У Мінську знову не домовились щодо Донбасу

Після чергового раунду переговорів щодо врегулювання ситуації на сході України, які відбуваються під егідою ОБСЄ, на "мінському фронті" - без змін.

Сторони конфлікту на Донбасі вже чотири місяці "близькі" до рішення, але не підписують документ про відведення від лінії розмежування озброєнь калібром до 100 мм.

Мартін Сайдік, спецпредставник ОБСЄ в тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на сході України, висловив "глибоке розчарування" небажанням керівництва самопроголошених Донецької і Луганської республік шукати компроміс з офіційним Києвом щодо виборів у проблемних регіонах.

Зміна пріоритетів

Напередодні нинішнього раунду переговорів у Мінську проблема відведення озброєнь вважалася найбільш вирішуваною. Оскільки підгрупа з безпеки в рамках тристоронньої контактної групи над відповідним документом працює з початку червня і практично дотримується відмова обстрілів, оголошена на початку вересня.

12 вересня на зустрічі в Берліні міністри закордонних справ "нормандської четвірки" закликали зробити все можливе, щоб документ про відвід озброєнь до 100 мм підписали.

Але у вівторок в Мінську, за словами Мартіна Сайдіка, дискусія про графік, черговість, дальність відводу артилерії і мінометів знову тривала майже сім годин, і сторони вирішили продовжити переговори наступного тижня.

Актуальнішою за "розмову гармат" раптом виявилася політична суперечка: керівники самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" ще в липні вирішили провести "вибори" на підконтрольним територіям відповідно 18 жовтня та 1 листопада.

Але за день до засідання тристоронньої контактної групи в "ЛНР "оголосили ще одну дату "<link type="page"><caption> виборів</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/09/150922_dnr_election_statements_vs" platform="highweb"/></link>": 21 лютого 2016 року.

Представник "ЛНР" на мінських переговорах Владислав Дейнего пояснив в Луганську, що самопроголошені республіки спільно запропонують тристоронньої контактній групі "обґрунтований план-графік термінів виконання політичних пунктів мінських угод".

Знехтуваний компроміс

"Обґрунтування" "ДНР" і "ЛНР", судячи із заяви спецпредставника ОБСЄ Мартіна Сайдік, тристоронній контактній групі не зрозуміле.

"У підгрупі з політичних питань ... домінувало обговорення пропозицій з боку "ДНР" і "ЛНР" щодо місцевих виборів 21 лютого. Але з'ясувалося, що, незважаючи на цю пропозицію, вибори пройдуть ще і 18 жовтня, і 1 листопада. У подальшій дискусії висловили думку, що це суперечить мінським угодам. У зв'язку з таким розвитком я змушений висловити глибоке розчарування", - сказав європейський дипломат.

Мартін Сайдік дав зрозуміти, що представники самопроголошених республік фактично відкинули "план Мореля" - компромісну для офіційного Києва і "ДНР" з "ЛНР" пропозицію європейського дипломата П'єра Мореля, куратора підгрупи з політичних питань.

Офіційний Київ, втім, повторив напередодні нинішньої мінської зустрічі, що вибори на сході України мають відбуватись за українським законодавством.

Верховна Рада призначила місцеві вибори в Україні 25 жовтня і визначила, що вони не відбудуться у Криму та неконтрольованій українською владою території Донбасу.

Складні вибори

Оглядачам в Мінську складно зрозуміти, навіщо керівництву самопроголошених республік знадобилися "багатоступінчасті" вибори.

Хтось із експертів каже, що "два тури" виборів на Донбасі з'явилися через непродуманість і неузгодженість рішень в "верхах" сепаратистських утворень, хтось упевнений, що це хитрий хід, "пастка" для офіційного Києва.

"Схоже, перші (осінні) дати - своєрідна "дражнилка" для Києва, провокація на відповідь. Але, згідно з мінськими домовленостями, київська влада до кінця року повинна визначитися з так званим особливим статусом бунтівних регіонів, амністією для сепаратистів і тому подібним. І тоді до кінця лютого Плотницький, Захарченко чи хто там ще буде "біля керма", сподіваються вирішити: а як їм тепер зватися? Губернаторами? Президентами? Уповноваженими", - вважає правозахисниця Людмила Грязнова.

Заявлений самопроголошеними республіками підхід до місцевих виборів на Донбасі засудили канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд.

"Ми будемо робити все, щоб цього не допустити. Якщо ці вибори пройдуть, то ми будемо це кваліфікувати як брутальне порушення "Мінська", - <link type="page"><caption> заявив</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/09/150920_poroshenko_election_donbas_vc" platform="highweb"/></link> президент Петро Порошенко.

Фактичний провал нинішніх переговорів у рамках тристоронньої контактної групи в Мінську ускладнює порядок денний зустрічі лідерів "нормандської четвірки", яка назначена на 2 жовтня у Парижі.

Трохи приємних новин

Робота чотирьох тематичних підгруп і засідання тристоронньої контактної групи в мінському "Президент-готелі" традиційно проходили в закритому для преси режимі.

Про напруженість обговорень журналістам в холі залишалося судити лише за тривалістю бесід: після тригодинного обговорення тристоронньої контактною групою повідомлень координаторів підгруп до засідання запросили представників самопроголошених "ДНР" і "ЛНР". І ще фактично три години пройшло перед тим, як спецпредставник ОБСЄ Мартін Сайдік з'явився перед мікрофонами, попередивши: тільки підсумок результатів, без додаткових питань.

Представники самопроголошених республік до преси не вийшли.

Мартін Сайдік розповів, що в одній з підгруп домовилися про виїзд експертів в райони, в яких потрібно відновити водопостачання, - за умови, що там створять безпечні умови для фахівців.

Група обговорювала спрощення процедури призначення пенсій, і сторони домовилися збільшити кількість точок банківського обслуговування.

На початку жовтня, за словами Мартіна Сайдіка, стартує проект, в якому обстежуватимуть шахти, аби зрозуміти, чи їх можна відновити.

Проблематична і доставка гуманітарних вантажів в постраждалі від конфлікту райони: європейський дипломат зауважив, що зібралася маса пожертв, але передати їх важко - немає організацій-адресатів в "ДНР" і "ЛНР", потрібні додаткові "пункти пропуску" гуманітарки в Луганській області.

Тим часом Міжнародний Червоний Хрест цього вівторка почав поставки гуманітарних вантажів в населені пункти по обидві сторони від лінії зіткнення в Донецькій області.

"Мова йде про ті селища, де ситуація найважча", - зазначив представник ОБСЄ.

Допомогу Червоного Хреста планують розпочати доставляти і в Луганську область.