><caption> "Корреспондент"</caption><url href="http://ua.korrespondent.net/" platform="highweb"/></link></bold> з посиланням на дані Генпрокуратури.

"Криміногенна ситуація дійсно погіршилася. Ще з 2012 року, - підтверджує голова Національної поліції Хатія Деканоїдзе. - Останнє півтора роки - просто більш відчутно."

Серед причин журнал називає розповсюдження неконтрольованої зброї із зони АТО, а також психологічний стан тих, хто повертається, проблему переселенців, які "шукають спосіб заробити гроші, зокрема злочинним шляхом", а також погіршення соціально-економічної ситуації в країні.

На думку колишнього міліціонера та журналіста Костянтина Стогнія, важливим фактором також є реформа МВС, яка спричинила "кадровий голод".

"Багато хто зі спеціалістів, на яких є запит, опинилися перед вибором - принижуватися і проходити люстрацію чи йти у охоронні структури і детективні агенції, куди їх давно кликали".

МВС обіцяє стабілізувати криміногенну ситуацію протягом місяця. За словами Деканоїдзе, в містах, де вже запрацювала патрульна служба, злочинність вже почала знижуватися.