ЗМІ: Політика Обами спровокувала реваншизм Путіна

29 серпня світова преса пише про передчасну радість України через списання боргів, критикує Барака Обаму за надто слабку політику щодо Росії, аналізує реакцію Франції на заклик працювати більше та описує будні німецького містечка, куди щодня прибувають 700 мігрантів.

Сумнівний успіх боргової угоди

Британський тижневик <bold>Economist</bold> пише, що <bold><link type="page"><caption> угода з кредиторами щодо зменшення та відтермінування українських боргів</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/business/2015/08/150827_ukraine_debt_restructurisation_az" platform="highweb"/></link></bold> не така вражаюча, як може здатися на перший погляд.

Видання відзначає, що Київ отримав кращі умови, ніж очікувалось.

"Списання частини боргу країни без оголошення дефолту трапляється рідко (за винятком Греції)", - підкреслює Economist.

Тим не менш, позиції України були сильнішими, ніж могло здатися - завдяки МВФ. Міжнародний валютний фонд заявив, що умовою для надання наступного траншу в 1.7 мільярдів доларів є реструктуризація боргу.

Таким чином кредитори були зацікавлені у тому, щоб Україна залишалася платоспроможною і повертала борги як МВФ, так і іншим позичальникам.

Між тим, видання нагадує, що є сотні власників українських боргових паперів і з усіма потрібно домовитися про реструктуризацію. Іншою проблемою є необхідність привести пропорцію боргів до ВВП у належний стан – 71% ВВП до 2020 року.

"І уряд, і кредитори стверджують, що Україна на шляху до виконання вимоги про пропорцію боргів до ВВП, за умови якщо економічне зростання буде відповідати очікуванням. Якщо так, МВФ може продовжувати надавати кредити. Однак, це виглядає надто оптимістично", - пише видання, додаючи, що за останні два роки ВВП України знизився у доларах на 60 відсотків.

"У короткостроковій перспективі угода [з кредиторами] мало вплине на простих українців, які нині значно бідніші, ніж за часів пізнього СРСР", - вважає видання.

Навіть якщо війна скінчиться завтра, країні потрібні будуть десятки мільярдів доларів на відбудову, додає Economist.

Американська слабкість

Британська Daily Telegraph публікує колонку лауреата Пулітцерівської премії Чарльза Краутхамера, в якій він критикує Барака Обаму за надто слабку політику щодо Росії.

"Коли Путін вторгнувся в Україну, анексував Крим, порушив дві мінські домовленості про перемир'я та стер російсько-український кордон, відповіддю Обами були: дрібні санкції, пусті погрози та постійні відмови надати Україні оборонне озброєння, щоб не провокувати Путіна", - пише Краутхамер.

На його думку, у Східній Європі помітили наміри Росії і спробували вжити заходів. Деякі з них, як наприклад відновлення призову у Литві, є суто символічними.

Інші мали більшу вагу, зокрема прохання до НАТО розмістити постійні бази у країнах на сході Європи, яке втім залишилося не почутим.

"Замість цього Обама запропонував більше військових навчань у балтійських країнах та Польщі. А також надіслав 250 додаткових танків та броньованих машин, які розділили серед сімох союзників," пише колумніст.

Він вважає, що саме завдяки політиці так званого перезавантаження, яку США розпочали проводити щодо Росії після приходу Обами до влади, невдоволеність Росії через втрату імперії переросла у реваншизм.

"З моменту, коли закінчилась Друга світова війна, Росія знала, що перепоною на шляху до спрямованої на захід експансії є не Європа, яка щасливо живе у занепадницькому спокої, а США як гарант безпеки Заходу. Наївність та амбівалентність Обами поставили ці гарантії під питання", - пише Краутхамер.

Зараз же Путін вирішує, як найкраще скористатися 17 місяцями, які залишились до завершення президентського терміну Обами, вважає колумніст.

Необачні слова

Газета Figaro коментує нещодавнє висловлювання міністра економіки Франції Еманюеля Макрона, яке спровокувало неабиякі суперечки як серед політиків, так і простих жителів.

Ідеться про 35-годинний робочий тиждень, який був законодавчо встановлений у країні урядом соціалістів у 2000 році. Макрон висловив думку про те, що ця ідея була не найкращою, чим роздратував колег в уряді.

"Який же непоправний злочин скоїв міністр економіки? Цей несвідомий наважився припустити, що ідея, згідно з якою Франція стала б успішнішою, працюючи менше, можливо була не найкращою із запропонованих лівим урядом", - пише Figaro у редакційній колонці.

Видання зазначає, що для Соціалістичної партії, яка нині знаходиться у владі, це "блюзнірство, яке не можна пробачати".

"Ця буря у склянці води соціалістів викликала б посмішку, якби питання не було настільки глибоким. Усі можливі й неможливі дослідження нашої конкурентоспроможності доходять однакового висновку: погіршення ситуації у Франції збігається з введенням 35-годинного робочого тижня, нав'язаного усім підприємствам в різкій формі", - підкреслює газета.

Автори вказують, що ця французька особливість дивує конкурентів, викликає у них радість, а також призвела до встановлення Францією рекордів з безробіття.

Біженці на дорогах

Британська Guardian описує будні в німецькому містечку Пасау, яке називають "німецькою Лампедузою" через неймовірну кількість мігрантів з інших частин світу.

Щодня до міста прибуває близько 700 біженців, насамперед із Сирії, Іраку та Афганістану.

"Щойно вантажівки перевізників перетинають австрійсько-німецький кордон, вони залишають переселенців у лісах, полях, на віддалених фермах або прямо на дорозі", - пише газета.

Висадка біженців з переповнених автомобілів відбувається вночі, аби встигнути зникнути до настання ранку.

"Регулярно трапляються випадки, коли хтось вмикає кавову машину та піднімає штори і бачить на подвір'ї будинку 20 чи більше людей, які просять води", - розповідає про німецькі будні речник регіональної поліції Франк Коллер.

За його словами, місяць тому у місто щодня прибували близько 400 біженців, тепер їх щодня близько 700, а тенденція лише посилюється.

Уздовж автобану вночі можна побачити тіні людей з пакунками та дітьми, які повільно пересуваються узбіччям, пише видання.

Німецька влада встановлює на дорогах спеціальні знаки для водіїв, аби ті рухалися повільніше та обережніше і не збивали людей, що намагаються перейти дорогу. Минулого тижня сталася аварія, в якій автомобіль зачепив декількох сирійців.

Тож тепер на місцевому радіо можна почути не лише про затори, а й про "пішоходів, які були помічені на автошляху А3 між австрійським кордоном та південною частиною Пасау", додає Guardian.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, служба моніторингу BBC.