ЗМІ: коли відбудуться вибори на Донбасі?

Українські газети пишуть про "історичний" візит керівника НАТО в Україну, про "вибори" на Донбасі, а також про загрозу технічного дефолту країни.

"Вибори" на Донбасі

"Комсомольская правда в Украине" з'ясовує, чому політичне врегулювання кризи на Донбасі знов затягується на невизначений час.

Під час переговорів у Мінську представники "ДНР" і "ЛНР" запропонували перенести свої "вибори" на 21 лютого 2016 року, при цьому не скасовуючи "вибори" восени. Ця пропозиція суперечить строкам виконання мінських домовленостей, які мають втілити цього року, зазначає газета.

Відтак на чергових переговорах з'явився план від представника Франції Пьєра Мореля, який запропонував дозволити вибори на непідконтрольних територіях за спеціальним законом, який має ухвалити Україна. І ці вибори мають відбутися без виконання ключових пунктів мінських угод, зауважує газета.

Президент Петро Порошенко виступив проти "плану Мореля", але, на думку газети, це не означає, що під тиском Франції та Німеччини Україна не прийме його.

Коментуючи ситуацію, політолог Вадим Карасьов припускає, що перенесення дати виборів на лютий може бути пов'язане з тим, що в січні 2016 року розглядатимуть питання про продовження санкцій проти Росії.

"Європа буде вимагати від України певних компромісів, щоб скасувати санкції і продовжити співпрацю з Росією", – цитує газета експерта.

На думку політолога Сергія Тарана, вибори і подальше врегулювання конфлікту на Донбасі переносяться тому, що увага Кремля повністю переключилася на сирійську проблему і саме навколо Сирії йдуть головні переговори між США, Європою та Росією.

Відносне затишшя триватиме?

Газета "Україна молода" пише, що "серед бойовиків самопроголошених "ДНР" і "ДНР" зростає паніка через чутки про закриття проекту "Новоросія" Кремлем". Також, за даними видання, бойовики "все частіше дезертирують". Про таке, зокрема, вже повідомляв прес-центр АТО.

Росія послідовно спростовує причетність до конфлікту на сході України.

На думку експертів групи "Інформаційний спротив", паніку серед бойовиків спричинив і той факт, що частину російських кадрових військових, за їхніми даними, Москва наразі передислоковує з Донбасу до іншої, пріоритетнішої гарячої точки – Сирії.

"Керівництво місцевих терористів вважає, що Москва відмовляється від планів подальшої ескалації конфлікту на Донбасі і кидає терористів напризволяще", – цитує газета експерта "ІС" та депутата Дмитра Тимчука.

Водночас голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський припускає, що відносне затишшя в зоні АТО пов'язане із запланованим на кінець вересня виступом президента Росії під час Генеральної асамблеї ООН.

А вже після цього на Донбасі можливе чергове загострення бойової ситуації, пише "Україна молода".

Прогрес із НАТО

Про особливості першого візиту в Україну генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга розповідає "День". Відкривши навчання в Яворові на Львівщині, генсек НАТО вперше в історії відносин між альянсом та Києвом узяв участь у засіданні Ради національної безпеки і оборони. Це дало привід президенту Петру Порошенку назвати засідання історичним.

На підтвердження прогресу у стосунках сторін, президент заявив, що ще півтора роки тому експерти НАТО не могли зайти в міністерство оборони, генеральний штаб, СБУ.

Водночас газета питає, чи відповідають інтересам України заяви Петра Порошенка, що країна не готова до членства в Альянсі і що референдум щодо цього він проведе після реформування країни.

На думку видання, можна було б скористатися високою підтримкою членства в НАТО і закріпити це як народне волевиявлення вже зараз.

Коментуючи результати візиту генсека НАТО, екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко наголосив на "важливості відновлення наших відносин".

"Більше того, воно відбувається на тлі російської агресії... Уже, мабуть, не знайдеться жодного відповідального політика в країнах НАТО, який би поставив під сумнів той факт, що Росія перетворюється в глобальну загрозу, на яку треба шукати певні відповіді. У цьому плані роль України може бути надзвичайно важливою", – цитує дипломата "День".

Чим загрожує технічний дефолт

Чим обернеться для громадян заява уряду про тимчасове призупинення платежів із погашення і обслуговування державних боргів? Про це питає газета "Сегодня".

Мораторій на ці виплати і означає технічний дефолт, вважає економіст Олександр Охріменко, але радить не панікувати.

"В цій ситуації це стандартна операція і тому немає нічого дивного в тому, що міжнародні рейтингові агенції не стали драматизувати, тому що знають, що Україна уже попередньо домовилася з Клубом кредиторів", – цитує газета економіста.

Експерт Іван Нікітченко пояснює, що введення мораторію є плановим, як і передбачало законодавство.

На думку експертів, постанова уряду про реструктуризацію боргів, оголошення мораторію на виплату запозичень і, як наслідок, старт технічного дефолту не призведе до обвалу гривні чи якихось нових катаклізмів, пише газета.

Експерт Андрій Забловський також вважає, що гривня втримається в нинішньому руслі - 23-25 гривень за долар.

Служба моніторингу ВВС